Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Продовжує свою роботу Business & Legal IT Forum. Учасники другої сесії обговорювали питання функціонування сфери ІТ в Україні.
Від ідеї до продукту
Як пройти шлях від ідеї до продукту розповів Олег Шевцов, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS. Він висвітлив особливості правового супроводу ІТ-проєкту на різних стадіях його розвитку.
Від того на скільки грамотно вибудуване партнерство залежить реалізація проекту.
Спікер зауважив, що 80 % стартапів не реалізуються, оскільки на самому початку партнери не домовилися про ті чи інші умови співпраці. Доповідач виокремив два основних види ділового партнерства:
засноване на навичках і талантах; засноване на доступу до ринку.
За висновками пана Шевцова, з метою оптимальної реалізації бізнес-ідеї найкраще досягати певної партнерської угоди, яка:
справедливо враховує інтереси сторін; передбачає гарантії дотримання кожною стороною своїх обов’язків; установлює правила розподілу прибутку, видатків, тощо; визначає порядок і наслідки припинення партнерства.
Продовжуючи тему реалізації ідей, Олег Мальський, партнер МЮГ ETERNA LAW, звернув увагу особливості реалізації стартапів. За словами доповідача,
у сфері ІТ юрист сприймається як необхідне зло.
Він наголосив на тому, що перед тим як йти до стороннього інвестора, необхідно подумати про свій захист. На шляху втілення ідеї у конкретний продукт необхідно пройти такі етапами:
взаємовідносини між Фаундерами; захист ідеї, марки, домену, передачі прав; алгоритм «що буде якщо?».
Як не дивно навіть розвинуті компанії відповідають на ці питання дуже пізно.
Продуктові компанії та аутсорси, на відміну від стартапів, вирішують такі питання:
де утворювати профіт-центри: ЄС/США; ФОПи чи не ФОПи? Moonlighting (робота на декількох роботодавців)? Assignable Clients & Contractors! як врегулювати передачу прав в тому числі і на використання робочої сили.
Після отримання перших прибутків приходить розуміння необхідності укладення більш детальних договорів. На цьому етапі в стартапах необхідно дати відповідь на питання:
наскільки safe є SAFE? Debt to equity? Що краще і для кого? Lock-up і ковенанти Veto rights & Management?
Отримання подальших доходів тягне виникнення нових зобов’язань, зокрема, щодо Venture capital, Smart money, Pari Passu, Lock-up, commitment, non-compete. Для продуктових і аутсорсингових компаній найбільшою проблемою на цьому етапі є інтеграція.
Спікер також торкнувся питань виходу із бізнесу, але підкреслив, що повного виходу як правило бути не може.
Інновації в дії
Микита Полатайко, радник ЮФ Aequo в саркастичній формі розповів учасникам Business & Legal IT Forum про «Дія. Сіті» та інші механізми підтримки креативних індустрій
Мінцифра вирішує проблеми, яких в ІТ в цілому немає.
А якщо серйозно, то що дає «Дія. Сіті»?
Перш за все, це конкурентні податкові ставки (податки на працю, податки на компанію та її учасників, преференції для стимулювання ангельських інвестицій).
Крім того, «Дія. Сіті» з метою залучення талантів встановлено:
спрощені міграційні правила; ESOP (Employee Stock Ownership Plan).
Для залучення інвестицій передбачено:
SAFE, convertible loan, опціони та інші інститути англійського права; захист інвестицій; особливі умови для стартапів.
Важливим, за словами спікера, є запровадження гіг-контрактів, які забезпечують:
відсутність ризику перекваліфікації оплачуваний відпочинок, лікарняний та інші “плюшки” прямо в договорі
Гіг-контракти є підставою для:
надання офісу та техніку отримання посвідки іноземцю
Вікторія Сергійчук, старший юрист відділу по роботі з нерезидентами юридичного департаменту Q Partners висвітлила своє бачення того як «Дія. Сіті» вплине на діяльність інвестора.
За її словами «Дія. Сіті» дає інвестору:
прозору структуру бізнесу; врегулювання процедуру переходу майнових прав на продукт інтелектуальної власності; можливість укласти договір про неконкуренцію; залучення гіг-спеціалістів; спрощення залучення іноземних спеціалістів; запровадження класичних механізмів англійського права (наприклад, договір позики з альтернативним зобов’язанням).
Це не лише стимулювання розвитку ІТ сфери, але й запровадження нових механізмів, нових правил, покращення нормативного регулювання в порядку здійснення інвестицій.
Місточок між інвестором і державою
Про нові можливості за законом про «інвест-нянь» розповіла Олеся Бойчук, юрист Ukraineinvest.
Характеризуючи Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» спікерка зауважила, що це перший акт, який запроваджує систему інвестиційних стимулів. Перші інвестори, за її словами, зможуть отримати державну підтримку вже у 2022 році. Закон про «інвест-нянь» визначає форми державної підтримки інвестиційних проектів, зокрема,
звільнення від сплати податків та ввізного мита спрощення процедури отримання прав на земельну ділянку.
Держава може надати підтримку до 30% від обсягу інвестицій, при цьому форму підтримки визначає сам інвестор.
Доповідачка також розповіла про критерії, яким має відповідати інвестиційний проект, щоб отримати державну підтримку. Ключову роль у відборі інвестпроєкту має Міністерство економіки. Максимальний розмір підтримки зможуть отримати інноваційні проєкти. Процес завершається укладанням інвестиційного договору на строк до 15 років. Цей договір дозволяє повністю захистити інтереси інвестора.
Захист об’єктів інтелектуальної власності
Анна Внукова, юрист із питань інтелектуальної власності ТОВ «Нова Пошта-Центр» торкнулася питання інновацій та їх правового захисту.
Найпопулярнішими об’єктами інтелектуальної власності є:
винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця, промислові зразки, ТМ та комерційні найменування, твори (у т.ч., комп’ютерні програми) тощо.
Як вважає доповідачка, фактично всі інновації можуть бути визнані об’єктами інтелектуальної власності.
Спікерка навела приклади інноваційної діяльності компанії та розповіла про способи їх правового захисту:
інновації заради швидкості – потенційні корисні моделі безпілотних суден; інновації для підвищення доступності – промислові зразки (стелаж, сумки, поштомат) інновації для підвищення якості – переважно комерційна таємниця (новий сортувальний центр біля аеропорту «Бориспіль». LEAN –ярморок інші інноваційні ідеї, які часто є об’єктом авторського права, а також ТМ та промисловими зразками (робот-бібліотекар).
Юристка наголосила на тому, що захист об’єктів інтелектуальної власності потрібний, оскільки це дозволяє отримати значні фінансові компенсації (кейси «Палка для селфі», «VirnetX та Apple»).
Українські реалії
Співзасновник Vanongo Вячеслав Левченко проаналізував чому українські ІТ- підприємці обирають іноземну юрисдикцію для розбудови міжнародного бізнесу
Основною причиною, як неодноразово підкреслив пан Левченко, є те, що стартап потребує зовнішнього фінансування. Він звернув увагу на те, що за статистикою 90% стартапів «гине» і це нормальне явище. Причина, зокрема, в тому що у бізнесу не вистачило коштів. На ранніх стадіях стартапа важливою є підтримка Angels і Venture Capitalists.
У США легше отримати кошти, саме тому там і розвиваються стартапи. Відповідно це і впливає на вибір юрисдикції. Україна має величезний потенціал, але дифіцит раннього інвестування змушую шукати іноземну юрисдикцію.
Хоча зараз ця ситуація поступово змінюється:
ініціативи на кшталт Ukrainian Startup Fund сприяють розвитку раннього інвестування; іноземні фонди помічають проблему і відкривають фонди для фінансування українських стартапів; попит на ранні інвестиції буде рости по причині насичення ринку аутсорсу і міграції в продуктовий сегмент.
Приватність вбудована в дизайн
Суть принципів «Privacy by Design» та «Privacy by Default» у розробці (GDPR) роз’яснив Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк»
Він повідомив, що «Приват Банк» одна з найбільших ІТ-компаній в Україні, яка налічує більше 2000 спеціалістів ІТ (з них майже 700 розробників). Майже 90% ІС – власна розробка. У діяльності використовуються сучасні інструменти управління даними (BigData, ML, Нейронні мережі).
Характеризуючи принцип «Privacy by Design», спікер змалював його словами А. Кавукян, «думайте про приватність до того, як почали робити якийсь продукт, сервіс або товар».
Цей принцип передбачає: проактивний, а не реактивний підхід – попередження, а не усунення; приватність вбудована в дизайн; повну функціональність – позитивну (додатну) суму, а не нульова для учасників; наскрізьну безпеку – захист повного циклу; видимість та прозорість – бути відкритим; повага до приватності користувача – дотримуватися користувацько-орієнтованої моделі
Сергій Паперник підсумував, що цей принцип – це не лише заборона. Виконання цього принципу підвищує конкурентоспроможність, це принцип-мета.
Дивіться також: про що говорили на першій сесії Business & Legal IT Forum та фоторепортаж.
