Аграрна розписка не є додатком до договору поставки й не залежить від його виконання, а є специфічним видом правочину, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Під час оформлення та видачі аграрної розписки наявність зустрічного зобов’язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки і не є підставою для її недійсності.
На цьому, серед іншого, наголосив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 4 лютого 2025 року у справі № 911/103/24.
За обставинами справи
ТОВ звернулося із позовом, в якому просило визнати аграрну розписку недійсною з мотивів її невідповідності нормам Закону України «Про аграрні розписки», ПК України, відсутності відомостей і доказів, що відповідач (сільськогосподарський товаровиробник) здійснив поставку товару як зустрічне зобов’язання.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що аграрна розписка видана скаржником (покупцем) на виконання зобов’язання за договорами поставки, та дійшли висновку про погодження сторонами всіх необхідних умов спірної аграрної розписки, дотримання порядку її оформлення та зазначення всіх реквізитів, передбачених нормами Закону України «Про аграрні розписки».
Касаційний господарський суд у складі ВС погодився з висновками судів і зазначив, що наявність відповідних зобов’язальних відносин, які слугували підставою для видачі аграрної розписки, встановлена судами.
Спірна аграрна розписка видана самим скаржником, який також визначив суму безумовного грошового зобов’язання за нею та забезпечив зобов’язання заставою майбутнього врожаю. А відсутність у розписці посилань на зустрічне зобов’язання не є підставою для визнання її недійсною, оскільки Закон України «Про аграрні розписки» цього не вимагає.