Кілька годин депутати від «СН» тримали оборону, щосили намагаючись завадити спочатку самому включенню райрадівських проєктів у порядок денний (вони йшли як невідкладні і вимагали спочатку голосування за свій розгляд). Коли стало зрозуміло, що зусилля марні, то депутат від «СН» Федоренко пропонував хоча б розглянути спершу всі основні питання порядку денного, а вже після них братися за політичні — управління районами. (Що означало б, що о дев’ятій вечора всі просто розійдуться і не буде кому голосувати). Але ніякі хитрощі не допомагали. Бо як чесно зазначив ще на початку баталій депутат від “УДАРу” Олесь Маляревич, “у залі є позиція прийняти ці рішення, для чого ви затягуєте”. Тобто в київрадівської більшості були всі потрібні голоси для погодження проєктів Кличка, і всі казуїстичні і риторичні прийоми опозиції — «СН» — були тільки ритуальним танцем, який ні на що не впливав.

Фото: Dinara Habibullaieva Виступ нардепа Миколи Тищенка в Київраді частина депутатів зустріла іронічними плакатами

Проєкти спочатку злагоджено включили в порядок денний, а потім майже так само гладко проголосували. Вплинути депутати різних фракцій змогли лише на персональний склад робочої групи, яка вже завтра має зайнятися фактичним наповненням рішення про створення районних рад у Києві. У цю групу включили, крім представників усіх фракцій і заступників Кличка з питань здійснення самоврядних повноважень, ще ряд профільних експертів з дослідницьких організацій, які не підпорядковані КМДА. 

Коли буде райрада

Що ми, кияни, отримали в результаті чергового “ходу конем”, який зробив Кличко у грі з Банковою? Якщо чесно, фактично не дуже багато. Гучне гасло “створили райради” поки що означає “визнання доцільності утворення районних рад”. Якщо все буде як заплановано, то вже в жовтні 2022 року можуть відбутися вибори до всіх райрад Києва. Але чисельність, повноваження, структура роботи цих рад поки що абсолютно невідомі. “Проголосували за пустий аркуш”, як аргументовано твердили представники «СН», маючи на увазі проєкт відповідного рішення, в якому розділ про повноваження райрад дійсно є чистим аркушем — його має наповнити колись потім створена робоча група. Тобто наразі нам лише пообіцяли ради, причому пообіцяли кота в мішку — ніхто точно не знає, які саме це будуть ради.

Фото: Борис Корпусенко/Вечірній Київ

Київрада також визначила, що райрадам передається в управління майно районів. А на період формування виконавчих органів райрад повноваження органів місцевого самоврядування районів будуть у спеціальних підрозділів виконкому Київради (департаментів районів), які й створила.

Формально це означає також, що штат виконкому Київради збільшиться більш ніж на 4 тисячі працівників (кількість працівників новостворених департаментів усіх районів міста). Але фактично це будуть ті самі люди, які працюють зараз в структурах РДА, тільки їх посада називатиметься інакше і трудова буде в Київраді, а не районі.

Навздогін цій адміністративній революції голова фракції «СН» Андрій Вітренко питав на сесії: “То куди ж підуть зі своїми питаннями в районі прості люди?! Де їм шукати послуги?” На що секретар Київради Володимир Бондаренко впевнено запевняв усіх: “У ті самі віконця, що й раніше, плутанини не буде!”

Фото: Борис Корпусенко/Вечірній Київ

Переполох на Совських ставках: нащо Київраді другий проєкт про створення парку, який вже існує?

Таким чином, учора ми були свідками в принципі епохальної події — повернення місцевого самоврядування в райони столиці, а також переконфігурація адмінуправління районами на період “війни” з Банковою. Проте чи дійдуть усі ці рішення до реалізації і в якому конкретному вигляді — абсолютно неясно. І наразі виглядає, що це цілком залежить виключно від ситуативного балансу сил Кличка і Зеленського. Якщо раптом ці сторони зможуть знайти точки дотику політичної співпраці, то всі районні революції можуть бути миттєво забуті.

Хто встигне добігти до бомбосховища

Як не дивно, Київрада встигла вчора приділити увагу питанням і іншої, реальної, а не політичної війни. Також з ініціативи Віталія Кличка на сесії заслухали доповіді профільних чиновників КМДА щодо стану підготовки оборони Києва до можливої військової агресії сусідньої держави. 

Два тижні тому столичні депутати затвердили місцеву програму “Захисник Києва”, великий перелік заходів якої стосується розвитку тероборони столиці. Учора ж заступник керівника департаменту мунбезпеки КМДА, полковник резерву Михайло Щербіна пояснював депутатам, що конкретно робиться згідно з цією програмою.

Фото: КМДА Тренування 112 бригади територіальної оборони Збройних сил України.

У тероборону Києва треба набрати 6 тисяч резервістів. І якщо пів року тому надходило по 1-2 дзвінки на день від зацікавлених, то зараз це 50-60 дзвінків, розповів військовий. Уже працює перший рекрутинговий центр на Хрещатику, 25, днями відкриється другий – на лівому березі столиці. Щербіна також пояснив депутатам, що якщо вік чи стан здоров’я не дозволяють підписувати контракт офіційно, то охочі все одно можуть долучатися до тренувань у рамках ГО тероборони. У Щербіни, людини з військовим досвідом, питали також про те, яким саме може бути наступ ворога на Київ. Відповідь була щирою і лаконічною: “Загострення може бути в будь-яку хвилину. Путін – непередбачувана людина, яка сама приймає рішення”. Водночас полковник резерву вважає, що в Росії немає можливості захопити Київ. І бомбардування, як ми їх собі уявляємо з фільмів про Другу світову, він теж не вважає можливими. “Можуть бути точкові ракетні удари. Але від них не сховаєшся”. 

«Як Путін нападе, то треба захищатись». Репортаж з тренувань батальйону територіальної оборони Києва

Тему захисту від повітряної загрози продовжив заступник міського голови Петро Пантелеєв, який опікується напрямком надзвичайних ситуацій у КМДА. У відповідь на численні звернення депутатів він обіцяв продовжувати перевірку та маркування об’єктів укриття в столиці. Їх налічують понад 11 тисяч, у тому числі 500 сховищ на об’єктах критичної інфраструктури. Пантелеєв визнав, що частина з цих тисяч укриттів є підвалами подвійного призначення і там можуть розташовуватися комерційні об’єкти. На його погляд, це не є критичною ситуацією. Чиновник також повідомив, що Київ закупив безпрецедентно нову і сучасну систему сповіщення про повітряні загрози за 11 млн грн і випробовує її.

Фото: podrobnosti.ua

«Розробляються інструкції для різних типів закладів та установ, як діяти, враховуючи специфіку. Ідеться про медичні заклади, школи та дитячі садки, заклади соціального захисту тощо. На кожному з цих об’єктів повинні бути відповідальні особи, які забезпечують виконання інструкцій, правильні оповіщення та евакуацію людей», – сказав Петро Пантелеєв. Він також запевнив у безперебійності роботи об’єктів енергопостачання столиці: “Об’єкти критичної інфраструктури, як і весь Київ, перейшли в режим підготовки до роботи в умовах надзвичайної ситуації. Підприємства забезпечуються гарантованим безперебійним зв’язком у разі відсутності стільникового зв’язку та інтернету».

Такі слова явно хотіли почути від чиновників КМДА і депутати, і їхні виборці. І в цьому плані сесія Київради виконала незвичну для себе функцію — привнесення конструктиву і зібраності в актуальний порядок денний для всіх. 

І, на щастя чи на жаль, на цій ноті депутати міськради чомусь знесиліли і… не змогли перейти до розгляду всіх 300 з хвостиком питань свого затвердженого порядку денного, які чекали на них увесь день. “Світ врятовано”, точніше його адміністративно-районний вимір у баченні КМДА, а питання землі, оренди і забудов знову почекають кращого моменту.

Леся Падалка, журналістка Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Київрада, Віталій Кличко, Володимир Зеленський Facebook Twitter LB.ua в Google News