Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Завтра Україна може створити першу «віртуальну» економічну зону для ІТ-галузі. На 15 червня заплановано голосування в другому читанні за законопроєкт № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», більш відомий як проєкт про «Дія.Сіті».
Попри значні переваги для ІТ-галузі, які є в цьому проєкті, не всі гравці індустрії підтримують його.
Так, напередодні ІТ-гільдія виступила з публічними заявами та готує акцію протесту перед парламентом у день голосування, закликаючи парламентарів не ухвалювати закон, який не дасть рівних можливостей для всіх працівників галузі.
«Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України у своїх зауваженнях вказало, що законопроєкт № 4303 порушує статті 1, 3, 13, 41, 42, 92 Конституції, та рекомендувало законопроєкт відхилити», — йдеться у заяві гільдії.
Також програмісти звертають увагу на висновок Національного агентства із запобігання корупції, згідно із яким проєкт № 4303 містить корупційні ризики.
Зауваження до проєкту
За словами Єгора Чумакова, президента Гільдії IT-фахівців, Гільдія ще напередодні голосування за проєкт у першому читанні вказувала на ризики для програмістів, а між читаннями активно співпрацювала з Міністерством цифрової трансформації України для їх нівелювання до другого читання. Однак зауваження не було враховано.
Зокрема, як вважає Гільдія, до проєкту № 4303 слід внести такі зміни:
Прибрати можливість укладання договорів про непереманювання, описану в статті 26 законопроєкту. Прибрати статтю 25 законопроєкту «про неконкуренцію» або виправити з урахуванням прав та інтересів працівників, а саме: встановити максимальний строк договорів 12 місяців, при цьому встановивши обов’язковий рівень мінімальної щомісячної зарплати щонайменше 50% від рівня компенсації гіг-працівника впродовж усього строку дії договору. Додати пункт про обов’язковість оплати праці. Якщо гіг-контрактор упродовж місяця виконував роботу, компанія – резидент “Дія.Сіті” зобов’язана виплатити йому компенсацію в повному розмірі та в установлений гіг-контрактом строк. При цьому компанія-резидент не може змінити суму виплати і ухилитися від сплати компенсації, посилаючись на такі обставини, як випробувальний термін, якість виконаної роботи, стажування працівника тощо. Умови гіг-контракту, які в прямій чи непрямій формі будуть давати резиденту “Дія.Сіті” можливість не виконувати норму про обов’язковість оплати праці, будуть автоматично вважатися недійсними. Встановити однаковий notice period щодо розірвання контракту для гіг-контрактора і для компанії-резидента, не враховуючи випробувального періоду, що має становити щонайбільше 3 місяці. На час випробувального періоду термін попередження має становити не менш ніж 5 днів. Запровадити для стартапів пільговий період(з 6 до 14 місяців), під час якого на них не поширюються критерії резиденства “Дія.Сіті”.
Крім того, в Гільдії звертали увагу на необхідність у законопроєкті № 5376, запровадити норму, що у випадках, коли фізична особа є одночасно гіг-контрактором і ФОП, вона може сплачувати ЄСВ лише один раз.
Водночас Мінцифри дотримується стратегії, що «Дія.Сіті» – для ІТ-компаній, а не для працівників галузі, а тому умови підібрано для них.
За словами Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації, люди, які висловлюються проти проєкту, мають на це право, але більшість недоліків акта вдалося вправити.
Без соціального захисту
Адвокат Дмитро Назарець вважає, що законопроєкт є дуже небезпечним для програмістів, які будуть працювати з резидентами “Дія.Сіті” як фахівці, зокрема і насамперед як гіг-спеціалісти.
Фактично буде створено безправний прошарок осіб, залежних від роботодавців через укладення кабальних гіг-контрактів та договорів про утримання від вчинення конкурентних дій.
«Через неосвіченість у правових питаннях, без досвіду захисту своїх трудових та соціальних прав, під тиском великих софтверних корпорацій програмісти будуть змушені укладати вкрай невигідні для себе гіг-контракти та договори», — вказує Дмитро Назарець, пояснюючи, що в разі ухвалення закон залишить гіг-спеціалістів без законодавчого захисту.
Створюється дивна категорія осіб, які:
не є захищеними Кодексом законів про працю (КЗпП) спеціалістами, не є незалежними підрядниками, якими є ФОП.
Тому роботодавці — резиденти “Дія.Сіті” матимуть реальні важелі для нав’язування потенційним гіг-спеціалістам вигідних лише таким роботодавцям умов, застерігає пан Назарець.
Основними ризиками гіг-контрактів, на думку адвоката, є:
можливість укладення на тривалий строк; відсутність права дострокового розірвання гіг-спеціалістами; можливість утримання роботодавцем штрафу за дострокове розірвання.
Кабальні умови
Дмитро Назарець каже: “Гіг-контракти та договори міститимуть кабальні умови для гіг-спеціалістів і працівників щодо неможливості влаштуватися до іншого роботодавця без сплати компенсацій”.
Умови щодо непереманювання обмежать вільний вибір особою місця роботи, адже резиденти “Дія.Сіті” будуть зловживати з підрядниками правом включити до договорів умови щодо непереманювання.
Значна частина законопроєкту щодо умов для гіг-спеціалістів і працівників є порушенням статті 43 Конституції України, за якою кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
«Держава фактично відмовляється від виконання своєї функції, визначеної в цій статті, а саме, що «держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності», — наголошує адвокат.
Він прогнозує, що значна частина гіг-контрактів і договорів, які буде запропоновано укласти фахівцям та гіг-спеціалістам, будуть:
містити максимально несприятливі умови для програмістів, передбачати неспівмірні суми штрафів (компенсацій), встановлювати максимально можливі строки обмежень.
«З огляду на це слід очікувати на масову еміграцію програмістів до держав, де, навпаки, будуть надавати цим спеціалістам соціальний захист, гарантії дотримання трудових прав та інші привілеї і вигоди», — резюмує Дмитро Назарець.
