Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
В рамках IV Судового форуму Асоціації адвокатів України, відбулася бутик-конференція «Судовий захист суспільних інтересів в екології».
Модератором конференції виступив Павло Куфтирєв, к.ю.н., адвокат, керуючий партнер ЮК «GRECO».
Екологічні зміни
Говорячи про зміни в законодавстві України в сфері захисту довкілля голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зупинився на двох важливих законопроектах.
Зокрема, в найближчий час на перше читання буде внесено проект закону «Про державний екологічний контроль», запроваджує прозорі, зрозумілі принципи діяльності державного екологічного контролю. За словами пана Бондаренко, при підготовці законопроекту врахована значна кількість зауважень з боку бізнес асоціацій.
«Проте ми бачимо великий супротив від промислових груп, бізнес-асоціацій, підприємств-забруднювачів. Для комітету це є неприйнятним, і ми будемо наполягати на концепції, яку ми зайняли» — підкреслив Олег Бондаренко.
Також, важливим законопроектом в сфері захисту довкілля і громадян є законопроект № 4167 «Про контроль зменшення та запобігання промислового забруднення». Зокрема ним регулюється видача інтегрованих дозволів, які повинні отримати підприємства протягом 4 років. Спікер уточнив що інтегрований дозвіл буде об’єднувати в собі дозволи на викиди, на скиди та на забруднення ділянок в наслідок розміщення відходів. Також протягом чотирьох років підприємства будуть повинні перейти на найкращі доступні технології та методи, які будуть затверджені міністерством захисту довкілля протягом року.
«Перехід на найкращі доступні технології та методи — це запорука того, що рівень промислового забруднення зменшиться в десятки, а то і в сотні разів» — підкреслив Олег Бондаренко.
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець зупинився на проблемних питаннях та практиці оскарження рішень органів ліцензування у сфері поводження з небезпечними відходами.
В свою чергу голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований вказав про декларовані керівництвом України стратегічні плани і що саме 2021 рік має бути роком боротьби з порушниками природоохоронного законодавства.
Також за словами пана Мальованого в минулому році Державна екологічна інспекція України нарахувала збитків у різних сферах більше ніж 2 млрд грн. Проте добровільна їх сплата менше 1%. У зв’язку з чим інспекція звертається про їх відшкодування в судовому порядку. Проте першою перешкодою в цьому напрямку є відсутність бюджетного фінансування видатків на сплату судового збору.
Судова еко-практика
Доповідь судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганни Вронської була присвячена практиці Європейського суду з прав людини з питання охорони довкілля в та її вплив на судову практику України в аспекті забезпечення доступу до правосуддя. Так за словами судді до недавнього часу Орхуська конвенція не широко застосовувалась судами.
Одною з актуальних проблем є «вузька» процесуальна правоздатність громадськості, особливо в контексті можливості оскарження громадськістю в судовому порядку порушень природоохоронного законодавства та звернень з позовами на захист інтересів необмеженого кола осіб.
«Досить тривалий час судова практика займала досить консервативну позицію в цьому напрямку. І навіть Європейський суд не відразу визнав право громадськості звертатися з позовами в екологічних справах» — підкреслила Ганна Вронська.
Спікер зазначила, що практика ЄСПЛ в цьому напрямку теж змінювалась, і наразі вже є усталеною позиція про те, що з позовами в таких спорах можуть звертатися громадські організації і навіть не обов’язково щоб позивач в таких спорах довів наявність шкоди.
«На мою думку є різниця між правом звернення громадськості з позовами до суду та колективним позовом. Коли ми говоримо про колективний позов, то це група осіб які постраждали. А мова йде про право громадської організації звертатися до суду, то ЄСПЛ зазначив, що неважливо щоб позивач довів наявність шкоди, а важливо щоб громадська організація захищала або зазначала, що позов подається на захист групи осіб які постраждали» — зауважила Ганна Вронська.
За словами спікера національна судова практика також розвивається. Зокрема яскравим прикладом цього є «справа про дельфінів», в якій Велика Палата Верховного суду беззаперечно визнала право за громадською організацією подавати позов про усунення порушення природоохоронного законодавства. (Від 11 грудня 2018 року справа № 910/8122/17.
«Поступово судова практика розвивається в той бік, що вже суди посилаються на Орхуську конвенцію, і на право громадських організацій, у статутній діяльності яких зазначено право на захист екологічних прав, звертатися з відповідними позовами. І в цьому є специфіка екологічних справ, так би мовити особливий правовий статус суб’єкта, який звертається до суду» — підсумувала Ганна Вронська.
Колективні справи
«Груповий позов (колективний, класовий, «class action») – дієвий механізм захисту екологічних прав» — саме цим питанням була присвячена інша частина конференції. Розпочинаючи її Павло Куфтирєв зазначив що Комітет Верховної Ради України з питань народовладдя має наміри розробити законопроект про групові позови.
Суддя-спікер Ржищевського міського суду Київської області, член Ради суддів України Андрій Потапенко зупинився на актуальній судовій практиці та законодавчих перспективах врегулювання групових позовів.
Зокрема він підкресли що станом на сьогодні відсутнє запровадження групового позову як процесуального інструменту в процесуальних кодексах.
На переконання судді при впровадженні інституту групового позову в законодавство України слід враховувати: безумовно має бути однакова матеріально-правова вимога; можливість формування груп чи підгруп; питання судового збору; чітка інституційність розгляду позову; визначення прав групи; трансформація індивідуального провадження в групове; врегулювання спору мирним шляхом; правовий статус позивача (може бути як представник або громадська організація) і розподіл процесуальних дій.
Також своїм досвідом звернення з груповим позовом в суд з учасниками конференції поділилися голова ГО «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» Олег Верник», адвокати Олена Лоленко та Артемій Воробйов.
