Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 15 січня 2024, 17:17
Національний інтерес VS «овочева фабрика». Чи вдасться державі захистити Китаїв?
У новому році росіяни знищили у Львові музей Шухевича. Серед завдань ворога в цій війні — знищити нашу культурну спадщину, бо це важлива складова національної безпеки. Але культурну спадщину нині руйнує не лише ворог.
У Києві поблизу Національного парку «Голосіївський» є історично важлива місцевість — Китаїв. І її хочуть забудувати. Китаїв — пам’ятка національного значення: тут виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо. Ми єдина європейська столиця, яка зберегла у своїх межах комплекс археологічної культурної спадщини древнього міста.
Боротьба за збереження цієї місцевості триває вже майже 20 років. У Господарському суді міста Києва 16 й 17 січня відбудуться два судових засідання щодо двох земельних ділянок. Справу за зверненням Офісу Генпрокурора розглядатимуть судді Петро Паламар і Наталія Ягічева. Тим часом у ЗМІ з кінця минулого року з’явилася низка компліментарних публікацій на користь забудовника.
Ірина Федорів, журналістка Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Яструб-тур
Хто і що хоче побудувати?
Рішення забудувати культурну спадщину національного рівня прийняли за часів головування Леоніда Черновецького. Того самого Черновецького, який закликав визнати «ЛНР»/«ДНР» і якого зараз підозрюють у державній зраді. Землю в оренду дали Київській овочевій фабриці, яка згодом підписала інвестиційний договір з Saga Development, а потім з KAN Development.
Компанію Saga Development очолює Андрій Вавриш, який був заступником директора департаменту містобудування та архітектури КМДА і в якого, за інформацією ЗМІ, тісні зв’язки з чинним нардепом екс-ОПЗЖ Дмитром Ісаєнком.
Китаїв цінний не тільки пам’ятками часів трипільської культури. Тут за часів Київської Русі були фортифікаційні споруди.
Фото: Стоп-кадр з відео «Китаїв. Фортеця княжих часів». «Наукові зустрічі»
Тоді цю місцевість називали Пересічень (літописні згадки 1154, 1161 років). Ось такий приблизно вигляд мала мапа тогочасного Києва.
Фото: надано автором
«Це етап формування Руської держави від ІХ–Х ст. до часів правління Володимира Святославовича. Навіть те, що вже знайшли археологи, — це безцінні пам’ятки. З часом розуміння цінності цього прийде і до еліт. І от яку саме державу ми хочемо збудувати? Чому ми самі нищимо свою ж історію? Це майже останнє, що можна знайти про Русь у межах міста і де немає забудови. Нам треба археопарк, як у Кернаве (Литва), Микульчицях (Чехія), як Лєдніцький (Польща)», — розповідає В’ячеслав Баранов, працівник Інституту археології НАН.
Науковець наголошує, що надалі це дуже добре вплинуло б на розвиток туризму, і додає, що влада мала б розглядати пам’ятки як національну безпеку, а не особистий ресурс для збагачення.
Фото: надано автором Археологічна знахідка: залишки давньоруської пічки
Що тут мав би бути археологічний парк, влада Києва казала ще п’ять років тому, але цього не сталося.
«Місцева влада не має права роздавати таку землю. Там, де є археологія — це пам’ятки місцевого й національного значення, бо це про нацбезпеку. І це не вперше, коли Київрада так робить — Поділ, де знайшли вулиці часів Київської Русі і де тепер Музей на Поштовій, а хотіли ТРЦ — це та сама історія. Є судова практика, коли позови прокуратури задовольняли в таких випадках і землю вертали державі. Жодна європейська столиця не має такого цілісного й добре збереженого комплексу археологічної спадщини. Не можна взяти все викопати і сказати: будуйте! Такі пам’ятки музеєфікують і розкопують смужками. Зараз нема того рівня знань, які будуть через 100 років. Тому їх залишають для досліджень прийдешніх поколінь», — каже Михайло Погребиський, представник ГО «Екозагін».
Але ця місцевість цінна не лише тим, що є в землі. Китаївська пустинь так називається, бо тут було чернече селище, віддалене від монастиря. Сюди приїздять віряни відвідати не лише церкви, а й печери, первісна схема яких досі не вивчена.
Фото: сайт «Київ моє улюблене місто» Китаїв
Що б там не казали науковці чи екозахисники, у забудовників на Китаїв свої плани. За їхніми очікуваннями, тут мало б бути все просто: висотки, ТРЦ. Такий план презентував представник Saga Development у 2019 році.
Фото: надано автором Візуалізація проєкту забудовника SAGA Development. «Хмарочос»
Тоді після президентських виборів з’явилася інформація, що Вавриш у Києві є «куратором Зеленського». Про це писали не лише ЗМІ, на цьому наголошував і Віталій Кличко, хоча Вавриш це заперечував і переконував, що мер Києва «все, як завжди, плутає». Як би там не було, але ситуація у Вавриша погіршилася, коли на Банковій змінилося керівництво і його знайомий Андрій Богдан, ексголова ОП, відійшов від справ. У офіс Saga Development прийшло з обшуками ДБР.
Тепер будувати тут хоче інший забудовник — Ігор Ніконов і його KAN DEVELOPMENT. До речі, Ніконов, як і Вавриш, свого часу теж працював у столичній владі, був першим заступником голови КМДА.
«Договір оренди з містом підписали 2007 року і платили оренду. Це комунальна земля поза межами національної памʼятки. KAN DEVELOPMENT приєднався до проєкту 2021 року і планує побудувати тут ЖК з повною інфраструктурою. Це дво-триповерхова забудова. Частина нашої ділянки регулюється законами про охорону культурної спадщини, і ми виконуємо всі вимоги законодавства. Прокуратура намагається забрати цю землю в міста Києва в державну власність (17 років це чомусь нікого не цікавило). Ми не будемо псувати свою репутацію, роблячи щось незаконне. Готові фінансувати роботу археологів і зробити із цього місця памʼятку історії і архітектури, на що воно заслуговує. Якщо нам цього не дадуть, то там завжди будуть гаражі, погреби й безлад», — зазначає Ніконов.
Фото: надано автором Документ проєкту зон охоронюваного ландшафту, який надав KAN Development. Спірні ділянки обведені чорним
Ніконов додає, що немає жодного погодженого в установленому порядку документа, який свідчив би, що ця земля — національна пам’ятка. І як доказ на свою користь надає документ, затверджений головою Державної служби з питань охорони культурної спадщини.
Яка позиція Києва і Мінкульту?
Офіс Генпрокурора позивається до Київської міськради і Київської овочевої фабрики в інтересах КМДА й Мінкульту. Оскільки Київрада свого часу виділила дві ділянки, то і позовів два. Інститут археології Національної академії наук виступає третьою стороною.
Прокуратура вимагає повернути цю землю державі, бо це пам’ятка археології національного значення. Мінкульт цілковито підтримує позовні вимоги прокуратури. Начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації профільного міністерства Наталія Войцещук наголошує, що такі пам’ятки, за законом, можуть бути лише державною власністю:
«Київрада не уповноважена на будь-яке розпоряджання спірною земельною ділянкою. Оскільки це пам’ятка в місті Києві, то розпорядником землі пам’ятки археології є Київська міська військова адміністрація. 2019 року нам на розгляд з ініціативи Українського товариства з охорони пам’яток історії та культури подали облікову документацію на пам’ятку, яка була рішенням Експертної комісії рекомендована до доопрацювання з метою внесення змін до Реєстру щодо пам’ятки під назвою «Китаївський археологічний комплекс». Визначену в новому паспорті територію пам’ятки рекомендували для врахування в розробці Історико-архітектурного опорного плану Києва, який був погоджений Мінкультом 2021 року».
У Мінкульті також наголошують, що наразі практика Верховного Суду, яка ґрунтується на дотриманні законодавства, дозволяє повертати землі, де є археологічна спадщина, у державну власність.
Прокуратура подала позов також в інтересах КМДА. Тут коментар поки що отримати не вдалося. На сторінці Департаменту охорони культурної спадщини КМДА у Facebook у пості за 15 січня повідомляють, що відбувся захід, який проводить ГО «Спадщина Китаєва» і на якому, як ми з’ясували, були представники KAN Development.
Фото: Скрин із сайту ТСН
«Цю громадську організацію очолює Сергій Коржаневський. Після перших судових засідань у цих двох справах в останні дні 2023 року ми помітили низку публікацій, де згадують цю ГО, Коржаневського і йдеться про те, що саме інвестор може врятувати ситуацію в Китаєві, що цілком збігається з тим, що зараз каже забудовник. Тож можемо припустити, що у ЗМІ напередодні судових засідань відбувається спроба сформувати інформаційну кампанію на користь забудовника. І зараз питання, чому захід у КМДА провели саме з ними, а захисників Китаєва не кличуть, і це все знову відбувається напередодні суду. Це насторожує. Якщо забудовник платив оренду, то він може повернути собі кошти через суд, а Україні ніхто не поверне таку культурну спадщину», — наголошує Погребиський.
Дійсно, у ЗМІ вдалося знайти повідомлення з маркером «новини компанії», що свідчить про те, що це не редакційний матеріал.
Фото: Скрин із сайту ТСН
Тут згадують «Спадщину Китаєва» і кажуть, що «нарешті з’явився соціально відповідальний інвестор… на мапі столиці з’явиться новий сучасний район».
Абсолютно ідентичний текст з ідентичною світлиною вийшов і в іншому ЗМІ. Тут стоїть маркер «позиція».
Фото: Скрин із сайту NV
А це говорить про те, що системно поширюють інформацію та формують інформаційне поле перед судовим засіданням.
Нагадаємо, наразі уряд розглядає постанову-клон до скандальної містобудівної «реформи» (5655). Експерти вивчили текст документа і твердять, що він суттєво погіршує ситуацію із захистом культурної спадщини.
Окрім судів щодо Китаєва, 23 січня відбудеться ще одне важливе засідання, про яке вже писав LB.ua. Справа стосується забудови буферної зони біля Софії Київської, пам’ятки світового значення. Її можуть виключити зі списку пам’яток ЮНЕСКО, якщо забудовник отримає дозвіл на виконання свого проєкту.
Ірина Федорів, журналістка Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: Київ, Національний парк, забудови, незаконна забудова Facebook Twitter LB.ua в Google News
