Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Закриття провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, тобто у зв’язку з відсутністю предмета спору, можливе лише в судовому засіданні.
Таку позицію висловила об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.
Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, однак змінив мотивувальну частину постанови.
Рішення судів
Раніше судовими рішеннями у цій справі:
районний суд закрив провадження в частині вимог про поділ спільного майна подружжя, оскільки спір вирішено сторонами шляхом укладення відповідного договору; апеляційний суд скасував ухвалу суду і повернув справу до суду першої інстанції, вказавши, що закриття провадження у зв’язку з відсутністю предмета спору можливе лише в судовому засіданні.
Водночас апеляційний суд вважав, що для закриття провадження важливо встановити, що предмет спору був відсутній саме на час подання позову.
ОП КЦС ВС вважає, що висновок апеляційного суду про можливість закриття провадження на підставі цього пункту лише в разі, якщо предмет спору відсутній під час подання позову, а не після відкриття провадження у справі, не ґрунтується на законі.
Позиція ВС
Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість її судового розгляду.
Зокрема, за приписами пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
ОП КЦС пояснила:
поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, враховуючи підхід Європейського суду з прав людини, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення; предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення; підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, себто нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує потребу захистити своє право чи інтерес.
Таким чином:
відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті; це не залежить від обґрунтованості позову, тобто зникнення предмета позову надалі так само унеможливлює розгляд спору, як і його відсутність на момент звернення до суду.
Водночас питання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору належить розглядати під час судового засідання у справі, а не підготовчого засідання.