Про необґрунтовані активи, їх зв’язок із декларуванням та про те як працює інститут цивільної конфіскації на семінарі «Е-декларування як запорука фінансової доброчесності» для представників органів державної влади, що є суб’єктами декларування, розповів Олег Лозовий, начальник відділу Управління запобігання корупції Національної поліції України.
Захід організовано редакцією газети «Юридична практика», спільно зі співорганізатором компанією «Пелех та партнери».
Як алгоритми змінюють правила
подання е-декларацій
та які допускаються типові помилки
з’ясовували на практичному семінарі
для держслужбовців
Відповідаючи на запитання модератора семінару Зоряни Пелех, засновниці компанії «Пелех та партнери», Олег Лозовий розповів що таке моніторинг способу життя, як він поєднується із необґрунтованими активами та до яких результатів може призвести. Він нагадав, що необґрунтовані активи — це активи, щодо яких немає доказів їхнього законного походження. Законність походження перевіряється аналізом розділів 11 та 12 декларації.
Моніторинг способу життя є окремим інструментом фінансового контролю ,який застосовується для встановлення рівня життя суб’єктів декларування, наявних у них та членів їх сім’ї майна і одержаних ними доходів. Порівнюються набуті активи та законні доходи. Якщо між ними є розбіжності, то відповідно можуть бути питання до декларанта.
Важливими аспектами необґрунтованості активів доповідач назвав вартість (нижній поріг — 1 003 500 грн), дату набуття активу (з 28.11.2019 року), презумпцію необґрунтованості, тягар й стандарти доказування (покладається на відповідача, на відміну від кримінального процесу все що не доведено не трактується на користь особи).
>Олег Лозовий відзначив, що позов про необґрунтованість активів може бути подано до осіб, визначених в пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Співвідповідачами можуть виступати будь-які фізичні чи юридичні особи за умови встановлення зв’язку активу з суб’єктом. Справи розглядаються виключно Вищим антикорупційним судом. Термін позовної давності становить чотири роки (призупинено на час дії воєнного стану).
«Виходячи із тягаря та стандартів доказування, якщо подали вже позов і ви не приходите в суд, скоріш за все, за замовчуванням, ви програєте цю справу», — прокоментував пан Лозовий, наголосивши, що в такому випадку актив буде забрано, а особу — звільнено.
Представник Нацполіції також роз’яснив, які критерії використовуються для встановлення необґрунтованості активу, та навів приклади із практики щодо способів моніторингу. А також дав декларантам ряд рекомендацій для самоаналізу майнового стану, щоб зменшити ризики необґрунтованих активів за формальними ознаками.
>На завершення семінару учасники в інтерактивному форматі з’ясовували нюанси декларування, які питання можуть виникнути у перевіряючих організацій та як правильно себе поводити. Всі ситуації були сформовані на основі актуальної судової практики.