Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 26 листопада 2021, 11:11
Переписати Регламент. Плани «Слуги народу» та реакція опозиції
24 листопада спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи щодо змін Регламенту – ключового закону про порядок роботи парламенту. До групи увійшли представники усіх фракцій та груп, а також Апарату ВР. До 20 січня вона має представити пропозиції щодо змін. Напередодні першого засідання групи LB.ua розпитав її членів щодо намірів перекроїти Регламент.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: ЧЕСНО
Робоча група, на яку довго чекали
Регламент Верховної Ради України – це опис правил роботи парламенту. Як відомо, повноваження головного законодавчого органу країни визначені Конституцією. Але саме: яким чином Рада їх здійснює – чітко визначено Регламентом.
Сам Закон «Про Регламент Верховної Ради України» парламент ухвалив у 2010 році. Тоді ж була скасована усталена, проте не прописана в законі, практика, згідно з якою представники опозиційних фракцій очолювати комітети з питань бюджету, свободи слова та регламенту, а також середу як день опозиції.
У новітній українській історії були приклади, коли порушення норм закону про Регламент мали історичні наслідки. Один з них – голосування за диктаторські закони 16 січня, коли віцеспікер Ігор Калєтнік оголошував результати голосування раніше, ніж фізично можна було порахувати підняті руки депутатів (голосування за Регламентом має бути відкритим та за допомогою електронної системи «Рада»).
У минулому скликанні парламенту ледь не зірвали введення безвізового режиму через поправку нардепа Вадима Денисенка про електронне декларування статків чиновників. Бо тоді цю правку ухвалили без попередньої оцінки профільного комітету, як передбачено в законі про Регламент.
Після Революції Гідності Регламент ВР вирішили змінити.
Місія Європейського парламенту підготувала 52 рекомендації щодо реформи українського парламенту.
А у квітні 2016 року новий голова ВРУ Андрій Парубій оголосив про підготовлений законопроєкт, який «фундаментально змінить регламент». Втім, цього не сталося, проєкт навіть не змогли включити до порядку денного.
Фото: Lb.ua
На жаль, і чинний, і попередні скликання парламенту системно порушують норми Регламенту (наприклад, коли питання порядку денного ставлять на переголосування по декілька разів. Рекорд поставив спікер Андрій Парубій, який 17 разів ставив на голосування проєкт Виборчого кодексу).
А спікер Руслан Стефанчук ще у статусі першого віце в інтерв`ю LB.ua визнав, що «цій ВР ні одного закону не було прийнято в повній відповідності з Регламентом. Ні одного».
Ще в Трускавці «на великій фракції» за участю президента Володимира Зеленського джерела LB.ua в «Слузі народу» анонсували проведення регламентної реформи.
«Для нас важливо зняти поправковий спам опозиції, що блокує наш турборежим прийняття законів. Так само питання з їх (опозиційними) постійними постановами про відміну вже прийнятих законів, що гальмує їх підписання. А для вас, журналісти, ми встановимо захисне скло в ложі преси, бо для депутатів падаючи предмети згори небезпечні. Звісно, щоб і не фотографували листування на смартфонах парламентарів», – говорив один з топів «Слуги». До речі, остання ідея з «гетто» для преси – це не новація «слуг». У минулому скликанні нардеп та член регламентного комітету Володимир Арешонков (зараз член «групи «Довіра») теж висловлював такі пропозиції.
Фото: Lb.ua Володимир Арешонков
Створення відповідної робочої групи з «комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права» в «Слузі» обіцяли ще на початку осені. Але відповідне розпорядження за підписом спікера Руслана Стефанчука, яке отримала редакція LB.ua, було підписано лише 24 листопада цього року. Додатково було затверджено персональний склад робочої групи, до якої увійшли представники всіх фракцій, груп та Апарату Верховної Ради.
Експертів залишать
В коментарі LB.ua перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко заспокоїв, що чутки про плани ліквідації Головного науково-експертного управління Ради (надають висновки до проєктів законодавчих актів) в рамках реформи точно не буде.
«Це маячня. Це розганяють самі вихідці з ГНЕУ та якісь їх партнери з судової влади. Вони просто перелякалися. А в рамках регламентної реформи ми хочемо, щоб ці інституції працювали більше. Ми зібрали всіх охочих в робочу групу. Окрім цього в самій «Слузі» ми просимо створити ще одну групу, бо у нас є багато бажаючих. Основою будуть рекомендації місії Пета Кокса, а також проєкт нового Регламенту 2015 року, який готували колеги з третього сектору. Також будуть враховані близько 20 рішень КСУ щодо виправлення Регламенту, щоб він був більш конституційним. За цей час у нас накопичилося багато пропозицій щодо змін. Думаю, що на цій, шостій сесії, ми не встигнемо. Думаю, що прийматися це буде вже на сьомій сесії, навесні», – пообіцяв Корнієнко.
Фото: Lb.ua
Плани «Слуг народу»: швидкість понад усе
Постійний представник Верховної Ради в КСУ та депутатка фракції «Слуга народу» Ольга Совгиря зазначила LB.ua: її фракція планує лише приведення Регламенту у відповідність до Основного Закону. А також – врегулювати статус опозиції.
«Сподіваюся, що ми будемо врегульовувати статус коаліції та опозиції, бо це питання періодично підіймається в політичних розмовах. На сьогодні статуси коаліції та опозиції взагалі відсутні. Вони нічим не регулюються. Є лише кілька норм про депутатську фракцію з правами більшості. По опозиції взагалі немає конкретних норм. Тому ми часто чуємо, що цей статус має бути врегульований», – заявила вона.
Також, за словами представниці президентської фракції, необхідно прописати в Регламенті процедуру визначення законопроєкту невідкладним.
«Цю можливість визначення закону невідкладним передбачає Конституція. Але в самому законі про Регламент не передбачено механізму роботи з таким законопроєктом. Є тільки рішення КСУ, де сказано, що цей законопроєкт розглядається на всіх етапах законодавчого процесу та раніше інших законопроєктів, – сказала Ольга Совгиря. – Проте в Регламенті це ніяк не відображено. Це момент, який виникає в роботі Верховної Ради. Тому його варто прописати».
Фото: pravda.if.ua Ольга Совгиря
Вона також наголосила, що з 2010 року назбиралося багато положень, які необхідно змінювати. «Вже підіймали питання щодо розподілу посад в комітетах (головування опозиції в регламентному, бюджетному та з питань свободи слова), а також щодо права опозиції включати законопроєкти до порядку денного. Плюс проводити день уряду, коли виключно опозиція формує порядок денний та ставить запитання. В цих змінах зацікавлені абсолютно всі», – переконана Ольга Совгиря.
Також, на її думку потрібно узгодити «дрібніші моменти».
«За Конституцією депутат несе відповідальність за образи чи наклеп. В Регламенті ж є положення, що депутат відповідає у випадку образи. Ці всі моменти треба узгоджувати», – вважає народна депутатка.
Її колега по фракції, член регламентного комітету Павло Фролов заявив у спілкуванні з LB.ua, що все ж основна мета змін – «зробити Регламент робочим». Тобто ускладнити опозиції можливість затягувати ухвалення проєктів законів.
«Ми маємо запровадити прозорі та чесні процедури, щоб не було можливості займатися обструкцією, зривати роботу парламенту (великою кількістю поправок опозиції). Безумовно, зберігши права опозиції для виступів, подання законопроєктів, але не зловживань», – зазначив він, нагадавши, що три закони, які стосувались земельної реформи, (про ринок землі, аукціони та передачу земель громадам) парламент розглядав аж 50 календарних днів. – Тобто три с половиною місяці. Тоді як у нас загалом лише 10 місяців пленарної роботи. Такі приклади недопустимі. Раніше в парламенті ніколи не було такого, коли опозиція, меншість просто блокує розгляд питання своїми правками. Мова не йде про блокування трибуни, щитової, коли електрику виключали, що теж було. Політична боротьба може бути різною. Проте в умовах, коли більшість не може зупинити поправковий спам, це безглуздо».
Фото: facebook/Pavlo Frolov Павло Фролов
Фролов також додав, що варто обмежити право депутатів подавати правки. «Один депутат під великий закон може подати тисячу правок, а потім ще дві тисячі. Це обструкція. Тому, безумовно, це треба змінювати. Можливо, щоб правки подавалися від половини профільного комітету, щоб вони були професійними. Або ж від кількості депутатів фракції, щоб їх не було більше за сам склад фракції чи групи, – переконаний він. – Аналогічно зі зловживаннями постановами про скасування вже прийнятих рішень. Такої практики немає ніде у світі. Є Конституція, де чітко вказано, що КСУ може скасувати прийнятий закон. Але не депутат, який подає безліч постанов про скасування рішення через порушення процедури прийняття. Збирайте 45 підписів та звертайтеся до КСУ, але не блокуйте набуття чинності законів. Так само треба переглянути положення про право відкликання головуючого на засіданнях в один день по декілька разів».
Щодо планів удосконалення так званої «спеціальної процедури» (ст. 119 та 123 Регламенту про розгляд виключно зумовлюючих поправок, які визначені профільним комітетом), Фролов вважає, що цього непотрібно. Оскільки вже є прийнятий у першому читанні законопроєкт 3415, який передбачає, що нардеп матиме не більше п’яти хвилин на виступ, незалежно від кількості поданих ним правок.
«Нардеп має виділити: на чому він наполягає. Кожен депутат зможе подати по одній правці до кожної статті, якщо це первинний акт. Або до кожного пункту, якщо це зміни до якогось закону. А потім вже відбувається голосування. Основна мета – перенести всю дискусію в комітети, щоб вона була професійною. Щоб вже в залі не гальмувати цей процес поправковим спамом», – сказав Павло Фролов.
Ще одна норма, яку «слуги» пропонують змінити, стосуються обов’язкових 10 днів для підготовки законопроєкту до другого читання. «Це неможливо обійти. Немає навіть виключення на надзвичайний стан чи інші обставини. Регламент чітко каже: 10 днів на ознайомлення. Ця норма насправді майже ніколи не виконується. І треба шукати компроміс. Можливо, скоротити цей строк, і ми будемо це обговорювати», – переконаний нардеп.
Фото: ЧЕСНО
Опозиція проти «диктатури більшості»
Член робочої групи від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин, переконаний: «Слуга народу» буде робити усе можливе для зняття усіх запобіжників, щоб опозиція могла бути почутою.
За його оцінками, наміри «слуг» зводяться до зменшення кількості можливих поправок від депутатів, права подавати постанови про скасування тих чи інших рішень, щоб кількість таких постанов була не більшою за склад найменшої фракції (17 депутатів у цьому скликанні).
«Зрештою все це виглядає як суттєве обмеження прав народних депутатів. Це порушення наших прав за Конституцією, бо обиралися ми на зовсім інших умовах. Але у більшості сьогодні є такі плани», – сказав він.
Водночас Юрчишин вважає доцільним повернути «день опозиції» та надання опозиційним фракціям права головування в бюджетному, регламентному та комітеті з питань свободи слова.
«Критично, що теж треба міняти в Регламенті – це право електронних підписів, звернень. Все відбувається в паперовому вигляді, що значно ускладнює комунікацію. Думаю, що тут буде спільна позиція більшості та опозиції. Запити та звернення депутатів та громадян мають бути в електронній формі без заборони паперового варіанту. А розходитися наша позиція з більшістю точно буде в їх бажанні більш швидкого та турборежимного ухвалення рішень. Бо це точно буде ущемляти наші права опозиції», – наголосив він.
Фото: goloszmin.org Ярослав Юрчишин
Ярослав Юрчишин додав, що більшість планує «удосконалити «спецпроцедуру» розгляду законопроєктів»: «Щоб все було швидко та по суті без правок опозиції (бо профільні комітети, де головують «слуги», визначають ключові правки). Або ж просто нададуть право спікеру оголошувати про початок «спецпроцедури» за підписами 150 нардепів, як відбувається зараз. Це насправді буде шлях в нікуди».
Член регламентного комітету та депутат фракції «Батьківщина» Сергій Євтушок також погоджується з тим, що потрібно перш за все давно чітко визначити в Регламенті права опозиції.
«Наразі з кулуарів ми чуємо, що ці зміни будуть писатися не для цього скликання. А для наступного. Не виключено, що «слуги» таким чином на себе вже приміряють статус опозиції, враховуючи циклічність в нашій політиці. У нас все постійно міняється містами. Головне, що вони закликали до дискусії для підготовки таких змін до Регламенту», – переконаний він.
Головне – щоб напрацювання робочої не стосувалися бажання у будь-який спосіб повернути турборежим, застерігає нардеп.
Фото: facebook/Alexandr Senko Сергій Євтушок
«Усі намагання прибрати право кожного народного депутата подавати правки до законопроєктів будуть суперечити не лише Конституції, але й здоровому глузду. В результаті такі ініціативи по скороченню правок чи постанов буде прямим шляхом 45 нардепів до КСУ з подальшим оскарженням, – зазначив Сергій Євтушок. – Нехай краще вони думають про те, як прописати баланс між владою та опозицією. Проте, на жаль, вони все думають над процедурними питаннями. Як уникнути цієї процедури. Але процедура не менш важлива за зміст самого закону. В цьому сутність самої демократії».
Голова фракції «Голос» та член робочої групи Ярослав Железняк також скептично ставиться до прагнень «слуг» переписати Регламент під себе: «Ми будемо пропонувати єдину зміну до Регламенту – чіткої вимоги його дотримання. Практика показує, що в умовах дотримання норм навіть чинного Регламенту, жодного поганого законопроєкту не пройшло. А всі погані приклади стосувалися порушень закону».
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Верховна Рада, регламент, Стефанчук Руслан, Олександр Корнієнко Facebook Twitter LB.ua в Google News
