Конференція «Банківський сектор: нові виклики» завершилася сесією, на якій обговорювали FinTech та необанкінг – новітні тенденції банківського майбутнього. Модератором експертного обговорення став Сергій ПЕРЕСУНЬКО, адвокат ЮК «АМБЕР».
Рух як життєва необхідність
Анна Тігіпко, засновниця Izibank розповіла про перманентні зміни в FinTech.
Сучасна швидкість змін та адаптивність – це фактор № 1 для будь-якого бізнесу.
Що змушує вдосконалювати технології? Інноваційність, швидкий розвиток і конкуренція. ФінТех – це завжди «на межі». Доповідачка відзначила, що існує межа між законодавством і динамічним розвитком технологій.
Ізібанк, як зауважила Анна Тігіпко, – представник необанківського сектору, який позиціонує себе як технологічна компанія. Це проявилося у розробці нових продуктів та вдосконаленні тих, що вже існують, зокрема:
покращили технології, додали гейміфікацію та кешбек на вибір, запровадили реферальну програму тощо.
Причини, що змушують вдосконалюватися:
вибагливий клієнт; конкуренти; постійний технологічний розвиток.
Анна Тігіпко зауважила, що у своєму розвитку Izibank орієнтується на
клієнта, що дає фідбек; тренди закордонні та тренди конкурентів.
Спікерка підкреслила, що невдачі на шляху розвитку – це нормально, головне не боятися експериментувати.
Фокус на бізнесі, але й роздрібні послуги ніхто не відміняв
Ілля Соколюк, креативний директор Monobank розповів про тренди та виклики для необанків у 2022 році. Зокрема, він зауважив, що
продукти для фізичних осіб стають більш нішовими. Проте, на жаль, не всі їх можна запустити у зв’язку з недосконалістю законодавства (наприклад, інтеграція криптовалют). Серед позитивних змін серед продуктів для фізичних осіб директор Monobank відзначив запровадження «Дії» як способу ідентифікації клієнта банка. Такі зміни необхідно розвивати та вдосконалювати. Ще одним напрямом для вдосконалення є розробка продуктів для нерезидентів. Доповідач зауважив, що приблизно 100 000 потенційних клієнтів з інших держав не можуть почати нове життя в Україні, оскільки відкрити рахунки для таких клієнтів фактично неможливо через недоліки законодавчої бази (необхідно спершу отримати вид на проживання). Додаткового переосмислення, на думку доповідача, вимагають класичні продукти (зарплатний проект, банкомат, еквайрінг). Продукти для бізнесу – пріоритетний напрям розвитку, хоча необхідно завжди тримати «руку на пульсі».
Окремо доповідач підкреслив проблему, пов’язану із недостатністю компетентних кадрів. Зараз необанкам доводиться конкурувати за кадри із міжнародними компаніями.
Щоб отримати людський ресурс необхідно:
бути конкурентоспроможним; вирощувати свої кадри, хоча це складно, враховуючи темп розвитку.
До того ж, на думку доповідача, «сучасна юридична освіта не є релевантною», досить часто доводиться перенавчати випускників.
Застосунки «за інтересами»
Іван Степанець, начальник управління продажів і цифрового маркетингу АТ «Ідея Банк» доповів присутнім про новітні бізнес-моделі надання банківських послуг.
Спікер наголосив на тому, що зараз відбувається бум на ринку послуг. Створення необанку – це спосіб монетизації великих клієнтських баз даних. Фактично це розширення можливостей при наданні тих послуг, які вже існують.
«Open Banking», мультибанкінг – це можливості отримувати банківські послуги поза банкінгом конкретного банка.
Доповідач висловив думку, що у найближчому майбутньому пластикові картки будуть не потрібні.
Відповідаючи на питання чи є місце для нових необанків, Іван Степанець зауважив, що так, але скоріше за все це вже будуть більше нішові банки, наприклад, паливні, продуктова, туристичні, тощо. У нових умовах спікер порадив класичним банкам використовувати колаборацію з рітейлерами або шукати більш гнучкі бізнес-моделі – це буде цікавий спосіб отримання доходу.
Фінансові компанії не є конкурентами для банків
Андрій Котик, керівник юридичного департаменту Moneyveo виступив із доповіддю «Конкуренційний вимір: із ким та в чому насправді конкурують українські банки».
Основною тезою доповідача є думка, що фінансові компанії не є конкурентами банкам. Відмінність між банками та компаніями, які надають фінансові послуги, на думку доповідача полягає в тому, що:
надаються різні продукти; продукти розраховані на різну аудиторію; відрізняється нормативне регулювання.
Фінансові компанії надають можливість вирішити нагальні фінансові проблеми, банки з надають тривалі фінансові послуги.
Спікер наголосив на тому, що фінансові компанії не тільки не є конкурентами для банків, але й розраховують на співпрацю. Як, наприклад, це мало місце при розробці законопроектів про здійснення фін моніторингу, тощо.
Нові фінансові послуги: які вони?
Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, здійснив огляд нових (гібридних) фінансових послуг та їх форм.
Спікер зауважив, що можливостей безліч, але їх обмежує законодавство. Наприклад, за кордоном запроваджено Директиву ЄС PSD2, за умовами якої всі банки мають відкрити доступ до банкірів, щоб клієнти могли самостійно визначити як і через який банкінг вони будуть керувати своїми рахунками.
Використовуючи open banking payment providers, як зазначив доповідач, казино може відкрити не тільки ігровий рахунок, але й реальний рахунок, з якого клієнт може здійснювати звичайні розрахунки.
Ще одним прикладом новітніх фінансових послуг, за висновками доповідача, є AmazonPay, оскільки на цій платформі можна не тільки управляти своїми покупками, але й здійснювати розрахунки і при чому без комісії.
Загалом Олег Дерлюк підсумував, що такі компанії як Розетка, Нова Пошта, PromUa, у майбутньому зможуть відкривати банківські рахунки від імені своїх клієнтів, оскільки володіють величезною кількістю персональних даних (необхідна тільки згода клієнта і виконання правил фінмоніторингу).
Необанкінг в Україні є, а необанки відсутні? – альтернативна точка зору
Вероніка Зарубицька, адвокат ЮК «АМБЕР», магістр права говорила про особливості правового регулювання у сфері FinTech. Доповідачка розпочала свій виступ із твердження, що необанки в Україні з точки зору права відсутні, все інше – це SOFT, тобто програми.
Вероніка Зарубицька запропонувала розрізняти поняття «ФінТех» і «ТехФін»:
«ФінТех» – сфера надання фінансових послуг з використанням технологій, а «ТехФін» – це технологічна сфера, компанії, що діють у цій сфері, забезпечують зв’язок між фінансовими установами і клієнтом (наприклад, Apple pay).
За висновками спікерки, в Україні необанків як суб’єктів надання фінансових послуг не існує, оскільки не існує такого окремого суб’єкта в чинному законодавстві (наприклад, як це запроваджено в Литві).
Необанк зараз – це комплекс технологічних продуктів, які надає звичайний класичний банк. Саме банк, наголошує доповідачка, має ліцензію і саме він несе відповідальність за кошти клієнтів. Платформи ж із сфери «ТехФіна» – це посередники між банками і користувачами. Використання таких платформ є зручним для користувачів, але ключовим залишається питання: хто несе відповідальність за збереження коштів?