Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Сьогодні в Києві проходить ІІІ Business & Legal Infrastructure Forum, організований видавництвом «Юридична практика». Учасники заходу зосередились на аналізі пріоритетів у збереженні, відновленні та розвитку інфраструктури, нюансах реалізації інфраструктурних проєктів під час війти на механізмах залучення інвестицій в інфраструктуру.
Про інфраструктурні виклики України дискутували:
Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена України Юрій Мірошников, голова Наглядової Ради авіакомпанії SuperNova, голова Наглядової ради Української авіатранспортної асоціації Марія Пелех, менеджер по взаємодії з органами влади служби стратегічного планування та міжнародних відносин апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service Олександр Рудяк, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця» Дар’я Січкар, представник комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації
Модерував обговорення Олександр Шкелебей, керуючий партнер ESQUIRES.
«Сьогодні ми зосередимось на найбільш актуальних викликах для інфраструктури України, які постають перед нашою державою в умовах війни та на шляху до європейської інтеграції. Перша сесія охопить дуже широке коло питань: від забезпечення життєдіяльності міст до майбутнього цивільної авіації, від енергетичної безпеки до нових реалій єврологістики. Кожен з цих аспектів є важливим для побудови стійкої та сучасної інфраструктури, здатної відповідати як нагальним потребам країни, так і довгостроковим стратегічним перспективам», — зазначив Олександр Шкелебей.
>Олена Шуляк свій виступ присвятила аналізу проєктів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності українських міст. Нагадавши, що сума збитків, спричинених рф на кінець 2023 року становила більше ніж 480 млрд дол. США (за оцінкою Світового банку), вона наголосила на важливості якісного підходу до планування відновлення. Було запроваджено відповідні законодавчі зміни і наразі понад 200 громад працюють над Програмами комплексного відновлення. Ключовим чинником цих програм є економічний, включаючи оцінку інвестиційного потенціалу. Наступний — демографічна ситуація. На наступних етапах аналізується екологічна ситуація та спроможність мережі надання публічних послуг.
Водночас народна депутатка зазначила, що наразі залученість бізнесу до розробки таких комплексних програм залишається досить низькою.
Олена Шуляк також розповіла про функціонал системи DREAM, функціонування Реєстру знищеного та пошкодженого майна та наголосила на пріоритетності відновлення передовсім житлової інфраструктури.
Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена України, говорила про залучення приватного бізнесу до відбудови України. Вона розповіла про роботу яка ведеться в цьому напрямку Радою бізнес-омбудсмена.
«Неможливо зараз відділити подолання наслідків від військової агресії від того, що відбувається трансформація держави в напрямку Європейського союзу», — наголосила пані Коротка.
>Серед проєктів, з якими бізнес звертається до РБО, вона виділила зокрема залучення приватного сектору до захисту та відновлення критичної інфраструктури. Напрацьований досвід дасть можливість РБО більш ефективно допомагати бізнесу при реалізації довгострокових інфраструктурних проєктів.
Виступ Юрія Мірошникова (SuperNova) був присвячений галузі цивільної авіації: поточним викликам, перспективам та шляхам відновлення. Серед основним викликів від відзначив втрату кваліфікації персоналом (нагадавши що повітряний прості над Україною наразі закритий), пошкодження інфраструктури аеропортів, деградацію обладнання, яке не використовується. Ще одним викликом для авіакомпаній стане повернення флоту літаків в Україну.
>А говорячи про перспективи, Юрій Мірошников проаналізував виклики, які постануть перед Украерорухом, українськими аеропортами, авіакомпаніями. Найкращі перспективи відновлення роботи, на думку експерта — у Украероруху; ареропорти на перших порах зможуть функціонувати в обмеженому режимі; іноземні авіакомпанії зможуть досить швидко налагодити мережу рейсів в Україні, а ось відновлення флоту та персоналу українських авіакомпаній потребуватиме досить багато часу.
«Вбачається що процес повноцінного повернення на ринок українських авіакомпаній займе щонайменше від шести місяців», — наголосив Юрій Мірошников, прогнозуючи посилену конкуренцію з боку іноземними авіаперевізниками.
На його думку всі ці довгострокові стратегічні аспекти аспекти мають бути враховані урядом при плануванні перехідного періоду та його регулюванні.
Далі учасники Форуму мали можливість ознайомитись із викликами морської галузі — Марія Пелех, менеджер по взаємодії з органами влади служби стратегічного планування та міжнародних відносин апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» розповіла як функціонують українські морські порти в умовах війни. Наразі працює три Дунайські порти та три порти Великої Одеси, захід до яких відбувається Українським коридором. За рік ним скористалося понад 2500 суден.
>Говорячи про плани на майбутнє, пані Пелех прокоментувала ініціативи щодо відновлення інфраструктури морських портів, розвитку контейнерних перевезень та запуску поромного комплексу, проведені днопоглиблювальних робіт.
Про захист критичної інформаційної інфраструктури, ключові ризики в умовах війни та кібербезпекові заходи учасникам Форуму розповів Максим Курочко, керуючий партнер MK Legal Service. Він навів статистичні дані, які свідчать про постійне збільшення кіберінциденів в Україні. Серед найпоширеніших кіберзагроз пан Курочко відзначив DDoD та DoS атаки, фішингові розсилки, злом акаунтів, шкідливе програмне забезпечення, віруси-вимагачі, витоки конфіденційної інформації та персональних даних тощо.
>Доповідач дав ряд практичних порад як захиститися від кіберзагроз та розповів про ініціативу GIGAGROUP «Своє ІТ» — маніфест української ІТ спільноти про відмову від російського програмного забезпечення, з пріоритетом популяризації українського ПЗ.
Олександр Рудяк, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця», говорив про єврологістичні пріорітети найбільшого українського перевізника. Він зокрема прокоментував ініціативи щодо можернізації прикордонної інфрастуктури на кордонах ЄС, Розвиток прикордонних переходів в рамках проєкту Connecting Europe Facility (CEF), плани розвитку європейських транспортних коридорів в Україні.
>
«Перед нами стоїть дуже амбітна задача на основних магістральних лініях, які з’єднують наразі окупований Маріуполь та східний регіон, забезпечити з’єднання з європейською мережею TEN-T», — зазначив Олександр Рудяк.
Окремо доповідач прокоментував ситуацію та перспективи пасажирських перевезень, які вже досягли довоєнного рівня та продовжують зростати.
Дар’я Січкар, представник комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації, сконцентрувалась на єврологісничних викликах в контексті вантажних автомобільних перевезень. Наразі саме автошляхи є основними артеріями транспортного сполучення з ЄС. Доповідач звернула увалу на декілька важливих аспектів розвитку автотранспортної галузі:
Укладення угоди про спільний кордон з Республікою Польща, розробка відповідних документів зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією; Спрощення і зближення митних процедур на пунктах пропуску; Розвиток мережі пунктів пропуску та уникнення блокувань кордону.
>Дар’я Січкар також зазначила, що пріоритетом є реконструкція та розбудова до -2030 рр 10 переходів (5 з яких — з Польщею). Реалізація цих проєктів значно покращень транспортне сполучення з цими країнами, водночас актуальним залишається питання фінансування ,яке оцінюється в обсязі близько 58 млрд грн.
Генеральним партнером ІІІ Business & Legal Infrastructure Forum виступила «Нова пошта», експертним партнером — «ДТЕК», стратегічним партнером — ESQUIRES.
