Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду пояснила особливості застосування положення КК України про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Про це повідомляє пресслужба ВС.
Суть справи
Суд засудив особу за частиною другою ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за частиною другою ст. 15 частиною другою ст. 185 КК – до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Остаточне покарання визначено у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Захисник засудженого вважав, що призначаючи особі покарання за злочини, вчинені ним до постановлення попередніх вироків, суд безпідставно не застосував положення частини четвертої ст. 70 КК та не зарахував частину відбутого засудженим покарання за попередніми вироками. Вказане, на думку захисника, призвело до явної несправедливості призначеного покарання внаслідок суворості.
Висновок ОП ККС ВС (постанова від 15 лютого у справі № 760/26543/17, окрема думка судді)
Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, учинених до постановлення цього вироку, то в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватися залежно від того:
чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку і яке рішення ухвалює суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У разі, коли попередній вирок залишився незмінним й ухвалене в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення частини четвертої ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок – попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, – виконується самостійно.
У разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі частини четвертої ст. 70 КК України за правилами, передбаченими частинами 1–3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.
