Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Використання імені фізичної особи в творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й містить домисел авторів, може свідчити про порушення особистого немайнового права особи на використання власного імені.
На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 29 травня 2024 року у справі № 752/7647/20.
За обставинами справи
Позивачка звернулася в суд із позовом, в якому просила припинити порушення прав та відшкодувати моральну шкоду.
Вказувала, що на українському телеканалі відбулася прем’єра серіалу, в якому висвітлено події, пов’язані з аварією на ЧАЕС. Зображуючи позивачку та її чоловіка, який помер, як персонажів серіалу, використали їхні імена. Позивачка вважала, що внаслідок виробництва та розповсюдження серіалу було порушено її особисте немайнове право на використання імені, а також імені чоловіка, оскільки відповідного дозволу вони не давали.
Голосіївський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні позову. Суд брав до уваги те, що законодавством України не врегульовано питання використання імені у творі, який правомірно створюється на підставі раніше опублікованого твору з використанням імен його персонажів. Виробництво серіалу здійснювалось, зокрема, на підставі отриманого права на використання книжки про ЧАЕС від її автора, а також на підставі архівних матеріалів та відеозаписів. Інформація про позивачку та її чоловіка була загальновідомою до створення серіалу.
Київський апеляційний суд змінив мотиви рішення для відмови в задоволенні позову. Суд зауважив, що хоч серіал є художнім твором, однак персонажі позивачки та її чоловіка не є створеними, а засновані на справжніх подіях і реальних учасниках цих подій. Положення ч. 2 та 3 ст. 296 ЦК України передбачають випадки, коли дозвіл на використання імені не вимагається.
Позиція ВС
Касаційний цивільний суд у складі ВС скасував постанову апеляційного суду та скерував справу на новий апеляційний розгляд, навівши таке обґрунтування.
Право на ім’я фізичної особи та право на його використання визначене у гл. 22 ЦК України, аналіз якої свідчить про те, що конкретна фізична особа, яка може бути ідентифікована за певним іменем, має виключне право на використання власного імені в художніх творах. Виключним правом відповідної фізичної особи є право на захист власного імені, мета цього правового механізму – можливість заборони третім особам на використання її імені у неприйнятних для неї сюжетах, які є домислом автора художнього твору. У цьому випадку особа може ідентифікувати себе в розповідях третьої особи, оскільки будь-якій особі очевидно, коли йдеться саме про неї і коли використовується саме її ім’я в певному контексті у творі. У ч. 3 ст. 296 ЦК України визначено виняток на використання імені фізичної особи без її згоди з тією метою, щоб не давати можливості відповідній особі цензурувати об’єктивні події, які дійсно відбулися і в яких вона безпосередньо брала участь, проте цей виняток стосується лише творів документального характеру.
«Водночас використання імені фізичної особи в творі, який не лише висвітлює об’єктивні події, а й містить домисел авторів, може свідчити про порушення особистого немайнового права особи на використання власного імені. Таким чином, використання імені будь-якої особи без її дозволу є неправомірним. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і стягнення моральної шкоди», — зауважив КЦС ВС.
ВС констатував, що апеляційний суд не перевірив доводів позивачки про те, що спірний серіал хоча й базується на реальних подіях, проте висвітлена в ньому історія не повністю відповідає дійсності, а частково є художнім домислом авторів. Воднораз факт того, що серіал заснований на реальних подіях, не спростовує неточності та неправдивості сцен, у яких показано позивачку та її чоловіка.
КЦС ВС звернув увагу, що в цій категорії справ правовою підставою для захисту порушеного права позивачки, відповідно до положень ч. 2 ст. 296 ЦК України, є сам факт використання її імені та імені її померлого чоловіка, незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про осіб.
Основним предметом доказування у цій справі є дослідження правомірності використання імені позивачки та її загиблого чоловіка у спірному серіалі, який не є документальним, тобто саме ці обставини має встановити суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
