Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
У Києві продовжує роботу Форум з екології та сталого розвитку. Учасники третьої сесії обговорили проблеми, пов’язанні з економічним складником екологічного питання. Модератором дискусії довкола екологічної відповідальності бізнесу став Павло Куфтирєв, керуючий партнер GRECO.
Смарагдова мережа
Наталія Гутаревич, старший юрист Sayenko Kharenko, розповіла про Смарагдову мережу – території, які становлять природоохоронний інтерес (в ЄС Nature 2000).
У 1996 році Україна приєдналася до Бернської конвенції, але після її ратифікації жодних відповідних змін до національного законодавства внесено не були. Водночас Конвенція передбачає, що держава:
здійснює політику охорони дикої флори і фауни; приводить флору і фауну на своїй території до екологічних вимог; має враховувати особливості флори і фауни під час здійснення, наприклад, будівництва; проводить просвітницьку роботу.
Разом із підписанням Угоди про асоціацію Україна також взяла на себе зобов’язання щодо визначення територій, які будуть належати до Смарагдової мережі.
Нині 12% території України вже віднесено до такої мережі, проте, як зазначає доповідачка:
цей процес відбувається не прозоро, критерії віднесення невідомі.
Пані Гутаревич висловила думку, що прийняття законопроєкту № 4461 “Про збереження природних оселищ та видів природної флори та фауни, що підлягають особливій охороні (про території Смарагдової мережі в Україні)” може покращити ситуацію.
Нові можливості для інвестування
Євгеній Шакотько, начальник управління з правових питань та регуляторної політики Ukraineinvest, розповів присутнім про можливості, які з’явилися за законом про «інвестнянь». Він пояснив, що цей закон – це спосіб стимулювання інвестицій в Україні та отримання державної підтримки. Аналог подібного законодавчого регулювання є у Литві й Польщі.
Шляхами такого стимулювання є не лише призначення інвестиційного менеджера, а й:
звільнення від сплати податків; звільнення від сплати ввізного мита (лише щодо обладнання); преференції під час здійснення будівництва; надання в оренду землі на пільгових умовах.
Вимоги до інвестпроєктів:
будівництво і модернізація щонайменше на 20 млн євро і створення робочих місць; строк реалізація проєкту – не більш ніж 5 років; проєкти мають впливати на ВВП.
Рішення ухвалює Мінекономіки, а договір укладає Кабінет Міністрів України.
Доповідач наголосив на тому, що цей закон – чинний, необхідно ним користуватися.
Вікторія Петренко, начальник юридичного відділу ТОВ ВКФ «Велта», розповіла про особливості функціонування дозвільної системи в діяльності гірничодобувних підприємств. Зокрема, вона зазначила, що часто органи дозвільної системи не надають жодної відповіді (ні позитивної, ні негативної) на подані заявки. Це стало приводом для звернення до суду, і суди визнали дію принципу «мовчазної згоди».
Він полягає в тому, що в разі відсутності будь-якої відповіді дозвільного органу за умови подання належно оформленої заяви підприємство може продовжувати господарську діяльність.
Успішні кейси відповідального бізнесу
Наталія Слободян, керівник департаменту з питань змін клімату та екології ДТЕК, розповіла про особливості «зеленого» енергетичного переходу і роль електроенергетики.
Доповідачка повідомила, що 14 липня Європейська комісія затвердила пакет законодавчих ініціатив Fit for 55. Його мета – сприяти досягненню цілей ЄС щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року відносно рівня 1990 року.
Україна, на думку доповідачки, вже зробила прорив у цьому напрямі, адже такі технології в нашій країні впроваджуються з нуля.
Власне, ДТЕК планує до 2030 року досягти показника 25% відновлюваної енергетики, а до 2040 року – вуглецевої нейтральності. Однак ці процеси потребують значних інвестицій і прозорих правил гри.
Досягненнями ДТЕК є те, що вже інтегровано 13 із 17 цілей, крім того, вже скорочено викиди парникових газів на понад 2,5 млн тон.
Також впроваджено проєкт накопичення енергії, реалізований спільно з партнерами зі США.
Протягом 2013–2020 років створено спеціальні опори для гніздування лелек, а також розробляються будиночки для сов. Роботи в цій сфері тривають.
Владислав Варнавський, директор з екології української промислової компанії «Інтерпайп», розповів про «Інтерпайп сталь» – найбільшу екологічну інвестицію в промисловість України. Він повідомив, що на підприємстві використовується електрометалургійний спосіб виробництва сталі, який є найбільш екологічним із можливих:
викиди парникових газів скоротили в 10 разів, фінансування велося за рахунок іноземних інвестицій за європейськими стандартами, технічні умови розроблялися з нуля.
Зараз підприємство має значний інвестиційний портфель – 100 млн доларів США.
Але доповідач наголосив, що бізнесу бракує стимулювальних законодавчих ініціатив для підтримки металургійної галузі. Крім того, брухт – сировина для декарбонізації – зараз активно вивозиться з України.
Експорт брухту зріс у 18 разів, що, на думку доповідача, не відповідає національним інтересам.
Анастасія Соботюк, директорка зі зв’язків із інвесторами МХП, розповіла, як раціоналізовано виробництво та споживання в агробізнесі. Вона повідомила, що МХП – це аграрний бізнес, який:
виробляє «зелену» продукцію, майже не використовує пестициди, використовує дрони для моніторингу потреби використовувати добрива.
Ще одне нововведення – переробка соняшника за допомогою чистого пресу. Результат переробки: олія, шрот (комбікорм), лушпиння (гранульоване), яке використовується як біопаливо. Надлишок лушпиння експортується за кордон.
Виробництво курятини також намагаються робити безвідходним. Наприклад:
послід використовується як біогаз, пір’я та супутні продукти переробляються на протеїни.
Серед нових ініціатив доповідач назвала:
зменшення виробництва пластику, виробництво міцної плівки, але з меншим умістом пластику.
Відповідальність бізнесу за шкоду екології та здоров’ю
Адвокат Анна Дворнікова розповіла про судовий позов громадської організації як інструмент захисту екологічних прав.
Одним із таких кейсів був позов громадської організації в інтересах групи осіб із Кривого Рогу. Звернення скеровували до суду в порядку цивільного і господарського судочинства. Суди першої інстанції обох юрисдикцій ухвалили відмовити у відкритті провадження з підстав помилкового визначення юрисдикції. 15 червня 2021 року Велика Палата Верховного Суду вирішила, що громадська організація може звертатися з такими позовами і вони розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Доповідач також навела приклад кейсу, в якому йшлося про скасування висновку щодо оцінки впливу на довкілля, який був виданий газовидобувному підприємству. Підприємство було розташовано на території Смарагдової мережі, а громадськість була проти його діяльності.
Хоча розгляд цієї справи ще не завершено, проте проблему вже виявлено:
такий висновок є актом індивідуальної дії,
отже, громадськість позбавлена можливості захистити свої права.
Також адвокат прогнозує труднощі, викликані тим, що Смарагдову мережу в Україні ще не затверджено: реалізація судових рішень може бути ускладнена.
Євген Юрченко, фахівець у галузі фізико-хімічних експертиз, виступив із доповіддю про особливості експертиз із установлення джерела забруднення навколишнього середовища та впливу на населення.
Завданням таких експертиз є встановлення, чи:
був факт забруднення; заподіяно шкоду популяції; є причинно-наслідковий зв’язок між ними.
Спеціальні експертизи у цій сфері нині відсутні. Тому для їх проведення необхідно використовувати центильний метод – метод вибірки: найвищі й найнижчі результати не слід враховувати, оскільки вони відображають індивідуальні особливості осіб. Під час проведення експертизи встановлюється концентрація шкідливих речовин в організмі людини. Потім порівнюється ця величина з гранично допустимою концентрацією.
Доповідач наголосив на тому, що цілком ймовірна ситуація, коли підприємство не перевищує ГДК, але водночас шкоду популяції виявлено. Це свідчить про необхідність перегляду державою нормативів.
Артемій Воробйов, адвокат ЮК GRECO, продовжив тематику колективних позовів у спорах щодо відповідальності бізнесу за екологічні катастрофи:
“Ми повинні не тільки зберегти довкілля, але й бажано покращити його”.
Доповідач наголосив, що:
промислові підприємства не бажають вкладати кошти в модернізацію обладнання, держава також жодним чином не стимулює ці процеси, навіть Угоду про асоціацією з ЄС реально не імплементовано.
В ЄС діє принцип «забруднювач платить».
Тому, на думку доповідача, в Україні цей принцип може бути реалізовано шляхом подання колективного позову від імені осіб – членів громадської організації, що підтверджено ВП ВС у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 904/6125/20.
Проблемою розгляду таких спорів, на думку пана Воробйова, є те, що методики визначення шкоди, заподіяної людині забрудненням довкілля, не існує.
Підсумовуючи сказане, доповідач зазначив, що колективні позови – це шлях до:
отримання компенсації, модернізації підприємств, внесення змін до законодавства.
