Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Економіка — Держава — 16 листопада 2021, 14:00
«У 1980-х постачали техніку на всю Європу”: IT-гігант СРСР продали за 970 мільйонів гривень
Фонд Державного майна України продав київський завод «Електронмаш» за 970 мільйонів та одну гривню. Колись це була найбільша IT-компанія СРСР, яка виробляла перші персональні комп’ютери. У 1990-х підприємство не витримало відтоку кадрів за кордон і конкуренції на світовому ринку та занепало. А у 2000-х запам’яталося резонансними судовими справами і рейдерським захопленням.
LB.ua розповідає, як продавали колись легендарне підприємство, які ще занедбані заводи Києва цікавлять інвесторів і будуть продані в найближчі роки.
Андрій Оленін, кореспондент LB.ua Facebook Twitter
Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін
«Електронмаш»: розквіт і занепад
На початку 1960-х у Києві на заводі «Радіоприлад» почали випускати протокомп’ютери – електронно-обчислювальні машини, скорочено ЕОМ. Саме на базі цього підприємства створили Київський завод обчислювальних і керувальних машин, який у 1972-му перейменували в “Електронмаш”. Тоді штат підприємства становив 10 тисяч осіб.
У 1970-х роках “Електронмаш” випустив власні перші ЕОМ і чипи, виготовляв калькулятори і розробив лінійку для креслень.
Розквіт підприємства припав на 1980-ті – тоді розробили навіть міні-ЕОМ для станцій на Північному полюсі. У 1986-му завдяки промисловому шпигунству на заводах у Німеччині вдалося скопіювати апарати тодішнього лідера американського ринку IBM. У 1987-1988-х створили персональні комп’ютери «Пошук-1» і «Нивки».
«На заводі збиралось на той час найсучасніше обладнання. ЕОМ – це такі великі машини, як шафи. У 1980-х звідси на вантажівках розвозили техніку на всю Європу (йдеться про країни соцтабору, які перебували під впливом СРСР після Другої світової війни. – LB.ua). Болгарія постачала нам магнітні диски, зараз це називається вінчестером. Вони були з об’ємом пам’яті п’ять мегабайтів. Тоді це було дуже багато. На кінець кожного місяця стояли фури з продукцією від прохідної й аж до проспекту Перемоги. Якщо перевести ті гроші в долари, то в 1980-х щороку заробляли по мільярду доларів», – розповідає головний технолог «Електронмашу» Володимир Чорний.
Фото: Андрій Оленін Головний технолог «Електронмашу» Володимир Чорний
Після розпаду СРСР підприємство почало занепадати. У перші роки незалежності компанія ще намагалася переорієнтувати виробництво. Наприклад, 1994 року почала випускати електронні касові апарати для підприємців. Вони були дешевшими за іноземні аналоги, але ламалися першого ж місяця, а сервісних центрів, щоб їх полагодити, просто не було.
Зараз працівники державного підприємства виготовляють електроніку для ліфтів, блоки живлення для вагонів метро, обслуговують кондиціонери старих вагонів «Укрзалізниці», які, до слова, постійно виходять з ладу. Також компанія виробляє блоки управління для вагонів «УЗ».
Фото: Андрій Оленін
Причини занепаду підприємства Володимир Чорний вбачає у виїзді провідних спеціалістів за кордон. Натомість на думку голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, «Електронмаш» перетворився на завод-привид через те, що його вчасно не продали приватним інвесторам.
“У світі всі підприємства, що виробляють комп’ютерну техніку, є приватними. Це IBM, Oracle і так далі. «Електронмаш» вчасно не продали, і воно не витримало конкуренції. Спеціалісти поїхали в Німеччину та США, а наша промислова розвідка не змогла вже копіювати новітні моделі. Тому це підприємство і занепало. Якби його вчасно продали на початку 1990-х, то зараз у Києві було б підприємство, яке виробляло б високотехнологічну електронну продукцію», – каже він.
Фото: Андрій Оленін Голова Фонду держмайна України Дмитро Сенниченко
Поступово корпуси «Електронмашу» відчужували та передавали у приватну власність. На їхньому місці тепер торговельні центри та магазини секондхенду.
У 2018-му колишній директор цієї компанії Віктор Мова здійснив спробу рейдерського захоплення підприємства. Мову звільнили через зловживання владою та службовим становищем. Зокрема, він незаконно привласнив державного майна на понад 60 мільйонів гривень і приватизував виробничі приміщення загальною площею понад 88 тисяч квадратних метрів, оздоровчий табір, інші активи на користь підприємства, засновником якого є його родич. Щоб повернути підприємство, працівники виходили на акції протесту до Кабміну. Тоді в Мінекономіки призначили нового керівника.
Від початку пандемії завод простоює, усіх працівників перевели ⅔ ставки. Дехто виходить на роботу, але, за словами працівників, вони просто виконують функції охоронців брухту.
Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін
«Востаннє ми отримували зарплату рік тому. Через те, що в нас персонал – це люди 60+, то якось виживаємо на пенсію. До того, як нас рейдернули у 2017-му, все ще більш-менш працювало. Не знаю, що робитиме інвестор, останнього разу нове обладнання закуповували наприкінці 1980-х», – каже працівник «Електронмашу» Олександр.
Нині підприємство виглядає немов після війни. За місяць до початку аукціону один корпус підпалили – зараз він повністю зруйнований. За тиждень до торгів працівник знайшов на підприємстві розтяжку. Як вважають у Фонді держмайна, таким чином зловмисники намагалися збити ціну за об’єкт.
Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін Фото: Андрій Оленін
Хто новий власник і що він придбав
Увесь майновий комплекс «Електронмашу» продали на аукціоні за 970 мільйонів і одну гривню. Усього в торгах узяли участь 22 компанії, а тривали вони понад три години. Стартова ціна становила 66 мільйонів гривень і зросла в підсумку в 14,5 разів.
Переможцем стала компанія «ТОВ «Лортен груп», яка запропонувала лише на копійку більше, ніж ТОВ «Стрім Капітал». За даними YouControl, «Лортен груп» зареєстрована в Києві 2018 року і має статутний капітал у розмірі 100 гривень.
Новий власник отримає 37 одиниць нерухомого майна, три земельні ділянки та загалом 100 тисяч квадратних метрів нерухомості. Також підприємство займає 13 гектарів землі у Святошинському районі біля Київської кільцевої дороги – це і є фактично головний актив, за який боролись інвестори.
Упродовж 60 днів покупець повинен укласти договір і заплатити визначені кошти, щоб завершити процедуру купівлі-продажу.
За інвестиційним договором, новий власник повинен сплатити 19 боргів і пів року не звільняти 139 працівників підприємства. Власником «Лортен груп» є Олег Піченевський, він родом з Нікополя Дніпропетровської області. Про нього майже немає інформації. Він володіє лише цією компанією.
Скоріш за все, «Лортен груп» просто перепродасть активи підприємства. У компанії лише два КВЕДи, один з яких – це продаж і придбання нерухомості. Цей КВЕД «Лортен груп» отримала лише 31 жовтня 2021 року, за 12 днів до аукціону.
У коментарі Interfax Дмитро Сенниченко зазначив, що «Лортен груп» може бути спеціально створеним кінцевим покупцем підприємством (SPV).
Фото: Ліга Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко
«Навіть у менш ризикованих юрисдикціях створюють SPV спеціально для інвестування. У будь-якому разі всі дають заставу 10% від стартової ціни (6,5 мільйонів гривень. – LB.ua). На підписання договору переможець має 30 днів і ще 30 днів на оплату коштів після підписання договору», — сказав голова фонду після завершення аукціону.
У разі відмови переможця право придбати об’єкт матиме ТОВ «Стрім Капітал» Володимира Тельовича, причому ще в жовтні бенефіціаром цієї компанії був власник АТ «Трускавецькурорт» Павло Якубенко.
Медіа називають четвертою гілкою влади, яка формує думку, виносить на розсуд нас усіх найгостріші питання, ставить незручні питання і заставляє думати і аналізувати події.
Підтримувати незалежність і професійність медіа важливо для кожного з нас, тому не полініться і вкладіть свій вклад в їх справжню незалежність, якість і професійність
Юлія>, ексзаступниця голови Офісу президента, член Наглядової ради НАК «Нафтогаз»
Що ще продадуть у Києві
Після продажу заводів «Більшовик» і «Електронмаш» у Києві майже не залишилося великих занедбаних підприємств. Проте співрозмовники у ФДМУ повідомили LB.ua, що, за їхніми оцінками, є ще щонайменше чотири схожі об’єкти, які можна вигідно продати. Вони можуть зацікавити інвестора своїм розташуванням.
Серед них найцікавішим лотом є Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості. Це підприємство розташоване на Подолі, по вулиці Щекавицькій, 7. Було створене 1974 року. Це головна організація України з питань науково-технічного забезпечення текстильно-галантерейної промисловості та створення текстильних матеріалів медичного призначення.
Фото: privatization.gov.ua Єдиний майновий комплекс державного підприємства ”Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості
Другим є «Антонов-Фінанс». Досить молоде підприємство, його створювала Юлія Тимошенко під час свого прем’єрства. Компанія мала страхувати літаки і давати в лізинг Ан-140, що виробляє концерн «Антонов». 2019-го в офісі державного підприємства сталася пожежа. Інвесторів тут може зацікавити лише адмінприміщення із землею по вулиці Кирилівській.
Від науково-технічного центру «Плазмотрон» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона залишилась лише історія. Цей колишній технопарк перетворився на занедбані гаражі. Фактично він припинив діяльність після прийняття Податкового кодексу 2010 року. Розташований біля станції метро «Шулявська».
Також продаватимуть компанію «Укроборонресурси». Підприємство, по суті, утилізує та продає брухт Міноборони. У 2019 році фірма-клон ледь не довела до банкрутства ДП «Укроборонресурси». Активи компанії розташовані по вулиці Саперно-Слобідській, недалеко від станції метро «Деміївська».
Андрій Оленін, кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Київ, приватизація , Україна, забудови, Дмитро Сенниченко Facebook Twitter
