«У Вакарчука немає відповідного менеджерського досвіду, який може бути корисним для розбудови партії»
Що стало причиною змін у керівництві партії «Голос»?
Причиною став наш ріст і розуміння того, що, як і в будь-якій компанії, голова-засновник у певний момент усвідомлює: йому потрібен менеджер, який буде займатися виконавчими питаннями. Сам голова буде роботи те, що вміє найкраще, – надихати, ростити, рухати компанію вперед. Я ж вмію приводити фірму з точки А в точку Б – це робила протягом усієї кар’єри і хочу зараз реалізувати в партії «Голос». Я – виконавець, управлінець, хороший менеджер.
У Святослава буде можливість більше часу приділяти регіонам, політичній діяльності, а в мене – запустити процеси всередині партії таким чином, щоб ми могли пройти і виграти місцеві вибори там, де це можливо.
Після змін у керівництві ваші колеги заявляли, що Вакарчук тепер буде духовним лідером. Звучить абстрактно. Чим конкретно займатиметься Святослав Вакарчук?
Вакарчук буде зустрічатися з міжнародними партнерами, їздити у регіони, залучати людей, донорів, підтримку, яка нам необхідна. Ми – партія, яка не спонсорується олігархами. Ми живемо зараз за рахунок держави. У виборах брали участь за рахунок маленьких і середніх донорів.
Наразі, коли ми готуємося до місцевих виборів, нам потрібно багато працювати для фандрайзингу. Це великі інвестиції часу. Друге питання – залучення людей для місцевих виборів. Найбільша проблема українського політикуму – кадровий голод на молоді, незашкварені, професійні обличчя. Знайти їх набагато легше, коли ти Святослав Вакарчук, ніж коли ти «ноу нейм». Святослав об’єднує людей.
Що я буду робити? Я побудую процес всередині секретаріату партії, взаємодії партії з фракцією. Нас стало багато: потрібні процеси внутрішньої комунікації, окремі відділи – усе те, що дозволить керувати партією як єдиним механізмом і додавати туди осередки на місцевих виборах. Святослав такого ніколи не робив, я робила подібні речі і буду дуже ефективна.
Команда була незадоволена тим, як комунікаційні процеси вибудовував Вакарчук?
Ні, скоріше Вакарчук сказав: «Я думаю, що нам можна робити це краще».
Тобто у Вакарчука немає певного досвіду, який міг би бути корисний для розбудови партії?
У нього немає відповідного менеджерського досвіду, який може бути корисним для розбудови партії. Але в нього є досвід емоційного залучення людей.
В офіційній заяві «Голос» так пояснив зміну керівництва: «Це відповідь на нові виклики, які стоять перед партією, зокрема, це слабкий уряд, повернення колишніх функціонерів, неготовність до економічної кризи». Як проблеми влади пов’язані з внутрішніми процесами в «Голосі»?
Безпосередньо пов’язані. По-перше, ми громадяни України, яких вибрали українці для того, щоб у парламенті робити зміни, потрібні нашій країні. У попереднього уряду були якісь хороші речі, які ми підтримували, і, як професіонали, не вважали, що маємо право максимально критикувати членів Кабміну і сповільнювати ті реформи, які вони намагалися впроваджувати. З дечим ми не погоджувалися і, наскільки це можливо, конструктивно критикували.
Зараз в країні відбувається розворот у бік Росії, повна неготовність – як операційна, так і політична – до тих викликів, які існують. Ми, як люди, які лишили позаду кар’єру, щоб зробити щось в цій країні, не можемо стояти осторонь. Натомість, можемо допомогти професійно, критикувати і викривати владу там, де це необхідно. Ми можемо бути тими новими обличчями, які говорять правду.
У парламенті не лишилось жодної незашквареної фракції (окрім нас) – є лише нові непрофесійні політики і багато старих. Для «ЄС», ОПЗЖ, «Батьківщини» критика влади – це їхня професія. Ми сподіваємось, що нашими зусиллями і переформатуванням вдасться, по-перше, привернути увагу громадськості до того, що відбувається; по-друге, об’єднати українців і допомогти змінити курс влади.
Ви критикували владу і раніше. Чим ця критика буде відрізнятися зараз? Плануєте більше демаршів, публічних акцій чи інших перфомансів?
По-перше, ми плануємо більш швидке і різке реагування на те, що відбувається. Ми будемо і далі казати на чорне – чорне, а на біле – біле. По-друге, будемо проводити публічні акції. По-третє, плануємо залучати людей для виконання конкретних ефективних заходів для країни. Наприклад, наша економічна група розробила план «5 do’s & 5 don’ts» на час економічної кризи. Проводимо інформаційну кампанію з приводу коронавірусу. Розповсюджуємо у регіонах плакати про те, що варто і чого не варто робити.
Ви сказали, що збираєтеся проводити більше акції. Ми спостерігали після погодження формули Штайнмаєра, як Петро Олексійович мобілізував свій електорат. Чи здатен ваш фейсбучний електорат до таких вуличних акцій?
Я думаю, ми побачимо це найближчими днями.
(Від LB.ua: 13 березня «Голос» під стінами Офісу президента влаштував акцію «Не допустимо Мінської зради». На мітинг вийшли кілька сотень людей)
Якщо розворот у бік Росії і справді розгортатиметься, то Петро Олексійович отримає привід для того, щоб знову мобілізувати виборців. Ви будете з ним кооперуватися?
Ми подивимось, якою буде ситуація і чи це буде добре для країни. Політичні питання є дуже важливими, але нам треба піднятися над перегородками, які є в парламенті між нами й адекватними хлопцями і дівчатами зі «Слуги народу» та іншими депутатами, котрі дійсно хочуть чогось гарного для України. У СН багато справжніх патріотів, які готові і можуть виступити проти того, що погано для нашої країни.
«Коли Слава йшов в політику, він нам чесно сказав, що не припинить концертної діяльності»
Повернімося до ролі Святослава Вакарчука у партії. Речник «Голосу» сказав, що Вакарчук планує більше часу присвячувати зустрічам з виборцями і міжнародним партнерам. Що заважало йому більше зустрічатись з виборцями до цього часу?
Велика кількість операційної діяльності в партії. У кожного з 20 членів фракції свої напрями, ідеї, які треба координувати. Додайте ще регіональні відділи, міжнародні переговори – це величезне навантаження. Я не уявляю, як він раніше справлявся.
Чи не вважаєте ви, що Вакарчук міг би більше спілкуватися з виборцями, якби не виступав на корпоративах?
Ні, я так не вважаю. Увесь час він займався роботою на користь політичної партії «Голос».
Інші ваші однопартійці не вважають корпоративи проблемою?
Коли Слава йшов в політику, він нам чесно сказав, що не припинить концертної діяльності, тому що ми всі його за це любимо – за те, що він геніальний музикант і співак. За законом він має на це право. Для нас і для країни було б скоріше дуже погано, якби він припинив це робити.
На одному з корпоративів Вакарчук виступав в Мінську. Що від цього виграє країна?
Це гарне запитання. Напевно, важливо не те, що ми робили раніше, а як перегруповуємся для того, щоб робити щось гарне для країни далі. Це те, що він зараз обрав, запропонувавши мене головою партії.
Як виступи народного депутата Вакарчука впливають на рейтинг партії?
Ми розуміємо, що з усіх боків нас завжди будуть атакувати. Ми до цього ставимося з розумінням.
Але все ж корпоративи Вакарчука впливають на ваш рейтинг?
Я думаю, що це не єдина причина, яка впливає на наш рейтинг.
У партії було невдоволення спілкуванням Вакарчука зі ЗМІ?
У кожного з нас є невдоволення з приводу своїх чи інших виступів.
Усе ж у Вакарчука було більше невдалих появ у медіа, аніж в решти членів фракції. Пригадаймо хоча б той випадок, коли він не зміг назвати вартість газу у відповідь на запитання Юлії Тимошенко. Такі виступи Вакарчука стали однією з причин змін у керівництві?
Давайте розділяти. По-перше, історія, про яку ви згадали, сталася перед виборами. Ми вже підвели під нею риску, коли стало зрозуміло, наскільки такі заяви вплинули на результат виборів. Далі почалася робота у парламенті. І це не тільки виступи Вакарчука, а й інших членів фракції. Зараз ми підтягуємо більше інших яскравих спікерів, які можуть виступати від партії і давати оцінку ситуації в країні.
Ви розумієте, члени нашої фракції не є професійними політиками. Ми всі прийшли як професіонали своєї справи, аби робити щось хороше.
Але ж мова йде не про політичний досвід, а про компетентність у певних питаннях.
Ми є найкомпетентнішою фракцією зараз.
Так, але у Вакарчука дещо інший бекграунд, ніж у вас.
Наша партія – це не тільки Вакарчук.
Керівника фракції змінювати не плануєте?
Звичайно, Рахманін лишається з нами. Я щодня радію, що мені випала нагода вчитися у нього.
Він підтримав зміни у керівництві?
Так. Він насправді їх і запропонував.
У соцмережах було багато коментарів про те, що Вакарчук знову пішов і нібито знову зрадив. Ви вже думали, як це вплине на рейтинг «Голосу»?
Ми бачили багато позитиву і багато негативу. Хоча очікували, що буде більше негативу. Я вдячна Славі, який жертвує своїм публічним образом, персональним рейтингом заради того, щоб підтримати партію. Ми розуміємо, що у короткотривалій перспективі це може призвести до якогось шоку чи спаду, але, з іншого боку, ми працюємо в довгу. Наше завдання – розбудовувати партію. У середньо- чи довгостроковій перспективі це буде на краще.
Група «Рейтинг» у лютому давала вам 3,9% підтримки виборців. Центр Разумкова – 3,2%. З чим пов’язане падіння рейтингу?
Проблеми з рейтингом пов’язані з нашим бажанням бути спокійними і конструктивними. У лютому ми ще помірно критикували уряд. Тоді здавалося, що усе було достатньо добре і країна рухається у правильному напрямку. Зараз зовсім інакша ситуація. З позаминулого тижня ми перейшли в іншу історичну площину. До влади прийшов проросійський уряд з міністрами Януковича, відбувається реванш. Старі політики відновлюють схеми, скасовують відкриті аукціони. Українці гинуть на війні, тепер будуть помирати від коронавірусу. На цих напрямках влада краде гроші. Це неприпустимо.
Я думаю, що зараз навіть недоцільно говорити про якісь рейтинги. Нам треба говорити про дуже важливі питання.
З ваших слів виходить, що ви збираєтесь нарощувати свій рейтинг на невдачах влади.
Це не нарощування рейтингу – це реакція на те, що відбувається в країні. Будь-яка влада, звичайно, хоче отримувати все більше підтримки людей, але це можливо лише виконуючи обіцянки. Наразі вони вже навіть не намагаються.
Вас активно критикують канали Медведчука. Навіть цілі ефірі про Сороса проводять. Чи будете ви якось на це реагувати, адже це також може зашкодити рейтингу партії?
Концептуально наша з вами розмова відрізняється тим, що ви мене весь час запитуєте про рейтинги, а я вам розповідаю про те, навіщо пішла в політику. Так, це про сенси.
Мені дуже важко приземлити оці прагнення і бажання, зради яких ми це робимо, та прийняти, що нам потрібно весь час працювати з рейтингом. Наші рішення не ухвалюються залежно від того, падають чи ростуть рейтинги.
І все ж, чи вважаєте ви критику каналів Медведчука проблемою для вашої партії?
Звичайно, атака каналів є неприємною проблемою, яка інформаційно нам не допомагає. Ми не реагуємо на всі фейки. Спростовуємо тільки те, що геть зашкалює, бо не можемо розпилятися на все.
«Ми не ведемо зі “Слугою народу” жодних переговорів щодо альянсів»
Як «Голос» готується до місцевих виборів?
Ми займаємось розбудовою осередків. Це займе час. Наше перше завдання – створити освітні проекти для людей, які будуть пояснювати, навіщо треба йти в місцеву владу, що таке ОТГ, райради. Як у великій політиці, так і на місцевому рівні найбільша проблема – кадри. Серед кандидатів є люди, котрі вже були у всіх політичних силах і мають біографії, від яких у мене волосся дибки стає. З іншого боку маємо молодих людей, які дуже хочуть висуватися, але не знають ані політичних реалій, ані особливостей роботи місцевих органів влади. Саме з цими викликами ми зараз боремося. На місцях у нас є підтримка, принаймні у наших ключових містах Західної України.
З якими партіями будете готові до альянсів?
Я прицільно слідкую за двома історіями – це Київ і Львів. Навіть за ці нещасні півроку, коли говорили про ймовірні вибори у грудні, ситуація змінилася стільки разів, що дуже важко щось прогнозувати. Такі рішення будуть прийматися ближче до вересня, коли всі представлять своїх кандидатів. Навіть партія влади за час так званої сповільненої київської кампанії три рази змінювала кандидатів.
Розглядаєте варіант ситуативної коаліції з «Батьківщиною», «ЄС»?
Ні, ситуативні коаліції можливі з представниками регіональних партій, які поділяють наші цінності. Ми ж не знаємо навіть, за якими правилами пройдуть наступні вибори, тому говорити про них зарано.
Можливо, влада реалізує “славнозвісну ідею” про те, що партія повинна обратися у 16 обласних центрах для того, щоб взагалі мати можливість брати участь у виборах. Ми не знаємо, чи ухвалять цей закон. Якщо це станеться, то всі маленькі партії шукатимуть собі прихисток. Можливо, карантин відкине нас настільки далеко, що вони не встигнуть ухвалити законопроект. Тоді політична ситуація буде геть інакшою.
У «Слузі народу» кажуть, що готові розглядати з вами ситуативні альянси. Наприклад, висунути у Черкасах єдиного кандидата Віктора Євпака. Ви ведете з ними перемовини?
Ми не ведемо зі «Слугою народу» жодних переговорів щодо альянсів.
Коли ви говорите про ситуативну коаліцію зі «Слугою народу», то врахуйте, що два тижні тому фракція СН – це були нові люди, можливо, непрофесійні, але більшість з них хотіла добра для нашої країни. У щирих намірах президента Зеленського мало хто сумнівався. Зараз мати коаліцію зі «Слугою народу» досить важко.
Чи ведете ви переговори з Уляною Супрун про її можливе висування в міські голови Львова?
Наша партія ніколи не вела переговорів з Уляною Супрун щодо її висування.
Ваш колега казав мені протилежне.
Я знаю, що перемовини з Уляною Супрун велися, але це не була наша партія.
Ідея виникла у середовищі ваших колег з «Української галицької партії» (На парламентських виборах 2019 року УГП делегувала своїх представників у список «Голосу», – LB.ua).
«Голос» і «Українська галицька партія» – це різні політичні сили. Я знаю, що в УГП були перемовини, але ми таких перемовин ніколи не вели.
Тобто вашим кандидатом у Львові залишається нардеп Ярослав Рущишин з дуже низьким рейтингом у місті?
Так, ми це розуміємо. Ми не знаємо, чи переобереться Садовий, але я не можу уявити людину з вищим рейтингом у місті. Це може бути дивно для мене, як для громадянки України, але політики повинні дослухатися до думки народу. Наше завдання – не лише отримати свого мера у Львові, а привести багато людей у міські ради. Зараз у нас підтримка 14%. Ми хочемо, щоб через шість місяців рейтинг «Голосу» у Львові досягнув 20%.
Сергій Притула висуватиметься у міські голови Києва?
Це буде відомо ближче до вересня. Я довго думала, як буде виглядати київська кампанія. Моя ідея полягає в тому, щоб не робити її дуже довгою і дорогою, бо у нас небагато ресурсів.
Ви думаєте, що такий короткий, але яскравий старт додасть вам балів?
Питання не в тому, що він нам дасть, а у тому, що ми можемо собі дозволити.