Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Перша сесія Business & Legal Infrastructure Forum відбулася в форматі дискусії на тему «Інвестиційний потенціал», модератором якої виступив Володимир Зубар, керуючий партнер АО «Юрлайн», який відзначив, що саме розбудова інфраструктури свого часу дозволила стати Одесі четвертим за кількістю жителів містом старої Російської імперії.
Бізнес, інфраструктура і право мають колосальне значення для розвитку нашої країни, зазначив Олег Кутателадзе, співзасновник групи компаній «ТІС». Він наголосив, що уряд, формуючи економічну політику, має тісно співпрацювати з бізнесом, адже без зворотного зв’язку економіка ефективно розвиватися не буде. Ще однією перепоною на шляху розбудови економіки він назвав залишкову ментальність радянського зразка, котра стримує бізнес-активність громадян. Запорукою залучення іноземних інвесторів спікер вважає позитивне ставлення влади до інвесторів вітчизняних, зокрема захист їх від свавілля правоохоронних, податкових та інших контролюючих органів. Банківські кредитні кошти в Україні дуже дорогі, а залученню коштів населення для розбудови економіки заважає недовіра до фінансових інститутів, підірвана фінансовими пірамідами. На його думку зміни до Податкового кодексу не сприятимуть рефінансуванню коштів, виведених українським бізнесом до офшорних зон, оскільки податок при цьому зростає вдвічі. Запорукою успіху у розвитку інфраструктурних галузей спікер назвав чесну конкуренцію.
Формуючи інвестиційну політику ми намагаємося тісно співпрацювати з усіма бізнес-асоціаціями, наголосила Ірина Новікова, заступник міністра економіки України. Вона повідомила, що Мінекономіки розроблено нову редакцію закону про основні засади державного нагляду і контролю після ухвалення якого держава для бізнесу перетвориться з наглядача на партнера. Для перевірок бізнесу будуть застосовуватися високо ризикові підходи, таким чином перевірки будуть мінімізовані, а замість їх проведення буде запропоновано проводити аудит, який покаже як усувати порушення. Говорячи про стимули, створені для бізнесу спікер нагадала про закон про підтримку проектів зі значними інвестиціями (так званий закон про інвестиційних нянь) та проаналізувала його положення на предмет стимулювання інвесторів. На її думку у потенційних інвесторів є значна зацікавленість в реалізації проектів в Україні і вже більше 20 іноземних компаній звернулися за відповідними консультаціями. Ще одним важливим кроком для стимулювання інвестицій в економіку нашої держави Ірина Новікова вважає механізми державно-приватного партнерства та концесії та нагадала про успішні проекти концесій в українських портах.
Про важливість обговоренні «вузьких» місць у законодавстві говорив Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України. Він наголосив, що впродовж значного часу ринок перебуває у стагнації саме через недосконалість законодавства. Наявність великої кількості нормативно-правових актів не допомагає розбудові інфраструктури, натомість в Євросоюзі вже багато десятиліть безвідмовно працює закон про державно-приватне партнерство, на базі якого побудовано усі провідні порти Європи. На його думку бізнес повинен формувати завдання для органів влади, а вони, у свою чергу мають втілювати ці завдання у вигляді простих рішень. Спікер окреслив основні напрямки діяльності Мінінфраструктури, пов’язані з морегосподарським комплексом та зазначив, що держава з бюджету має забезпечити порти підхідними шляхами, а портові збори мають йти на розбудову саме портової інфраструктури. Він наголосив, що приватні стивідорні компанії забезпечують перевалку майже 80% усіх вантажів тому їм необхідна проста формула взаємодії з державою, аби вони могли і надалі успішно розвиватися. Державні стивідорні компанії мають розвинену інфраструктуру та чисельний персонал, проте їх розвитку заважає відсутність чіткої державної політики по відношенню до них. Позиція Мінінфраструктури полягає в тому, що усі форми приватно-державного партнерства мають право на життя, – наголосив Юрій Васьков.
В ході онлайн-включення Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України наголосила, що транспортна галузь та інфраструктура є одним із драйверів залучення великих інвестицій у нашу державу. Говорячи про позитивні приклади іноземних інвестицій вона зазначила, що великий потенціал інфраструктурної галузі можна реалізувати як шляхом державно-приватного партнерства так і шляхом приватизації – зокрема можна продати або здати в оренду непрофільні активи. Принагідно вона згадала приклад «Укрпошти», яка 2020 року почала продавати неліквідну нерухомість, яка знаходиться на балансі компанії та отримала за неї 117 млн грн., а доходи від оренди склали майже 95 млн грн. У якості позитивного прикладу законодавчої ініціативи спікер назвала законопроект №5090 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, який наразі готується до другого читання. Одним із над завдань на найближчу перспективу є реформування залізничної галузі та створення конкурентного ринку, основи якого мають бути закладені новим законом про залізничну галузь – переконана Ольга Магалецька.
Про важливість інвестицій в інфраструктурну галузь говорив і Олексій Мясковський, в.о. директора ДП «Одеський морський торговельний порт». Він нагадав, що у кінці 90-х іноземні компанії вкладали кошти у розбудову Одеського порту і на той час він був ідеальною моделлю взаємодії держави і бізнесу. Не його думку не в останню чергу плідній взаємодії бізнесу і держави допомагала мізерність законодавчої бази, яка давала можливість керівництву порту самостійно ухвалювати рішення без узгодження з керівними та контролюючими органами. Були створені підприємства спільної діяльності, які виявилися більш ефективними ніж оренда, оскільки дозволяли брати участь в управлінських процесах та не лише контролювати партнера, але й сприяти його розвитку з метою виконання взятих на себе зобов’язань. Таким чином за 15 років – з 1993-го по 2008-й – було реалізовано 15 крупних інвестиційних проектів з інвестиціями понад 100 млн доларів. Проте ухвалення закону про концесії вивело державні підприємства з кола суб’єктів цього процесу, а передача повноважень стосовно оренди майна держпідприємств Фонду держмайна остаточно позбавила їх стимулів для розвитку. Покращення ситуації Олексій Мясковський пов’язує з ухваленням нового закону про концесії, хоча і нині терміни виконання договорів вимірюються роками, а не місяцями, як у 90-ті.
Андрій Кузьменко, генеральний директор ZIM Integrated Shipping Ukraine Services розповів про власний досвід участі у портових інфраструктурних проектах і в якості представника державного підприємства, і в якості представника приватного підприємства. При цьому він зробив висновок, що за відсутності приватного інвестора держава нічого зробити не може – вона або не хоче, або не знає що, або не знає як, або не має відповідних кадрів. За усі роки незалежності жодного інвестиційного проекту, який би був реалізований виключно силами державного підприємства, не було. Таким чином наявність приватного партнера є необхідною умовою вдалого інвестиційного проекту. Більше того – у тих випадках, коли держава активно втручалася у процес, реалізувати інвестпроект не вдавалося, а інфраструктура доводилася до стану занепаду, прикладом чого він назвав нинішній стан Іллічівського порту. Там де держава допомагала, або хоча б не заважала – було досягнуто успіху, як це сталося в Одесі і Чорноморську.
В ході онлайн-включення Станіслав Коваленко, офіцер із комплаєнса та захисту даних авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» розповів про негативний вплив пандемії COVID-19 на розвиток туристичної та авіаційної галузей. За його словами збитки авіаційної галузі минулого року склали 150 млрд доларів, що зробило 2020 рік для європейських авіакомпаній найгіршим за всю історію авіаперевезень. Якби не масована державна підтримка, авіаційна галузь могла зникнути. Спікер на конкретних прикладах розказав про форми державної підтримки авіаперевізників та аеропортів з боку урядів країн світу та зазначив, що минулого року у світі 206 млрд доларів державних коштів вже надано авіаперевізникам, ще понад 80 млрд доларів допомоги потрібно буде залучити, аби пережити 2021 рік. Говорячи про стан справ в Україні Станіслав Коваленко констатував, що уряд досі роздумує над необхідністю підтримки вітчизняних авіаперевізників, хоча мав би вже давно розробити пакети економічних компенсацій для них. І це при тому, що і в доковідні часи українські авіаперевізники потерпали від акцизу на авіапальне, ПДВ на внутрішні перельоти, необхідності облітати територію Російської Федерації, що знижувало їх конкурентоздатність. Спікер проаналізував форми державної допомоги, які надаються авіаперевізникам в інших країнах світу та висловив сподівання, що авіація буде серед пріоритетних напрямків державної політики.
Олександр Ілько, заступник голови Одеської районної державної адміністрації Одеської області наголосив на важливості визначення суб’єкта, який діє від імені держави в ході реалізації інвестиційних проектів. Це питання набуває особливої актуальності через децентралізацію влади, в ході якої багато повноважень переходять до місцевої влади. Із залученням прикладів з життя він наголосив, що реалізація будь-якого інвестиційного проекту, підготовка його техніко-економічного обґрунтування має враховувати специфіку регіону, що в подальшому мінімізує можливість конфліктів між інвестором та об’єднаною громадою. Зокрема розвиток зернових терміналів негативно позначається на стані дорожного покриття, що викликає справедливе обурення громадян. Разом з тим Олександр Ілько навів приклади позитивної співпраці інвесторів з місцевими громадами, котра формує позитивний імідж компаній та сприяє вирішенню питань в межах території їх діяльності.
