Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 24 липня 2024, 16:45
Кадри, церква, податки. На паузі до осені
23 липня після голосування за подальший воєнний стан роботу Верховної Ради паралізували: опозиційні фракції заблокували трибуну з вимогою нарешті ухвалити у другому читанні закон про заборону російської церкви. Нагадаємо, ще 19 жовтня 2023 року ВР прийняла за основу законопроєкт (реєстровий номер 8371), який вносить зміни до законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Це мало б унеможливити діяльність у нас релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Фото: Ярослав Железняк Блокування трибуни у ВРУ 23 липня 2024 року
Але з того часу документ так і не поставили на голосування в другому читанні, що й спровокувало протест частини депутатів.
Погоджувальна рада голів фракцій з керівництвом парламенту закінчилася таки домовленістю доопрацювати проєкт і повернутися до пленарної роботи ближче до Дня Незалежності.
Не під запис парламентарі зізнавалися, що фактично матимуть місяць відпустки. Один навіть не приховував, що «збирає валізи на відпочинок з родиною». Хоча спікер Руслан Стефанчук уже наступного дня спростував «розтиражовану заяву», нібито Верховна Рада України пішла на канікули. «Парламент працює в режимі єдиного засідання. І за цей час жоден народний депутат України не отримав щорічної оплачуваної відпустки», — наголосив він.
Отже, кадрові перестановки в уряді, які планували на поточний тиждень, розгляд церковного закону та підвищення податків відклали на початок осені.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Facebook Twitter LB.ua в Google News
Закон про заборону московської церкви вкотре доопрацюють
Ще до початку засідання Верховної Ради 23 липня джерела LB.ua повідомили про плани «Європейської солідарності» разом з «Голосом», групами «За майбутнє», «Відродження» та частиною «Слуги народу» блокувати трибуну, після того, як проголосують за продовження воєнного стану та загальної мобілізації до 9 листопада.
Так воно і сталося. Щойно виголосили промови Петро Порошенко з «Європейської солідарності», Роман Лозинський з «Голосу» й Олександр Дануца зі «Слуги», який назвав УПЦ (МП) найбільшою російською ДРГ, нардепи заблокували президію та повісили на трибуну плакати на кшталт «Московська церква вбиває».
Фото: Європейська Солідарність / Telegram Під час блокування трибуни 23 липня 2024 року
Після цього відповідаючи на брифінгу на запитання LB.ua, Петро Порошенко пообіцяв, що опозиція блокуватиме розгляд усіх рішень, поки не ухвалять у цілому закон про заборону УПЦ МП.
«Якщо хтось стверджує, що в залі немає голосів, я кажу, що це абсолютна брехня. 226 голосів зібрані. І незважаючи на шалений тиск, який здійснюється на окремих депутатів, я не маю жодного сумніву, що закон буде проголосований, бо ми маємо достатню кількість голосів депутатів у залі», — сказав він.
Народна депутатка з «Голосу» Юлія Клименко запевнила журналістів, що за закон у цілому є мінімум 250 голосів. З них 130 від «Слуги народу» (коли минулого тижня вийшла Юлія Яцик, у фракції «Слуги» залишилося 233 штиків. — Авт.).
А джерела LB.ua напередодні підтверджували, що більш як 60 депутатів з фракції «Слуга народу» досі не поставили підписів на підтримку законопроєкту про заборону російської церкви й не мають наміру голосувати за нього в другому читанні. Серед них, згідно з оновленим списком підписантів: Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (яка, ще раз нагадаємо, вийшла з фракції), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.
Фото: Мар’яна Безугла Глава фракції СН Давид Арахамія та нардепи від ‘слуг’ у парламенті
Ще понад 30 «слуг» досі вагаються, чи підтримувати заборону УПЦ МП. Зокрема: сам голова фракції Давид Арахамія, очільник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, депутати Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв.
За даними наших джерел, проти законопроєкту активно виступає голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зі слів Юлії Клименко, ці «слуги» разом з двома групами на базі забороненої ОПЗЖ створили в Раді антиукраїнське ядро. Ба, більше, нардепи колишньої проросійської фракції погрожують більше не голосувати в унісон зі «Слугою», якщо закон про церкву винесуть на розгляд. Водночас законопроєкт до другого читання вийшов достатньо демократичним, вважає вона.
«І минулого тижня до нього внесли зміни, які передбачають абсолютно демократичні процедури, тобто ніякого примусового закриття (УПЦ МП) не буде. Будуть судові процедури, наукові експертизи, колегіальні рішення», — зазначила Клименко.
Фото: facebook/Goreniuk Oleksandr Зліва направо: Роман Костенко, Юлія Клименко й Олександр Горенюк під час засідання Ради
Проєкт також передбачає, що всі українські церкви матимуть право орендувати комунальне й державне майно за мінімальною вартістю. Бо зараз такі можливості має тільки російська церква.
«Усі інші — від протестантів до ПЦУ — платять комерційну оренду за свої храми і за свої церкви, що абсолютно неприйнятно на десятому році війни, коли ми воюємо з Росією на всіх фронтах», — розповіла Клименко.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, член фракції «Слуга народу» Олександр Мережко підтвердив LB.ua, що серед його колег, які категорично проти закону, справді «багато ідеологічно орієнтованих». Також дуже делікатно ставляться до заборони будь-якої церкви республіканці у США. Тому перед тим, як ухвалювати закон, на його думку, варто провести «широку роз’яснювальну та просвітницьку роботу з партнерами, пояснити, що насправді мова не йде про утиск релігійних прав, а про національну безпеку України».
Джерела LB.ua також повідомили, що 24 липня Давид Арахамія в партійному чаті анонсував ще одне доопрацювання закону.
«У нас є домовленість з усіма фракціями, як рухатися та вийти на голосування наступної сесії (з 21 серпня). З великою вірогідністю, закон буде трохи доопрацьований, але консенсусом. Сподіваюся, що ДСЕСС (Державна служба з етнополітики та свободи совісті) також погодиться. Попередній план: до 15.08 — кулуарна робота на міжнародному фронті. 15–20.08 — доопрацювання в комітеті. 21–22.08 — голосування в залі», — написав Арахамія.
Фото: Lb.ua
Народний депутат з фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко розповів, що «слуги» пропонують дві нові правки:
«1. Комісія, яка прийматиме рішення про заборону, має бути незалежною від уряду. Зараз це Держслужба етнополітики та свободи совісті.
2. Збільшити термін для релігійних організацій на перехід. Зараз там прописано шість місяців, а вони хочуть його ще збільшити. Правда, не знаю, куди ще», — пояснив нардеп.
Кадри й підвищення податків поки що не на часі
Минулого тижня народні депутати прогнозували відставку прем’єра Дениса Шмигаля, тож за Конституцією — усього уряду. Причому з вірогідністю 95 % уже цього четверга.
Однак як було вже не вперше, кадрові ротації відклали до осені.
Заміна Шмигаля на Свириденко: причини та прогнози
Нардеп «Голосу» Ярослав Железняк поділився з журналістами, що всі кадрові питання, включно зі змінами в Кабінеті Міністрів, перенесли на кінець серпня чи навіть початок вересня.
Фото: American Chamber of Commerce in Ukraine Ярослав Железняк
Бо в «Слузі» так і не внесли зміни до ст. 10 закону про воєнний стан, яка прямо забороняє відставку уряду під час ВС.
Інший співрозмовник у парламенті емоційно додав, що «кадри відклали через великий геморой. Прямо зараз усе міняти — це викличе суперечки всередині «Слуги», торги за голоси. Плюс не всі за концентрацію влади, включаючи уряд, у руках керівника Офісу Президента. Тому знову відклали».
Та мова не лише про Кабмін. Відклали й «відкликання з оборонного комітету Мар’яни Безуглої та голови ТСК з фортифікацій Миколи Задорожного через підозру в отриманні хабаря», — поінформував Ярослав Железняк.
«По пану Задорожному — питання його зняття поки що немає в прохідній частині порядку денного», — сказав він.
А щодо відкликання Безуглої, то напередодні регламентний комітет не зміг ухвалити постанову оборонного комітету, бо «більшість “слуг” відключилися під час онлайн-засідання».
У коментарі LB.ua член регламентного комітету, представник фракції «Батьківщина» Сергій Євтушок уточнив, що відключилися Артем Культенко, Оксана Гринчук, Людмила Марченко й Сергій Кострійчук.
І зазначив: «Також перед розглядом проєкту постанови про Безуглу вимкнувся Михайло Папієв (з Платформи за життя та мир — уламка проросійської ОПЗЖ)».
Фото: facebook/Сергій Євтушок Сергій Євтушок
Народна депутатка з ЄС, членкиня оборонного комітету Ірина Фріз додала, що відключення «слуг» і колишньої ОПЗЖ зірвало кворум. Тому Безугла трудитиметься в комітеті. Сама ж Мар’яна після цього написала пост подяки депутатам і пообіцяла «працювати далі».
Також фактично до осені депутати відклали розгляд урядових податкових змін, які подали в Раду минулого тижня.
Ярослав Железняк, секретар профільного комітету, прогнозує, що до 2 серпня парламентарії матимуть час зареєструвати альтернативні проєкти.
«Далі буде засідання комітету. Тобто не раніше від 20-х чисел серпня в теорії може відбутися перше читання. І десь у кращому разі у вересні — друге. Поки що голосів за урядове підвищення податків зовсім немає. Якщо кардинально не зміниться редакція, то шанси прийняти наближаються до нуля… А поки немає Ради, немає відставки (уряду), неприємних обговорень, години запитань до КМУ тощо. Кайф, а не життя», — зіронізував Железняк.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: Верховна Рада, податки та збори, УПЦ МП, голосування, Петро Порошенко, відставка кабінету міністрів, Данило Гетманцев, Безугла Мар’яна Facebook Twitter LB.ua в Google News
