Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
З обговорення питань енергетичної безпеки країни розпочав роботу VI Business & Legal Energy Forum, який проводить видання “Юридична практика”.
Модератором першої стратегічної дискусії був Дмитро Федорук, партнер, керівник практики енергетики ЮФ Redcliffe Partners.
Не тарифом єдиним
Про перспективи «зеленої» енергетики говорив у своїй доповіді Максим Сисоєв, партнер МЮФ Dentons. Він зазначив, що цей вид генерації все ще цікавить інвесторів, бізнес і юридичний консалтинг. При цьому частка відновлювальної енергетики у загальному енергобалансі держави продовжує бути незначною. А окремі сегменти, такі як біомаса та біогаз, суттєво відстають у обсягах. Планових показників досягла лише сонячна генерація, вітрова – набирає обертів.
Максим Сисоєв зазначив, що «зелений» тариф все ще діє і продовжує приваблювати інвесторів інвестувати в галузь.
Укладати договори на поставку електроенергії за «зеленим» тарифом з Гарантованим покупцем можна для проєктів, котрі
розпочаті будівництвом не пізніше 2019го року, будуть введені в експлуатацію до кінця 2022 року.
Цього року реалізуються переважно проєкти з вітроенергетики, також продовжують будувати і сонячні електростанції.
Говорячи про недоліки підтримки інвестиційної привабливості за рахунок «зеленого» тарифу спікер назвав обмежений час реалізації (до кінця 2029 року проєкти можуть не встигнути окупитися). Крім того зменшення розміру «зеленого» тарифу та недоплати на ринку створюють негативний меседж для інвесторів. Однак позитивним сигналом Максим Сисоєв назвав оплату минулого тижня великої частини заборгованості (понад 16 млрд грн).
У майбутньому, прогнозує спікер, інвестори будуть цікавитися тими нішами, у яких регулююча роль держави мінімальна. Це можуть бути, зокрема, прямі продажі споживачам електроенергії з відновлювальних джерел.
Воднева революція
Перспективи правового регулювання виробництва водню висвітлив Артем Семенишин, виконавчий директор ГС «Асоціація сонячної енергетики України».
Водень є тим шансом, використання якого дозволить нам вирватися із енергетичної залежності – вважає спікер.
Енергетична незалежність за його словами – ключове питання над яким наразі працює держава:
улітку Кабінет Міністрів схвалив Стратегію енергетичної безпеки
Водночас пан Семенишин підкреслив, що Європейський Союз уже давно займається цими питаннями, втіленням чого став так званий «європейський зелений курс» і саме водень визначений там як замінник викопних ресурсів.
Освоєння водневої технології:
дозволить зменшити залежність від імпортованих енергоресурсів, дасть можливість зберігати енергію.
Спікер нагадав, що тренд на розвиток «зеленої» енергетики продовжує панувати в Європі:
цього року були дні, коли Німччина повністю покривала свої потреби в енергії, електрикою, виробленою з відновлювальних джерел, а її частка в балансі не опускається нижче 50%; Бельгія, котра половину електроенергії виробляла на АЕС, 2025 року планує закрити останній такий енергоблок, Німеччина повністю відмовиться від атомної генерації вже у 2023 році.
Особливістю «зеленої» енергетики спікер назвав необхідність безпосереднього використання виробленої потужності. Однак водень може стати накопичувачем, який:
акумулюватиме енергію у періоди спаду споживання, дозволить додати потужності у пікові періоди навантаження.
Невеселі перспективи
Перспективи теплової та атомної генерації стали темою доповіді Юрія Кацера, директора відділу юридичного консультування KPMG Law Ukraine. Він наголосив, що основні генеруючи потужності об’єднаної енергосистеми держави зосереджені на:
4 АЕС, каскадах з 7 ГЕС та 12 ТЕС.
При цьому:
ТЕС виробляє 40% електроенергії, АЕС – 25%, по 12% – ГЕС та ВДЕ і ще 11% виробляють ТЕЦ.
Говорячи про перспективу генерації спікер зосередив увагу учасників форуму на такому:
енергоблоки на більшості АЕС вже застарілі, проектна дата їх терміну експлуатації завершена; по більшості енергоблоків продовжено термін експлуатації на 10-15 років.
Хоча є технічна можливість продовження ще на 20-30 років, в подальшому деякі енергоблоки поступово будуть виводитись з експлуатації. Напрацювання енергоблоків ТЕС також значно перевищило межу паркового ресурсу.
Хоча було проведено реконструкцію близько 20 % енергоблоків теплових станцій, маневрові характеристики лишаються недостатніми для сучасних потреб ОЕС України.
Юрій Кацер наголосив, що незважаючи на високі заявлені показники встановленої потужності генерації (понад 57 ГВт), доступна робоча потужність не перевищує 23 ГВт. На випадок аварії резервних потужностей немає. Більше того, на період до 2033 року більшість теплової генерації повинна бути виведена з експлуатації. Подальше балансування ОЕС стане проблематичним.
Промовець описав два сценарії розвитку енергетики та заявив що без розвитку екологічних ТЕС утримання балансу ОЕС буде неможливим.
Бензинова залежність
Про наслідки торгової війни з Білоруссю на ринку нафтопродуктів говорив Михайло Третьяков, начальник управління правового забезпечення ГК «СОКАР Україна». Він підкреслив, що за минулий рік Україна стала другим за обсягами торговим партнером Білорусі з експорту і четвертим – з імпорту. У свою чергу Білорусь за обсягами товарообігу посідає шосте місце серед торгівельних партнерів нашої держави.
Будь-які «торгові війни» є небезпечними для економік обох країн, адже частка України у торговому сальдо Білорусі складає 1,7 млрд доларів і ключову позицію в цьому сальдо посідають саме нафтопродукти.
Михайло Третьяков розповів:
скорочення на 22% товарообігу між нашими країнами минулого року пов’язане з низкою причин, у тому числі політичних. політична складова продовжує домінувати і продовжується обмін обмеженнями.
Незважаючи на всі ці чинники, поставки нафтопродуктів з Білорусі зросли:
імпорт бензинів зріс на 36%, і наразі кожен четвертий літр бензину, спожитий в Україні, вироблений на білоруських НПЗ. на 36% зріс імпорт білоруського дизпалива, обсяги білоруського бітуму доходять до 50% від загального обсягу.
Промовець вважає стратегічно важливими поставки з Білорусі, оскільки 70% світлих нафтопродуктів потрапляє на український ринок з РФ та Білорусі. Виходом з цієї залежності він назвав глибоку диверсифікацію поставок, оскільки будь-який збій чи заборона поставок може критично позначитися на економіці України. Для цього потрібно розбудовувати транспортну інфраструктуру, яка б дозволила отримувати нафтопродукти через морські порти.
Все буде газ
Перспективами українського газовидобування поділився з учасниками форуму Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України. За його словами:
“Газ був є і буде залишатися ще принаймні 20 років основним джерелом енергії”.
Спікер розповів, що за останні кілька років ціна природного газу в Європі зросла з 50 до більш ніж 1120 доларів за тисячу кубів. Волатильність цього ринку зашкалює. Для забезпечення енергетичної безпеки Україна повинна розвивати власний газовидобуток, але реалії такі:
останні 5 років газовидобуток стагнує річний видобуток знаходиться на рівні 20 млрд кубометрів, за останній рік він скоротився на 0,6 млрд кубометрів.
У той же час позитивно спікер оцінив зростання газовидобутку приватними компаніями, яке досягло абсолютного рекорду у 5 млрд кубометрів.
Артем Петренко підкреслив, що приватний газовидобуток за останні 3 роки зріс на 20%.
Запорука подальшого розвитку – державна підтримка, зокрема, стимулююча ставка ренти.
Визначитися з моделлю
У своєму онлайн-включенні Людмила Буймістер, народний депутат України, наголосила, що наразі Україна перебуває у найгостріші енергетичній кризі за всю історію незалежності. Від непрофесійної політики в енергетичній сфері постраждали і газова сфера, і сфера електроенергетики.
Однією з причин падіння газовидобутку державними компаніями депутат назвала систематичне вимивання обігових коштів з «Нафтогазу» для фінансування дефіциту бюджету. До цього призвела відсутність визначеності з моделлю розвитку газової та електроенергетичної сфери, яка також:
не дає можливість широкого залучення до галузі приватних інвесторів, котрі вимушені конкурувати за ліцензії з «Укргазвидобуванням», гальмує проведення адекватного конкурсу на розробку українського шельфу Чорного моря (проект «Дельфін»), через що роботи з розробки тамтешніх родовищ знову відкладено.
Людмила Буймістер закликала «Нафтогаз» перестати утримувати ресурси, які він не здатен наразі розробляти «на потім». Це вже відбулося з газотранспортною системою, яка через перенаправлення російського газу іншими маршрутами ризикує позбутися своєї частки у транзитній стратегії європейських споживачів.
Спікер вважає, що курс на європейську інтеграцію повинен стимулювати позбуватися механізмів ручного керування енергетичною галуззю, які нині широко використовуються у відповідь на енергетичну кризу.
Ви можете переглянути відео сесії та передивитися фотозвіт.
