Учора компанія «Дубинський і Ошарова» повідомила про приєднання до фірми відомого українського спеціаліста у сфері інтелектуальної Миколи Потоцького як радника.
Микола Потоцький — доктор юридичних наук, адвокат, патентний повірений із майже 20-річним досвідом роботи:
працював в Укрпатенті, очолював напрям роботи з права та адміністрування державних реєстрів, очолював Апеляційну палату Мінекономрозвитку, був заступником голови Комісії щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до торговельної марки,
і загалом є визнаним фахівцем із питань інтелектуальної власності, чиє ім’я промовисто говорить саме за себе.
З приводу повернення Миколи в приватну практику ми записали бліцінтерв’ю, щодо мотивів та цілей такої кардинальної зміни.
— Миколо, ви стільки років працювали у сфері захисту прав інтелектуальної власності (ІВ) від імені держави. Що спонукало перейти в приватну практику?
— У 2020 році в Україні істотно змінилось законодавство про охорону прав інтелектуальної власності: задекларовано створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) з новими прогресивними повноваженнями, спеціальне законодавство наблизилось до європейських стандартів.
Ці позитивні зміни відкрили нові можливості для розвитку послуг у сфері ІВ. Як було не скористалася шансом і не спробувати протестувати нове законодавство, у створенні якого я брав безпосередню участь, з боку тих, для кого ми його і розробляли, — правовласників та їх представників?
— Чому саме в «Дубинський і Ошарова»?
— Відповідь на це запитання очевидна: лідер юридичних послуг у сфері інтелектуальної власності, визнаний на міжнародному рівні авторитет засновників та партнерів фірми, найвищий рівень професіоналізму колег, масштабність проєктів, неординарність викликів та унікальність кейсів, а також, звісно, крута атмосфера в колективі, що надихає! Це лише деякі риси до портрету «Дубинський і Ошарова». Чи міг бути інший вибір?!
— Якими саме питаннями плануєте займатися?
— Орієнтуюсь на надання всього спектру юридичних послуг у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо ІР-менеджменту та розробки стратегій управління IP-правами, IP Due Diligence, розвитку LegalTech.
Проте фокус, звісно, буде на адміністративному та судовому захисті прав ІВ, захисті від порушень в інтернеті.
— Що має змінитися в державному регулюванні захисту прав ІВ, щоб ви повернулися в державний орган?
— З вашого дозволу, я би більше хотів сказати про те, яким би хотілось бачити НОІВ правовласникам та ринку, яку місію він має виконувати. На моє переконання, НОІВ повинен стати інноваційним хабом, який є інформаційним та аналітичним оператором сфери інтелектуальної власності, швидко реагує на запити правовласників, бізнесу та суспільства, постійно розширює спектр послуг, які мають зробити бізнес із використанням інтелектуальної власності комфортним та ефективним. І я глибоко переконаний, що в державній системі правової охорони інтелектуальної власності наявний професійний потенціал для реалізації цих завдань.
— Яка посада могла б бути вам цікава? Судді спеціалізованого суду з ІВ?
— Я послідовно і наполегливо підтримую ідею створення ІР-суду: і бувши представником державного сектору, і як голова Комітету з інтелектуальної власності НААУ, і особливо зараз, маючи можливість заглибитись у проблеми бізнесу щодо захисту прав інтелектуальної власності. Водночас позиція судді ІР-суду вимагає відмови від багатьох аспектів самореалізації в юридичній професії і може бути вінцем юридичної кар’єри. Але наразі мене більше захоплює можливість розширити власні ІР-компетенції в різних індустріях.
(Бесіду вела Ірина ГОНЧАР,
«Юридична практика»)