Звільнення судді Верховного Суду України Ігоря Самсіна на підставі Закону України “Про очищення влади” було порушенням його прав. Зокрема права на повагу до приватного життя у контексті права на працю.
Порушення статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції з прав людини встановив
у справі “Самсін проти України” (скарга № 38977/19) Європейський суд з прав людини.
Коротко про справу
Справа стосувалася звільнення судді Верховного Суду України Ігоря Самсіна відповідно до Закону про люстрацію:
Заявник очолював Вищу кваліфікаціцну комісію суддів України в період, коли при владі був колишній президент Віктор Янукович. Пану Самсіну заборонили працювати на державній службі до кінця 2024 року Його ім’я внесли до загальнодоступного Люстраційного реєстру. Його заява про відставку з посади судді, подана в період до впровадження скдової реформи 2016 року, не була розглянута, Фактично заявник був позбавлений пільг, пов’язаних із відставкою з посади судді.
ЄСПЛ вказав, що заходи, передбачені законом про люстрацію та накладені на заявника, не були необхідними в демократичному суспільстві
Важливі обставини
16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон про очищення (люстрацію) влади. Він був націлений на подолання негативних явищ у контексті поваги до демократії, верховенства права та прав людини на державній службі, коли Віктор Янукович був президентом Україна.
Закон, зокрема, передбачав звільнення певних категорій з їхніх посад на державній службі – зокрема членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
які займали свої посади щонайменше рік у період з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 або протягом будь -якого періоду часу з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 р.
Цим особам було заборонено займати посади на державній службі чи в органах місцевого самоврядування протягом десяти років.
У липні 2016 року, після ухвалення законів щодо судової реформи, пан Самсін спробував скористатися своїм правом на відставку з посади судді Верховного Суду України.
Він подав заяву про відставку до ВРЮ.
ВРЮ вирішила відкласти розгляд його відставки, поки не розгляне заяви Міністерства юстиції про його звільнення за неподання декларації щодо люстрації.
Зрештою його було звільнено з посади судді без права на відставку.
Позиція заявника
Заявник стверджував,
що він не подав декларацію про люстрацію, оскільки це б неминуче призвело до його звільнення. що він уже був звільнений з Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 2014 році відповідно до Закону про відновлення довіри до судової влади; що закон про люстрацію суперечить принципам посткомуністичної люстрації, викладеним у документах Ради Європи, зокрема, оскільки передбачає заходи щодо державних службовців без будь-якої оцінки їхньої індивідуальної ролі та поведінки.
Порушення статті 8
ЄСПЛ нагадав, що у рішенні «Полях та інші проти України» (№ 58812/15 та 4 інші) від 2019 року дійшов висновку, що застосування заходів відповідно до Закону «Про очищення влади» є втручанням у право на повагу до приватного життя.
Поєднання звільнення та інших обмежувальних заходів згідно із Законом справило на заявників значний вплив.
Це актуально і до справи пана Самсіна, який зазнав значних упереджень щодо звільнення та отримання виплат довічного утримання суддів на які він мав право.
Фактично питання стояло лише у тому, чи була нпдана належна індивідуальна оцінка поведінці заявника.
ЄСПЛ, відхилив аргумент Уряду, що індивідуальна оцінка ролі та поведінки пана Самсіна була неможливою, оскільки він не подав декларацію про люстрацію.
Його діяльність у ВККС у 2010-2014 роках була публічною.
ЄСПЛ також не погодився, що неподання декларації свідчить про ігнорування закону, що є несумісне з посадою судді Верховного Суду Украї ни.
ЄСПЛ підкреслив, що мета усунення тих, хто міг бути пов’язаний з негативними подіями під час мандату попереднього президента, вже була досягнута шляхом впровадження Закону про відновлення довіри до судової влади:
пан Самсін був звільнений з ВККС, і пан Самсін намагався скористатися свохм правом на відставку як суддя ВСУ.
За відсутності будь-яких доказів або відомих правопорушень з боку пана Самсіна його відставка не заважала реалізації цілей люстрації.
ЄСПЛ також вказав, що примусове застосування до Ігоря Самсіна заходів закону про люстрацію не було необхідним у демократичному суспільстві.
Отже, мало місце порушення статті 8 Конвенції.
Справедлива сатисфакція
Суд постановив, що Україна має виплатити заявнику:
5000 євро (євро) відшкодування моральної шкоди та 1500 євро відшкодування витрат.
Проте вирішити питання про справедливу сатисфакцію у аспекті матеріальнох шкоди, що виникла внаслідок виявленого порушення, ЄСПЛ не готовий.
Суд запропонував Уряду та заявнику подати свої позиції письмово.