Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
IX Міжнародний судово-правовий форум продовжує роботу. VIEW 360° на проблематику формування та функціонування суддівського корпусу презентували народний депутат України Тарас Тарасенко, член Вищої ради правосуддя (ВРП) Світлана Шелест, ректор Національної школи суддів України (НШСУ), Микола Оніщук, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій, член Ради суддів України, суддя Київського апеляційного суду Тетяна Невідома, партнер GOLAW Катерина Манойленко, адвокат ЮК «АМБЕР» Людмила Козятник. Модерував дискусію Артем Стоянов, старший партнер Юридичної групи LCF.
Кадрове наповнення
«В моєму розумінні судову реформу слід починати з судів першої інстанції. В Україні все відбулося навпаки: спочатку сформували Верховний суд, який в основному дотримується строків розгляду справ, а от в судах першої інстанції питання строків досить абстрактне, з моменту подачі позову до початку розгляду може пройти близько року. Така ситуація, на мій погляд, є наслідком кадрового дефіциту в судах, що в свою чергу впливає на доступ до правосуддя», — відкрив обговорення Артем Стоянов, передаючи слово Тарасу Тарасенко.
Тарас Тарасенко в своєму виступі зосередився на питані дефіциту суддівських кадрів в Україні в контексті доступу до правосуддя. Він зокрема зазначив, що його слід вирішувати комплексно, із врахуванням кадрового наповнення апаратів судів та інших важливих аспектів.
«Лише розроблення деталізованого плану заходів із стабілізації судової системи зможе забезпечили доступ громадян до правосуддя. Навіть якщо ми заповнимо кадрами всю судову гілку влади, то питання процесу, діджиталізації судів все рівно будуть тими стримуючими факторами, для того щоби всі справи розглядалися належним чином і в належні строки», — переконаний народний депутата України.
«Кадровий дефіцит є, безумовно, тим фактором, який впливає на доступ до правосуддя», — наголосила Світлана Шелест, навівши статистику щодо кількості суддів, кількості справ, та, відповідно, навантаження на одного суддю. Особливо критична ситуація, за її словами, склалася в судах апеляційної інстанцій.
В продовження свого виступу Світлана Шелест прокоментувала деякі законодавчі ініціативи, спрямовані на подолання кадрового дефіциту в судах та функціонування органів суддівського врядування. Вона зокрема розповіла про позицію ВРП щодо законопроекту№ 3711-д, викладену в Консультаційному висновку. Не заперечуючи проти вдосконалення механізмів перевірки членів ВРП, Вища рада правосуддя звернула увагу на недопустимість припинення повноважень чинних членів ВРП шляхом внесення змін до законодавства.
«Не можна допустити на сьогодні блокування роботи ВРП», — акцентувала Світлана Шелест.
Руслан Арсірій розповів про кадрову ситуацію в адміністративних судах та вплив підвищеного навантаження на результати розгляду справ. Навіть із збільшенням кількості суддів та відповідно кількості розглянутих справ, кількість нерозглянутих залишків залишається стабільно високою. Коментуючи наявні ініціативи щодо врегулювання кадрової ситуації, Руслан Арсірій висловив думку, що вони не вирішать існуючі в судах проблеми — слід змінювати саму модель призначення суддів.
«Якісне правосуддя безпосередньо пов’язано з якісною освітою» — прокоментував Артем Стоянов, передаючи слово Миколі Оніщуку.
Зазначивши, що кваліфікація суддів в Україні, за всіма оцінками, є досить високою, Микола Оніщук зосередився на заходах зменшення навантаження на суди та пропозиціях щодо оптимізації процедури добору кандидатів на посуду суддів. За його словами, наразі судова система перебуває в стані кадрового голоду, а у випадку зволікання із прийняттям законопроекту № 3711-д перейде в стадію кадрового колапсу. А тому, може виникнути необхідність пошуку альтернативних моделей кадрового наповнення судів. НШСУ, зокрема, готова взяти на себе всю кваліфікаційну частину цього процесу.
В продовження свого виступу ректор НШСУ також прокоментував положення Стратегії, які передбачають розвиток позасудових та досудових процедур врегулювання спорів.
«Мінімум 25% спорів можуть бути вирішені в позасудовому порядку», — наголосив Микола Оніщук.
Наступними кроками зменшення навантаження на суди мають бути діджиталізація та оптимізація мережі судів. Микола Оніщук також розповів про варіанти оптимізації процедур конкурсного добору та підготовки суддів.
Стандарти судового рішення
«Навчання суддів не припиняється із призначення на посаду. Самовдосконалення продовжується все життя», — прокоментував Іван Міщенко. Він поділився досвідом професійного вдосконалення та розповів про підходи щодо якісного судового рішення, яких дотримується Верховний Суд. За його словами, судове рішення має бути логічним та структурованим, написаним простою мовою, суть має превалювати над деталями, а також лаконічним, зрозумілим, переконливим — перелік не є вичерпним. При цьому процесуальне законодавство містить лише вказівки на те, які змістовні частини мають бути у постановах Верховного Суду без деталізації форми зовнішнього вираження кожної з цих частин. Тобто судді можуть на власний розсуд вдосконалювати форму та зміст судових рішень. Іван Міщенко розповів, що у Верховному Суді вироблена модельна структура судового рішення (яка постійно вдосконалюється), і суди апеляційної та першої інстанції з власної ініціативи почали впроваджувати подібні структури викладення судового рішення. Також доповідач розповів, що в Верховному Суді запроваджено навчальний курс для суддів щодо подальшого вдосконалення написання судових рішень.
Тиск на суддів
Виступ Катерини Манойленко був присвячений проблемі подачі дисциплінарних скарг на суддю ще до винесення ним остаточного рішення в справі. Можливостей тиску на суддів є достатньо багато, а з іншого боку практично не існує механізмів, які б обмежували можливості подання безпідставних скарг на суддю, прокоментувала доповідач. Вона також розповіла про існуючу наразі практику вирішення питання про відводи суддів. Катерина Манойленко також звернула увагу, що судді досить рідко вдаються до вжиття заходів реагування щодо осіб, які зловживають процесуальними правами.
«Свою позицію в суді слід доводити доказами та вибудуваною стратегією, а не певними маніпулюваннями. Слід також пам’ятати про свої процесуальні обов’язки, а не намагатися зловживати процесуальними правами», — резюмувала свій виступ Катерина Манойленко.
Спори суддів
В завершення профільної сесій виступила Людмила Козятник. Вона проаналізувала ключові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження рішень органів суддівського врядування. До найбільш розповсюдженої категорії таких спорів вона віднесла оскарження результатів кваліфікаційного оцінювання судді, та його звільнення з посади у зв’язку із непроходженням кваліфікаційного оцінювання. Доповідач звернула увагу що оскарження рішення ВККС в такому випадку можливе лише одночасно із оскарженням відповідного рішення Вищої ради правосуддя: «Велика Палата ВС розцінює рекомендацію ВККС лише як підставу для звільнення судді. Судовий контроль має здійснюватися після остаточного рішення, яке уповноважена приймати виключно ВРП», — прокоментувала Людмила Козятник.
«Коли здійснюються реформи, то треба дати певний час, для того щоб вона запрацювала. Система здатна саморегулюватися. Вона має попрацювати, а вже потім слід проводити аналіз» — підвів підсумок обговоренню Артем Стоянов.
