Мін’юст встановив нові правила розгляду справ щодо адвокатів, які порушили вимоги фінмоніторингу.
Наказом від 10.06.2021 № 2112/5 затверджені:
Порядок розгляду Міністерством та його територіальними органами справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування заходів впливу; Положення про Комісію Мін’юста / територіального органу з питань застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів.
Мін’юст уповноважений наглядати і карати таких суб’єктів первинного фінансового моніторингу:
адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Комісія розглядає справу на підставі документів, в яких зафіксовані факти порушень вимог фінмоніторингу, виявлені посадовими особами Мін’юсту / його територіального органу під час здійснення нагляду за діяльністю суб’єктів, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних.
За результатами розгляду справи Комісія або закриває провадження у справі або застосовує один з заходів впливу:
письмове застереження; подання до відповідного органу, який має право прийняти рішення про анулювання ліцензії/свідоцтва та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта; покладення на суб’єкта обов’язку відсторонити від роботи посадову особу такого суб’єкта; накладення штрафу на суб’єкта; укладення Мін’юстом / територіальним органом Мін’юсту письмової угоди із суб’єктом, за якою суб’єкт зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.