Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
У недалекому минулому діти колекціонували наклейки чи картки. У недалекому майбутньому, ймовірно, діти колекціонуватимуть ті ж наклейки (стікери) чи картки — але вже у цифровому форматі. Це неминуча реальність, адже передумови для цього уже створені.
Ажіотаж навколо нової інноваційної технології NFT (non-fungible token, невзаємозамінні токени) тільки набирає обертів. NFT технологія була створена у 2017 році на платформі Ethereum. В авангарді масового використання NFT — сфера цифрового мистецтва. Щоправда, у питанні застосування цієї нової технології є чимало «білих юридичних плям».
Сьогодні, 31 березня, в Coworking Platforma Leonardo відбувся круглий стіл на тему «Як Україна стане світовим лідером ринку NFT технологій». Захід організований Camera Obscura за підтримки Blockchain Art і DAO CypherBank. Модератором круглого столу виступив Ігор Порох, COO iTuber, аналітик і трейдер. Спікери обговорили фінансові та юридичні тонкощі функціонування NFT.
Відкриваючи захід, Аіда Джангірова, керуючий партнер Blockchain Art, запевнила, що Україна має усі передумови для того, аби стати лідером ринку NFT технології. Зокрема, наша країна має величезний кадровий потенціал – креативні та технологічні таланти.
Ігор Порох розповів про найгучніші кейси, які популяризували технологію NFT. Художник Майкл Вінкельманн (Beeple) зробив на NFT колаж із його творів, створених впродовж 13 років, і аукціон Christie’s продав цей цифровий твір мистецтва за майже 70 млн. доларів. Дружина Ілона Маска заробила майже 6 млн доларів за власну колекцію NFT-токенів.
Регуляторна не база
Керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян зупинився на регуляторних питаннях. Він зазначив, що NFT-проєкти уже є в провадженні його компанії. Утім, він дещо стримав запал тих, хто чекає від цієї технології занадто багато. В юридичних колах побутує думка, що хайп навколо NFT – це не про мистецтво, а спосіб «переливання» капіталу у час, коли комплаєнс-політики працюють напрочуд потужно. Відтак, представники регуляторних органів у всьому світі скептично відносяться до NFT не тому, що це щось погане, а тому, що усвідомлюють «темний бік» технології.
На думку Артема Афяна, NFT технологія зараз так само незрозуміла, як свого часу був незрозумілий імпресіонізм.
Він зауважив, що NFT з’явився не зараз, чимало токенів можна було зробити «non-fungible» за рахунок прикріплення до них інформації. Просто зараз їх по-новому переосмислили.
«В Україні NFT не є об’єктом мистецтва. Це означає, що неможливо застосовувати правило витрат (купити картину на NFT, продати її і заплатити податок тільки з різниці)», – зазначив юрист.
Він додав, що за Податковим кодексом України об’єктом мистецтва може бути тільки перелік, який відповідає певним товарним позиціям. Тобто наразі мистецтво віртуальним бути не може – і така проблема є практично у всіх юрисдикціях. Мистецтво у цифровому вигляді визнається об’єктом права інтелектуальної власності.
Артем Афян виділив два типи NFT:
Той, що дає право на картину (і це просто цифровий сертифікат, який теоретично може існувати і в паперовому вигляді); Той, що існує лише у цифровому світі. Він гарантує що попри можливі копіювання (а від цього застерегти наразі неможливо), цей об’єкт існуватиме тільки в одному екземплярі. В такому разі цей об’єкт не підпадає під класичне визначення об’єкта інтелектуальної власності, це не лише аудіовізуальний твір, а певний мікс.
Артем додав, що регуляторної бази для цієї інноваційної технології немає. Їй доведеться «вписуватися» в чинну систему правових координат. Дуже складно придумати, як застосовувати ці правила, зокрема, в частині оподаткування.
NFT як інструмент
Рустам Колесник, співвласник видавництва «Юридична практика», запропонував присутнім поглянути на NFT як на інструмент. Головне питання у цьому контексті – як цей інструмент можна застосувати? Він може бути і цінним папером, і засобом платежу, і об’єктом колекціонування…
Саме юристи, за словами Рустама Колесника, можуть оцінити базу – чим саме NFT є для їхніх клієнтів, дати оцінку цьому інструменту, а потім імплементувати. Він закликав правову спільноту вірно оцінити можливості NFT саме як засобу.
Нульові перспективи
Перспективи України стати лідером на NFT ринку як нульові оцінив Михайло Кухар, викладач макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ, старший економіст Ukraine Economic Outlook: «Перспективи нульові, як зрештою, і в інших галузях». Він мотивував це тим, що Україна невелика європейська країна – такі як ми не стають світовими лідерами нових течій.
Михайло Кухар нагадав, що було чимало спроб запровадити цифрові проєкти за останні 20 років, усі ці спроби провалилися. Економіст зізнався, що не розуміє тих людей, які вкладають в NFT технологію шестизначні суми, щоправда додав, що є песимістом і можливо, він помиляється щодо перспективності цієї технології.
Криза художнього ринку
Марат Гельман, галерист і колекціонер, зазначив, що ринок мистецтва тримався на парадигмі «копія-оригінал». Саме тому ринок до останнього часу відхиляв цифрове мистецтво. Він нагадав про кризу художнього ринку й про те, що система галерей в цілому помирає і можливість комунікації через інтернет ймовірно і зробила технологію NFT такою популярною. У перспективі, за його словами, цифрове мистецтво стане частиною нашого суспільства.
«Раніше нова генерація у мистецтво приходила без інфраструктури – їм треба було вливатися в існуючу. А NFT прийшов уже зі власною інфраструктурою, що може привести навіть до конкуренції інфраструктур за увагу клієнта», – прогнозує Марат Герман.
Він вважає, що чим довше ця сфера залишатиметься поза увагою держави, тим більше NFT технологія матиме перспектив.
Цифрові перспективи
Антон Мельник, керівник Технологічної Екосистеми України, нагадав, що на початку грудня 2020 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт «Про віртуальні активи» № 3637, планується що наприкінці квітня-на початку травня він буде прийнятий в цілому. Цей закон поліпшить зацікавленість Україною серед компаній, які працюють з криптоактивами.
Окрім того, Міністерство цифрової трансформації України ввело квоти на іноземних блокчейн-фахівців, аби можна було їх безперешкодно працевлаштовувати в Україні. Пан Мельник переконаний, що є усі передумови, аби Україна стала дружньою країною для цифрових стейкхолдерів.
Платформи нового покоління
Також на круглому столі була презентована міжнародна NFT-платформа нового покоління Proof-of-Love.com і запущений третій всесвітній BlockchainArt Hackathon. Детальніше про нього розповіла Аіда Джангірова. Зокрема, на BlockchainArt Hackathon буде створено 7 тисяч об’єктів мистецтва на базі NFT – у ньому візьмуть участь художники зі всього світу. За її словами, на мистецтвознавців чекає величезна робота з переосмислення всіх процесів, і ми лише на початку цього шляху.
Про роботу платформи Proof-of-Love.com розповіли Казбек Бектурсунов (СЕО Blockchain Fashion Week, СЕО Fashion Coin) і Анна Кареніна (дизайнерка, співзазновниця платформи). Анна Кареніна переконана, що усім нам доведеться пристосуватися й освоювати цю нову науку. Блокчейн, криптосвіт, технологія NFT – це наше майбутнє. За її словами, не тільки художники можуть бути творцями NFT, а й дизайнери, а колекціонером цифрового об’єкта може стати кожен із нас. Ба більше, ця унікальна технологія може інкорпоруватися в будь-яку іншу галузь.
Казбек Бектурсунов вважає, що масове сприйняття технології відбудеться тільки тоді, коли усі деталі будуть роз’яснені та поясненні загалу. Саме тому такими важливими є освітні курси та підвищення крипто-освіченості.
Він нагадав про економічний закон Грешема, за яким «гірші гроші витісняють з обігу ліпші». І гірші гроші тут вважаються фіатні гроші, гроші які генерує держава, адже рано чи пізно держава починає зловживати цими повноваженнями: однією рукою друкує гроші, а іншою збирає податки. А лауреат Нобелівської премії у галузі економіки Фрідріх Гаєк взагалі вважав, що державу треба позбавити монополії випускати гроші.
Казбек Бектурсунов вважає, що у цій парадигмі можна піти значно дальше, адже кожна людина може стати центрбанком і випускати власні гроші, в якості ціннісного креативного продукту.
«Ми вважаємо, що закон Грешема скасовується, адже кращі гроші, які можуть випускатися кожною людиною, витісняють гірші гроші», – зазначив СЕО Fashion Coin. Він переконаний, що «арт капітал» є надійнішим за фіатні кошти.
Наприкінці круглого столу відбувся аукціон – продаж роботи «the end» художника Бориса Кашапова, яку митець завантажив на платформу Proof-of-Love.com на очах присутніх заходу.
