XVIII з’їзд суддів України заслухав звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів. Доповів на цю тему голова Ради судів України Богдан Моніч.
Він нагадав, що робота Ради суддів України зосереджена у декількох площинах:
Незалежність суддів і судів (розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів);
Правовий, соціальних захист (розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань; здійснює контроль за організацією діяльності судів);
Конфлікт інтересів (здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів);
Інші повноваження (надає консультації щодо ЄСІТС та ведення суддівського досьє; затверджує зразки посвідчень судді, суддів у відставці, зразки мантії та нагрудного знака судді; затверджує Положення про помічника судді).
Щоправда, Богдан Моніч зауважив, що після судової реформи 2016 року повноваження Ради судів України були суттєво звужені. Ба навіть чинні повноваження Ради суддів України певною мірою перетинаються з деякими повноваженнями Вищої ради правосуддя.
Пан Моніч зупинився детально на прогалині щодо затвердження Положення про ЄСІТС. Зараз у Ради суддів таких повноважень немає, у суддів виникають питання які норми цього Положення застосовувати і в якій редакції, а у Ради суддів є питання – чи можуть вони вносити зміни до цього Положення? Це питання є нагальним, і Радою навіть було прийнято рішення створити робочу групу для дослідження проблематики.
Також він розповів про взаємодію з органами системи судової влади. Утім, певні проблеми виникають з перетинанням повноважень різних органів.
Наразі в складі Ради діє 7 комітетів:
Комітет з питань забезпечення незалежності суддів; Комітет з питань статусу суддів, дотримання прав працівників суду; Комітет з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування; Комітет з питань матеріально-побутового і фінансового забезпечення суддів і судів; Комітет з питань співпраці з державними органами, громадськими організаціями, ЗМІ; Комітет з питань комунікації з міжнародними організаціями; Комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і регулювання конфлікту інтересів.
Радою суддів України у 2019 році прийнято 103 рішення. У 2020-му — 72 рішення, з них 10 рішень стосувалося фінансування, 5 – нормативної діяльності, 9 – організаційного забезпечення, 4 – конфлікту інтересів. Решта стосується інших питань. У 2020-му надійшло 4594 звернення, 907 з них стосується фінансового забезпечення, 751 – щодо організаційного забезпечення роботи суду. У 2021-му надійшло уже 662 звернення – із них найбільша кількість стосується фінансово питання (331).
«Якщо порівнювати попередній і цей рік, то зі стриманим оптимізмом хочу зазначити, що нас почали чути. Є певна комунікація. Нас запрошують на засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, ми залучені до роботи важливих робочих груп», – зауважив Богдан Моніч. Він додав, що з кожною новою зустріччю є все більше і більше порозуміння.
Пан Моніч також підкреслив, що розроблено каталог з питань суддівської етики. Цей каталог містить систематизовані за видами дисциплінарних проступків й статтями Кодексу суддівської етики рішення ВРП і рішення Ради суддів України. Таким чином, цей документ значно спрощує пошук рішень чи роз’яснень з окремих питань суддівської етики та конфлікту інтересів. Він розповів і про інші досягнення Ради за звітний період, а детальніше зупинився на напрацюваннях щодо визначення нормативної чисельності суддів. Попри те, що нормативи затвердженні, виникає низка дискусійних питань: кількість робочих днів (183 чи 215); чи правильно ДСА України обраховує усі справи (розгляд окремих процесуальних питань також слід розцінювати як розгляд судової справи) та ін.
Завершуючи свій виступ Богдан Моніч зупинився на болючому кадровому питанні та розповів про те, що їм вдалося зробити перед припиненням повноважень членів ВККС у листопаді 2019-го.
Утім, питанням «номер 1» залишається належне фінансування судів державою. Бо зараз замість того, аби виділити достатню кількість грошей Міністерство фінансів України змушує складати величезну кількість звітів мотивуючи тим, що гроші будуть виділені щойно вони все перевірять. «Який ще розпорядник бюджетних коштів перебуває під таким тотальним контролем?», — задав риторичне питання завершуючи свою доповідь Богдан Моніч.