Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Перша сесія Business & Legal IT Forum, котрий проходить у київському UNIT.City за підтримки генерального партнера юридичної компанії Stron, відбулася у форматі дискусії про диджиталізацію України, модератором якої виступив Юрій Котляров, партнер Asters.
Він нагадав, що раніше у фокусі подібних форумів була практика ІТ-юристів.
«Наразі використання цифрових технологій є стратегічним імперативом клієнтів і поряд з цим почала стрімко розвиватися практика у сфері кібербезпеки, захисту даних. Це стало новою нормою роботи юристів і порядок денний форуму це також відображає», – підкреслив він.
«Дія» в дії
Про цифрові сервіси держави: «Дія», е-суд, e-health, розповіла учасникам форуму Людмила Рабчинська, заступниця міністра цифрової трансформації України. Вона повідомила, що цього тижня українська делегація в онлайн-форматі бере участь у розробці нового уніфікованого закону про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в рамках роботи Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). У розробці беруть участь представники понад 60-ти країн, котрі розробляють його понад чотири роки.
«Сподіваюсь, що вже 2022 року ми матимемо універсальне глобальне регулювання сфери електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, яке спрямоване на покращення електронної торгівлі, – підкреслила Людмила Рабчинська.
Також вона зазначила, що Україна працює над питаннями захисту персональних даних і в парламенті вже напрацьовано два ґрунтовних комплексних законопроекти. Також йде робота над створенням нових електронних сервісів і електронних послуг таких як портал «Дія», через який вже зараз можна отримати понад 70 послуг. Вона пообіцяла розширення кількості послуг, котрі можна буде отримати через додаток «Дія» та електронний суд. Зокрема це інформація про призначення судової справи, у додатку «Дія» будуть доступні виконавчі документи та рішення суду.
Говорячи про недоліки роботи е-суду пані Рабчинська зазначила, що
для їх виправлення краще було б знести цю систему і створити наново, але це складно, довго і дорого.
Тому наразі йде робота з покращення існуючої системи.
Активно, за словами Людмили Рабчинської, розвивається і система e-health. Зокрема в додатку «Дія» доступні документи, пов’язані з системою охорони здоров’я:
електронні лікарняні, котрі мають такий же статус, як і їх паперовий аналог, COVID-сертифікати.
«Буде встановлено нове правове регулювання ліцензування лікарських засобів та медичних виробів, повністю буде переведена в електронний вигляд взаємодія щодо донорства крові – не лише стосовно здачі крові, але і її подальшого використання. Відбудеться також цифрова трансформація у сфері закупівлі лікарських засобів – е-сток», – наголосила вона.
Диджиталізація в законі
Законодавча підтримка цифрової трансформації держави стали темою доповіді Єгора Чернєва, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Він розповів учасникам Business & Legal IT Forum про ключові напрямки, над якими зараз працює Комітет:
ухвалено ключовий для ринку телекомунікацій законопроект, ведеться робота по унормуванню регулятора цієї сфери.
Одним з ключових завдань депутат назвав переведення документообігу в безпаперовий формат і не лише у комунікації громадянин-держава, але і держава-держава.
«Основною ідеєю цієї ініціативи є те, щоб у громадянина не вимагали жодних паперових довідок, особливо у випадку, коли один державний орган під час звернення до нього громадянина вимагає від нього довідку іншого органу держави», – наголосив Єгор Чернєв, – «Якщо держава має всі дані про громадянина, то вона повинна сама всі ці дані зібрати».
Сприятиме цьому ухвалений у другому читанні законопроект про державні реєстри, котрих наразі налічується понад триста.
Пан Чернєв повідомив, що члени Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації розробляють законопроект про захист персональних даних, оскільки чинний закон, ухвалений ще 2010го року вже не відповідає реаліям сучасності та вимогам Євросоюзу.
«Фактично це реформа захисту персональних даних, яка складається з декількох законопроектів, основним з яких буде максимально наближений до норм GDPR законопроект «Про захист персональних даних», а також законопроект про регулятора в комісію із захисту персональних даних, оскільки нинішній уповноважений не має достатньо законодавчих важелів для регулювання цієї сфери», – підкреслив Єгор Чернєв.
ІТ-тріумф
Про впровадження Національної Стратегії збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну розповіла Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Офісі Президента України.
Стратегія, за словами спікера, була
розроблена на запит Уряду України за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» компанією EY в Україні у співпраці з Офісом Національної Інвестиційної Ради, Міністерством економіки України та Офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.
Крім ІТ-сфери в Стратегії також розкриваються такі напрямки як енергетика, транспортна інфраструктура та переробка аграрної продукції.
«Цифрова інфраструктура дає поштовх для розвитку інших галузей економіки», – наголосила Ольга Магалецька.
Пані Магалецька повідомила, що українські технологічні компанії залучили минулого року 571 млн доларів інвестицій:
80% з них – від іноземних інвесторів.
Минулий рік став рекордним за залученням інвестицій в ІТ-сферу та кількістю M&A угод у сфері послуг ІТ. За даними різних джерел:
в Україні функціонує близько 5 тисяч ІТ компаній, основними сферами діяльності яких є електронна комерція та фінтех, а основними клієнтами є компанії з США, на які припадає 50% експорту ІТ-послуг та Євросоюзу, куди експортується 35% таких послуг.
Лідерами тут є Великобританія, Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди.
«Внесок сектору інформації та телекомунікації до ВВП країни щорічно зростав на 4,3% впродовж останнього десятиліття, навіть коли решта секторів перебували в стагнації. Як результат, його частка зросла з 2,5% у 2010-му до 4,9% у 20202-му», – підкреслила Ольга Магалецька.
Наразі в ІТ створено 290 тис. робочих місць, а українські ІТ-фахівці входять у першу десятку ІТ-розробників світу, що приваблює іноземних інвесторів приходити в Україну і створювати тут бізнес.
Унормувати штучний інтелект
Правові ризики цифрової трансформації держави, коли інновації випереджають регулювання стали темою доповіді Максима Курочко, керуючого партнера MK Legal Service. Він наголосив, що
такі поняття як хмарні послуги, крипто валюта та штучний інтелект вже давно функціонують у світі і в Україні, проте наразі у нас немає чинних законів, які регулюють ці явища.
До того ж у випадку ухвалення таких законів, для їх повноцінної роботи знадобиться ще ряд підзаконних актів, які будуть деталізувати та конкретизувати положення законів.
«На цю титанічну роботу знадобиться не один рік, а бізнес вже сьогодні має чимало проблем через прогалини та колізії у чинному законодавстві про інформаційні технологій», – підкреслив Максим Курочко.
Великою проблемою він назвав заборону доступу до сайтів:
Упродовж 2021 року було прийнято чимало судових рішень та рішень РНБО які зобов’язували провайдерів електронних комунікацій блокувати доступ до певних сегментів веб-сайтів, YouTube-канал чи чат в Telegram. Це викликало обурення ринку і профільні асоціації зверталися з відкритими листами і до РНБО, і до ВРП з проханням роз’яснити як це технічно можливо зробити.
Не менш важливою проблемою, яка потребує правового регулювання, є на думку пана Курочко торгівля метаданими:
наразі немає спеціального розмежування метаданих та персональних даних.
Також відсутнє законодавче регулювання діяльності штучного інтелекту – відтак невідомо, хто має відповідати з шкоду ним заподіяну, та хто буде власником майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені штучним інтелектом.
Також неврегульованою залишається ціла індустрія крипто бірж, віртуальних активів та крипто валюти, котра давно функціонує і Україна є активним гравцем на міжнародному ринку крипто активів.
«Перший біткоїн було згенеровано 3 січня 2009 року, а ми досі не маємо профільного закону», – наголосив Максим Курочко.
Принагідно він також зазначив що відсутнє законодавче регулювання хмарних сервісів, попри те, що ними всі користуються. Відповідний законопроект ухвалено в першому читанні і він, за словами спікера є одним з найпередовіших у світі.
Кіберзахист
Про прикладну кібербезпеку та захист даних розповів учасникам Business & Legal IT Forum Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies. Він зауважив:
приватно-державне партнерство у сфері кібербезпеки наразі існує, повідомив про навчальні проекти з кіберзахисту та онлайн-гігієни для фахівців державного сектору, що їх проводить його компанія.
Говорячи про світовий досвід у цій сфері спікер наголосив, що Україна є одним зі світових лідерів з діджиталізації.
«Досвід реалізації проекту «Держава в смартфоні» засвідчив, що нам потрібна «держава в захищеному смартфоні», – підкреслив Єгор Аушев, – «Адже через слабку захищеність проекту сили, які виступають проти диджиталізації, мають змогу її дискредитувати».
Зростання попиту на спеціалістів з кібербезпеки йде паралельно з процесами диджиталізації. Наразі у світі існує понад 3,5 мільйона відкритих вакансій у секторі кібербезпеки. Особливо великий дефіцит спеціалістів спостерігається саме у державному секторі.
«Якщо в компанії працює 500 осіб, то незалежно від форми власності у неї має бути підрозділ з кібербезпеки, який складається з 5-ти сертифікованих спеціалістів», – переконаний Єгор Аушев.
Наразі в Україні близько 800 об’єктів критичної інфраструктури та приблизно 200 тисяч дерслужбовців. Таким чином в держсекторі вже мають працювати близько 2 тисяч сертифікованих експертів з кібербезпеки. Але в реальності добре, якщо їх набереться кілька сотень.
Саме це підштовхує сектор до державно-приватного партнерства та залучення приватних компаній до надання послуг та створення продуктів у сфері кібербезпеки.
Електронна демократія
Про те як працюють цифрові сервіси держави на досвіді Естонії розповів учасникам Віталій Галицьких, керівник талліннського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери». Він розповів про історію створення інформаційної політики Естонії, котра дала поштовх для розвитку ІТ-сфери та переведення державних сервісів в цифровий режим.
На фінансування ІТ-сфери Естонія витрачає 1% ВВП.
Це співставно з витратами на всі наукові розробки чи національну безпеку. Віталій Галицьких підкреслив, що процес цифровізіції відбувався за тісної співпраці держави і приватного сектору, а драйверми змін стали банки, котрі надали сервіс з онлайн-банкінгу ще у 1996 році. Саме в цей період розпочалося і запровадження електронного документообігу в державних органах.
Пришвидшила процес залучення громадян до електронних сервісів і необхідність сплачувати за листування з державою на паперових носіях.
«Гаманець – найкращий стимул для переведення послуг у онлайн-формат», – наголосив Віталій Галицьких.
Важливим поворотом стало запровадження у 2000-му році електронного декларування податків і наразі 98% населення та компаній Естонії декларує свої податки у електронній формі:
процес декларування максимально формалізувався і суттєво спростився займає лише кілька хвилин, усі дані про фінанси громадянина автоматично надаються податковій впродовж року.
Усі ці досягнення стали можливими завдяки створенню в 2001 році системи e-road, котра з’єднує в одну мережу усі сервіси та реєстри, котрі були оцифровані ще на початку 90-х.
Наявність усієї інформації в онлайн та можливість її безперешкодної циркуляції зробила непотрібним надання різного роду документів і довідок:
достатньо знати персональний код, щоб патрульний поліцейський міг перевірити будь-які дані – від реєстрації автомобіля до наявності водійського посвідчення, уже при народженні кожному естонцеві присвоюється цифровий код і видається електронна картка з чіпом, вона дозволяє підписувати електронні документи та ідентифікувати себе онлайн, вже двадцять років увесь документообіг в країні відбувається в електронному форматі, у 2005 році відбулося перше електронне голосування на парламентських виборах.
Ви також можете подивитися фоторепортаж та трансляцію цієї сесії Business & Legal IT Forum.
