Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв’язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду.
Передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 1 січня 2014 року, а зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 1 січня 2014 року чи після).
Такі висновки зробила судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/19209/21.
Зокрема, судова палата КАС ВС вирішувала, чи застосовуються положення пункту 4 статті 16-3 вказаного закону, які рішенням КСУ 6 квітня 2022 року визнані неконституційними, до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення КСУ.
КАС ВС відступив від висновку, зробленого цією самою судовою палатою в постанові від 21 березня 2023 року у справі № 240/7411/21.
Обставини справи
Громадянину у 2018 року встановлено ІІІ групу інвалідності, яка виникла внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 480250 грн. У 2019 році після повторного огляду йому встановлено ІІІ групу інвалідності, яка виникла внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Після чергового огляду в березні 2021 року громадянину встановлено ІІ групу інвалідності, яка виникла внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини. Тож він звернувся в Міноборони про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка виникла внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Комісія Міноборони відмовила у виплаті, оскільки вищу групу інвалідності встановлено, коли вже сплив дворічний строк після первинного огляду і встановлення групи інвалідності.
Окружний адміністративний суд, рішення якого залишив без змін апеляційний адміністративний суд, відмовив у задоволенні позову.
Висновки ВС
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС скасувала ці рішення, ухвалила нове – про часткове задоволенні позову – та зробила такі висновки.
Суди не мають застосовувати положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони Конституційним Судом України неконституційними, тобто закони, що суперечать Конституції України не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними. Установлені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років, на думку судової палати, суперечать Конституції України з моменту встановлення такого обмеження. Оскільки судовий захист не може бути побудовано на неправовому (неконституційному) законі, норму якого до того ж уже визнано неконституційною, відповідно, виникає необхідність відступу від правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 240/7411/21 про те, що частина 4 статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням КСУ, та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності.
Тому Суд дійшов висновків щодо необхідності застосування вказаних норм у подібних правовідносинах у такий спосіб:
1) на будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України;
2) суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною 4 статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягало застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин;
3) установлені пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років суперечать Конституції України, а тому для вирішення цього спору підлягає застосуванню частина 1 статті 46 Конституції України у взаємозв’язку з частиною 5 статті 17 як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої в рішенні від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022.
Отже, попри те що позивачу первинна ІІІ група інвалідності встановлена 18 червня 2018 року, а ІІ група встановлена через більш ніж два роки – 18 березня 2021 року – і до ухвалення рішення КСУ від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, судова палата дійшла висновку, що частина 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ щодо визначення підстав для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, як-от сплив дворічного строку в разі зміни групи інвалідності після первинного її встановлення, до спірних правовідносин не застосовується.
