Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
У недалекому минулому діти колекціонували наклейки чи картки. У недалекому майбутньому, ймовірно, діти колекціонуватимуть ті самі наклейки (стікери) чи картки — але вже у цифровому форматі. Це неминуча реальність, адже передумови для цього вже створено.
Ажіотаж навколо нової інноваційної технології NFT (non-fungible token, невзаємозамінні токени) тільки набирає обертів. NFT-технологію було створено у 2017 році на платформі Ethereum. В авангарді масового використання NFT — сфера цифрового мистецтва. Щоправда, в питанні застосування цієї нової технології є чимало «білих юридичних плям».
Сьогодні, 31 березня, в Coworking Platforma Leonardo відбувся круглий стіл на тему «Як Україна стане світовим лідером ринку NFT-технологій». Захід організовано Camera Obscura за підтримки Blockchain Art і DAO CypherBank. Модератором круглого столу став Ігор Порох, COO iTuber, аналітик і трейдер. Спікери обговорили фінансові та юридичні тонкощі функціонування NFT.
Відкриваючи захід, Аіда Джангірова, керуючий партнер Blockchain Art, запевнила, що Україна має всі передумови для того, щоб стати лідером ринку NFT-технології. Зокрема, наша країна має величезний кадровий потенціал – креативні та технологічні таланти.
Ігор Порох розповів про найгучніші кейси, які популяризували технологію NFT. Художник Майкл Вінкельманн (Beeple) зробив на NFT колаж із його творів, створених упродовж 13 років, і аукціон Christie’s продав цей цифровий твір мистецтва за майже 70 млн доларів. Дружина Ілона Маска заробила майже 6 млн доларів за власну колекцію NFT-токенів.
Регуляторна не база
Керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян зупинився на регуляторних питаннях. Він зазначив, що NFT-проєкти вже є в провадженні його компанії. Утім, він дещо стримав запал тих, хто чекає від цієї технології занадто багато. В юридичних колах існує думка, що хайп навколо NFT – це не про мистецтво, це просто спосіб «переливання» капіталу в час, коли комплаєнс-політики працюють напрочуд потужно. Тож представники регуляторних органів у всьому світі скептично ставляться до NFT не тому, що це щось погане, а тому, що усвідомлюють «темний бік» технології.
На думку Артема Афяна, NFT-технологія нині так само незрозуміла, як свого часу був незрозумілий імпресіонізм.
Він зауважив, що NFT з’явився не сьогодні, чимало токенів можна було зробити non-fungible шляхом прикріплення до них інформації. Просто зараз їх по-новому переосмислили.
«В Україні NFT не є об’єктом мистецтва. Це означає, що неможливо застосовувати правило витрат (купити картину на NFT, продати її та заплатити податок тільки з різниці)», – зазначив юрист.
Він додав, що за Податковим кодексом України об’єкт мистецтва може належати тільки до переліку, який відповідає певним товарним позиціям. Тобто наразі мистецтво віртуальним бути не може – і така проблема є практично в усіх юрисдикціях. Мистецтво в цифровому вигляді визнається об’єктом права інтелектуальної власності.
Артем Афян виділив два типи NFT:
той, що дає право на картину (і це просто цифровий сертифікат, який теоретично може існувати і в паперовому вигляді); той, що існує лише в цифровому світі. Він гарантує, що, попри можливі копіювання (а від цього застерегти наразі неможливо), об’єкт існуватиме тільки в одному екземплярі. У такому разі цей об’єкт не підпадає під класичне визначення об’єкта інтелектуальної власності, це не лише аудіовізуальний твір, а певний мікс.
Артем додав, що регуляторної бази для цієї інноваційної технології немає. Їй доведеться «вписуватися» в чинну систему правових координат. Дуже складно придумати, як застосовувати ці правила, зокрема, в частині оподаткування.
NFT як інструмент
Рустам Колесник, співвласник видавництва «Юридична практика», запропонував присутнім поглянути на NFT як на інструмент. Головне питання в такому контексті: як цей інструмент можна застосувати? Він може бути і цінним папером, і засобом платежу, і об’єктом колекціонування…
Саме юристи, за словами Рустама Колесника, можуть оцінити базу – чим саме NFT є для їхніх клієнтів, – дати оцінку цьому інструменту, а потім імплементувати. Він закликав правову спільноту правильно оцінити можливості NFT саме як засобу.
Нульові перспективи
Перспективи України стати лідером на NFT-ринку як нульові оцінив Михайло Кухар, викладач макроекономіки бізнес-школи “МІМ-Київ”, старший економіст Ukraine Economic Outlook: «Перспективи нульові, як, зрештою, і в інших галузях». Він мотивував це тим, що Україна – невелика європейська країна, такі, як ми, не стають світовими лідерами нових течій.
Михайло Кухар нагадав, що було чимало спроб запровадити цифрові проєкти за останні 20 років, усі ці спроби провалилися. Економіст зізнався, що не розуміє тих людей, які вкладають в NFT-технологію шестизначні суми, щоправда, додав, що він є песимістом і, можливо, помиляється щодо перспективності цієї технології.
Криза художнього ринку
Марат Гельман, галерист і колекціонер, зазначив, що ринок мистецтва тримався на парадигмі «копія – оригінал». Саме тому ринок до останнього часу відхиляв цифрове мистецтво. Він нагадав про кризу художнього ринку й про те, що система галерей у цілому помирає, і можливість комунікації через інтернет, імовірно, і зробила технологію NFT такою популярною. У перспективі, за його словами, цифрове мистецтво стане частиною нашого суспільства.
«Раніше нова генерація в мистецтво приходила без інфраструктури – їм треба було вливатися в наявну. А NFT прийшов уже з власною інфраструктурою, що може привести навіть до конкуренції інфраструктур за увагу клієнта», – прогнозує Марат Герман.
Він вважає, що чим довше ця сфера залишатиметься поза увагою держави, тим більше NFT-технологія матиме перспектив.
Цифрові перспективи
Антон Мельник, керівник Технологічної екосистеми України, нагадав, що на початку грудня 2020 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт «Про віртуальні активи» № 3637, заплановано наприкінці квітня – на початку травня його прийняти в цілому. Цей закон підвищить цікавість щодо України серед компаній, які працюють із криптоактивами.
Окрім того, Міністерство цифрової трансформації України запровадило квоти на іноземних блокчейн-фахівців, щоб можна було їх безперешкодно працевлаштовувати в Україні. Пан Мельник переконаний, що є всі передумови, щоб Україна стала дружньою країною для цифрових стейкхолдерів.
Платформи нового покоління
Також на круглому столі було презентовано міжнародну NFT-платформу нового покоління Proof-of-Love.com і запущено третій всесвітній BlockchainArt Hackathon. Детальніше про нього розповіла Аіда Джангірова. Зокрема, на BlockchainArt Hackathon буде створено 7 тисяч об’єктів мистецтва на базі NFT – в ньому візьмуть участь художники зі всього світу. За її словами, на мистецтвознавців чекає величезна робота з переосмислення всіх процесів, і ми лише на початку цього шляху.
Про роботу платформи Proof-of-Love.com розповіли Казбек Бектурсунов (СЕО Blockchain Fashion Week, СЕО Fashion Coin) і Анна Кареніна (дизайнерка, співзасновниця платформи). Анна Кареніна переконана, що всім нам доведеться пристосуватися й освоювати цю нову науку. Блокчейн, криптосвіт, технологія NFT – це наше майбутнє. За її словами, не тільки художники можуть бути творцями NFT, а й дизайнери, а колекціонером цифрових об’єктів може стати кожен із нас. Ба більше, цю унікальну технологію може інкорпорувати в будь-яку іншу галузь.
Казбек Бектурсунов вважає, що масове сприйняття технології відбудеться тільки тоді, коли всі деталі буде роз’яснено загалу. Саме тому такими важливими є освітні курси та підвищення рівня криптоосвіченості.
Він нагадав про економічний закон Грешема, за яким «гірші гроші витісняють з обігу ліпші». І гіршими грошима тут вважаються фіатні гроші, які генерує держава, адже рано чи пізно вона починає зловживати цими повноваженнями: однією рукою друкує гроші, а іншою збирає податки. А лауреат Нобелівської премії в галузі економіки Фрідріх Гаєк взагалі казав, що державу треба позбавити монополії випускати гроші.
Казбек Бектурсунов вважає, що в цій парадигмі можна піти значно далі, адже кожна людина може стати центробанком і випускати власні гроші як ціннісний креативний продукт.
«Ми вважаємо, що закон Грешема скасовується, адже кращі гроші, які можуть випускатися кожною людиною, витісняють гірші гроші», – зазначив СЕО Fashion Coin. Він переконаний, що «арт капітал» є надійнішим за фіатні кошти.
Наприкінці круглого столу відбувся аукціон – продаж роботи «the end» художника Бориса Кашапова, яку митець завантажив на платформу Proof-of-Love.com на очах у присутніх заходу.
