Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 8 серпня 2024, 09:00
Ілюзія контролю: як проходить година запитань до уряду під час війни
Коли підвищать податки, чому гроші з бюджету пішли на асфальт, а не на ЗСУ, де реєстр олігархів і кому відірвуть яйця за катастрофу з енергетикою — це лише невелика частина того, про що народні депутати запитували міністрів протягом останніх місяців.
2024 року у Верховній Раді відновили годину запитань до уряду, якої не було в парламенті на регулярній основі від початку повномасштабного вторгнення. І урядовці вже шість разів приходили в парламент, щоб відповісти на найактуальніші запитання нардепів про енергетику, економіку, оборону та євроінтеграцію.
Найбільше питань урядовцям поставили члени фракції «Слуга народу», але у відсотковому співвідношенні значно активнішими були представники опозиції.
Рух ЧЕСНО проаналізував стенограми засідань парламенту за перші сім місяців 2024 року, щоб з’ясувати, чим цікавляться нардепи, хто з парламентарів найчастіше запитує, а хто з урядовців відповідає.
Софія Лазарова Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: ЧЕСНО Годину запитань до уряду у ВР відновили у 2024 році
Графіки не діють
До повномасштабного вторгнення годину запитань до уряду проводили щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Дізнатися, коли вона була, і подивитися стенограми цих засідань можна на сайті Верховної Ради — вони позначені рожевим кольором у календарному плані.
Фото: Офіційний вебпортал Верховної Ради України Година запитань до уряду позначена рожевим кольором
Утім після 24 лютого 2022 року годину запитань до уряду проводили вкрай рідко й несистемно. Верховна Рада на час дії воєнного стану перейшла до роботи в режимі одного пленарного засідання, тож її графік зазнав значних змін.
Фото: ЧЕСНО Динаміка проведення години запитань до уряду
Згідно з даними із сайту ВРУ, годину запитань до уряду проводили в перші місяці повномасштабного вторгнення, хоча тоді не публікували стенограм і тематики цих зустрічей. Зокрема, міністри прийшли відповідати на запитання нардепів 25 лютого 2022 року — на другий день повномасштабного вторгнення.
6 жовтня того самого року годину запитань присвятили енергетичній безпеці й готовності до опалювального сезону. Але у 2023-му цей формат узагалі випав із графіка роботи парламенту.
Від початку нинішнього року Верховна Рада повернулася до більш звичного формату: з погоджувальною радою, пленарними днями та годиною запитань до уряду щоп’ятниці.
Гарячі теми
23 лютого 2024 року в Раді вперше за довгий час провели нову сесію запитань. Після майже півторарічної паузи нардепи отримали можливість напряму ставити питання міністрам у сесійній залі.
«Дуже радий нарешті побачити наш уряд, бо ми вас не бачимо, другий раз усього за два роки повномасштабної війни ви до нас приходите», — так вітав міністрів на тому засіданні нардеп від ЄС Олексій Гончаренко.
Зустріч присвятили обороноздатності держави. Спектр питань був широким: від будівництва фортифікацій, виробництва дронів і мобілізації до блокади кордону й перезавантаження БЕБ.
Зазвичай на питання відповідають профільний міністр і прем’єр-міністр, хоча присутніми мають бути всі члени Кабміну. Але того дня прем’єр Денис Шмигаль і частина міністрів пропустили засідання через робочу поїздку на Львівщину, тож головною доповідачкою була міністерка економіки Юлія Свириденко.
Наступну годину запитань провели аж у травні. Вона стосувалася кроків, необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС, тож на більшість запитань відповідала віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. Нардепи цікавилися, зокрема, зобов’язаннями України, блокадою україно-польського кордону, формуванням переговорних груп тощо.
І хоча питання, як правило, повинні стосуватися тематики години запитань, на практиці нардепи часом відходили від теми. Так, Вадим Івченко («Батьківщина») намагався дізнатися про закупівлі харчування для ЗСУ, а його однопартієць Михайло Волинець — про заборгованість із зарплат шахтарям.
На тому, що це не стосується теми євроінтеграції, під час засідання наголосив голова ВР Руслан Стефанчук: «Шановні колеги, ще раз прошу, все-таки в нас година запитань до уряду з конкретної теми. Я розумію важливість усіх ваших питань, але давайте намагатись триматися того, про що ми з вами домовилися».
Надалі годину запитань проводили більш регулярно. Двічі на місяць — у травні й червні.
Фото: ЧЕСНО Тематика годин запитань до уряду
Засідання 24 травня стосувалося стабільності енергосистеми. Міністр енергетики Герман Галущенко відповідав на питання про захист енергооб’єктів, розбудову й децентралізацію генерації та підготовку до зими. Чимало питань стосувалися підвищення тарифів.
Червневі зустрічі з міністрами присвятили стану фінансової системи й економічній політиці під час війни. Виступали відповідно керівник Мінфінансів Сергій Марченко й голова Мінекономіки Юлія Свириденко. Нардепи цікавились, чи вистачає грошей у бюджеті, питали про можливий дефолт, а також про економічне бронювання та ймовірне підвищення податків.
Фото: телеканал “Рада” Юлія Свириденко під час години запитань до уряду 21 червня 2024 р.
На засіданні 19 липня годину запитань вдруге за пів року присвятили енергетиці на тлі нових атак РФ і жорсткіших графіків відключень. Від міністра Галущенка нардепи хотіли почути, коли завершать ремонт на АЕС, на якому етапі відновлення інфраструктури, а також про справедливі відключення.
Під час усіх зустрічей лунали питання і до представників інших міністерств, зокрема: МКІП, МОН, МВС. Майже щоразу виникали питання до Міноборони, але на жодній із шести зустрічей у 2024 році міністра оборони Рустема Умєрова не було. Замість нього на питання найчастіше відповідала його заступниця Наталія Калмикова.
Фото: телеканал “Рада” Представники Кабміну під час години запитань до уряду 21 червня 2024 р.
Присутності нардепів у залі під час години запитань до уряду не фіксують, але, судячи з відеозаписів останніх засідань, чимало нардепів пропускають їх.
Фото: телеканал “Рада” Година запитань до уряду 19 липня 2024 р.
Наприклад, 19 липня нардеп від ЄС Олексій Гончаренко нарікав, що на засіданні цього дня «депутати втомились і не всі дійшли» на годину запитань.
Питає опозиція
Година запитань до уряду ділиться на дві частини: перші 30 хвилин запитання урядовцям по черзі ставлять представники фракцій і груп, а решту 30 хвилин лунають персональні від нардепів. Зазвичай на кожне запитання відводять до хвилини, на відповідь — до двох. У середньому засідання триває годину й 10 хвилин.
У 2024 році сумарно найбільше питань поставили нардепи від фракції «Слуга народу», найчисленнішої в Раді. Водночас очікувано досить активною в питаннях до уряду, фактично сформованого більшістю, була опозиція. І, звісно ж, саме від представників опозиційних фракцій звучали більш критичні запитання.
Фото: ЧЕСНО Активність фракцій і груп під час запитань до уряду
Так, нардепи від «Голосу» на чотирьох із шести годин запитань за цей рік зверталися до міністра енергетики Германа Галущенка через реальну вартість добудови двох блоків Хмельницької АЕС. Активно цією темою цікавились Інна Совсун, Максим Хлапук і Ярослав Железняк. Вони звинувачують міністра в тому, що економічного обґрунтування проєкту не оновлювали з 2018 року і воно містить застарілі цифри.
«Скажіть мені, будь ласочка, а ви колись зупините оці ваші корупційні зазіхання і, може, напишете все ж таки заяву про відставку?» — так завершив своє запитання до Галущенка Ярослав Железняк 19 липня.
Не менш гострими були питання від фракції «Європейська солідарність». Ірина Геращенко закликала Шмигаля перепросити за виділення більшості коштів на дороги, а не на ЗСУ у 2021 році, а Олексій Гончаренко запитав у Галущенка, кому відірвуть яйця за недостатній, за його словами, захист енергооб’єктів.
Гончаренко, який, до слова, поставив найбільше запитань до міністрів 2024 року, цікавився також виплатами військовим і переселенцям.
Крім того, нардепи від ЄС питали міністрів про обмеження на пересування парламентарів, важливе для міжнародних контактів. ЄС не раз звинувачувала владу в тому, що її представників не пускають за кордон. Зокрема, ДПСУ кілька разів за час повномасштабної війни відмовляла у виїзді лідерові партії, експрезиденту Петрові Порошенку.
Відповідь Шмигаля — мовляв, жодних заборон на парламентську дипломатію не існує — Гончаренко у своєму телеграм-каналі прокоментував так: «Замість години запитань до уряду — година брехні від уряду».
Фото: телеканал “Рада” Олексій Гончаренко під час години запитань до уряду 10 травня 2024 р.
Політичні звинувачення також озвучував позафракційний нардеп Дмитро Разумков, який перейшов в опозицію до «слуг» після відставки з посади спікера. Майже на кожному засіданні у 2024 році Разумков питав, чи планує уряд піднімати податки, і нагадував Шмигалю про обіцянку не робити цього до кінця війни.
«Пане прем’єр-міністр, ви на минулій годині запитань до уряду сказали неправду, кажучи просто, збрехали, коли сказали, що уряд навіть не розглядає питання підняття податків. Які ці будуть рішення? Назвіть конкретні показники. Коли ви занесете відповідний законопроєкт? До чого готуватися українському суспільству?» — звернувся Разумков на засіданні 21 червня.
А ще 23 лютого колишній спікер Ради звернувся до міністра юстиції Дениса Малюськи: «Чому в нас досі не працює реєстр олігархів, про який ви тут у залі волали у 21 році? Ви ж там сказали, що буквально день, два, три… два-три тижні, як у Арестовича, і все буде працювати. Де реєстр? Чому не працює закон про боротьбу з олігархами?».
Міністр своєю чергою запевнив, що реєстр олігархів уже існує, а повноцінно закон запрацює після війни й додаткових перемовин з ЄС.
«Він працює настільки ефективно, що вплив олігархів у нашій державі істотно зменшено. І це констатують усі експерти, у тому числі наші європейські партнери. Працює він тим, що він наявний. (… ) Це як рушниця, яка висить на стіні, яка спрацювала», — заявив міністр.
Фото: телеканал “Рада” Дмитро Разумков під час години запитань до уряду 21 червня 2024 р.
Тему тарифів і податків часто порушували Олексій Кучеренко від «Батьківщини» та нардеп від колишньої ОПЗЖ Олександр Колтунович (нині група ПЗЖМ). Останній також входить до числа нардепів, які поставили найбільше запитань протягом останніх засідань. Його питання так чи інакше пов’язані з економікою. Активно брав участь у засіданнях мажоритарник з Луганщини Сергій Вельможний (група «Довіра»), який питав про житло й виплати для ВПО та заборгованість шахтарям.
Повернення контролю
Після повномасштабного вторгнення в медіа й навіть серед нардепів лунали заяви про зменшення суб’єктності парламенту. Зокрема, що народні обранці втратили значну частину можливостей контролювати Кабмін, який, за законом, підзвітний саме Верховній Раді.
Так, деякі міністри, звільнені після 24 лютого 2022 року, навіть не приходили в Раду публічно відзвітувати про роботу. І хоча це не обов’язкова вимога, наприклад, колишні міністри Олександр Ткаченко й Микола Сольський все ж виступили зі звітом. А от нещодавно звільнені міністр інфраструктури Олександр Кубраков і колишня очільниця Мінветеранів Юлія Лапутіна не з’явилися ні на засідання профільного комітету, ні на засідання парламенту щодо свого звільнення.
Крім того, представники уряду часто ігнорують запрошення нардепів прийти на засідання комітетів чи тимчасових слідчих комісій. Так, нардеп Андрій Осадчук («Голос») нещодавно скаржився, що представники Міноборони проігнорували засідання ТСК щодо порушень під час мобілізації.
До слова, і раніше міністри ігнорували парламент. Зокрема, Рух ЧЕСНО писав, що Арсен Аваков за шість років на посаді міністра внутрішніх справ лише тричі з 32 разів приходив на засідання профільного комітету.
Парламент і уряд мають демонструвати відкритість і підзвітність, особливо на тлі повномасштабної війни. Тож повернення години запитань до уряду, коли нардепи знову можуть напряму спілкуватися з міністрами під куполом Ради, безперечно, позитивний сигнал. Надто це важливо через дискусії про можливу заміну Кабміну та заяви президента про підготовку кадрових рішень на урядовому рівні. Адже всі рішення щодо уряду врешті мають ухвалювати у Верховній Раді.
Софія Лазарова Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: Верховна Рада, Кабмін, Олексій Гончаренко, Денис Шмигаль, Умєров Рустем, Юлія Свириденко Facebook Twitter LB.ua в Google News
