Друга сесія Business & Legal Infrastructure Forum була присвячена проблематиці реалізації інфраструктурних проєктів. Модератором дискусії став Олександр Кифак, керуючий партнер ЮФ «АНК». Він відзначив, що фраза «країна знаходиться в русі, проте наразі варто визначити напрямок» є як ніколи актуальною.
Леонід Антонєнко, заступник голови Фонду державного майна України, пояснив причини непопулярності концесій в Україні і які можуть бути дієві альтернативи. Одеський регіон є лідером по доходам від аренди в державний бюджет: найбільша кількість доходів від операторів в портах. Пан Антонєнко прояснив специфіку інвестиційного договору. В рамках цього договору держава не має впливу на процеси: мова йде в основному про конкурентні процеси.
Наразі ведеться законопроєктна робота над внесенням змін в Цивільний Кодекс України в питаннях оренди. На думку спікера орендне законодавство має свій потенціал для залучення інвестицій, і він є недооціненим.
Родіон Танурков, керівник юридичної служби RISOIL, вів мову про концесії в портах України — перший досвід, перспективи і ризики під час реалізації для інвесторів. Пан Танурков поділився практичним досвідом роботи його компанії у цій сфері і зазначив, що на перших етапах компанія стикнулася з специфічними земельними питаннями, які необхідно було вирішити.
Віталій Черепаха, радник міністра економіки України, говорив про перспективи інвестування арабських країн в інфраструктурні об’єкти України. Спікер впевнений, що колаборація логістики, інфраструктури і агропроектів дасть можливість створити правильний логістичний замкнутий цикл. Побудова бізнесу в такому контексті може їх зацікавити і залучити необхідний об’єм інвестицій. Логістична і інфраструктурна галузь є найцікавішою в Одеському регіоні і її потрібно розвивати.
Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, висловився на рахунок реформування судової системи як спосіб покращення інвестиційного клімату.
«Сприйняття якості роботи судової системи є надзвичайно важливим чинником та аргументом інвесторів, особливо великих. Коли великий іноземний бізнес отримує сигнал від західних політиків про те, що судова система в Україні не є надійною, не є стабільним партнером бізнесу, не є такою, на справедливість якої можна покладатися, будь-які дискусії щодо розвитку інвестиційного потенціалу не лише Одещини, а і України в цілому, можуть залишитися просто дискусіями», зазначив пан Костін.
Григорій Тріпульський, керуючий партнер ЮКК «Де-Юре» взяв до уваги питання погодження планів будівництва в межах інфраструктурних проєктів і відповідних ризиків для інвесторів. ЮКК «ДЕ-ЮРЕ» першою в історії України ініціювала подачу пропозицій приватного партнера по здійсненню державно-приватного партнерства (ДПП) у формі концесій пасажирського комплексу Державне підприємство “Одеський морський торговий порт”. Спікер назвав основні переваги ініціації приватним партнером пропозиції про ДПП у формі концесій. Серед них:
можливість орієнтування реалізації проекту на приватних інвесторів та їх кредиторів, самостійне першопочаткове визначення об’єкта концесій, самостійне структурування концесійного проекту та визначення найбільш ефективної бізнес-моделі використання об’єкта концесій (термін дії концесій, залучення державних партнерів, акти та зобов’язання в проекти, очікувані ключові показники ефективності проекту та ін.) оперативна взаємодія за допомогою інформаційної інформації та прийняття попередніх рішень з державою та ін.
Сергій Неділько, адвокат, керівник одеського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери» зупинився на нюансах нового порядку розрахунку збитків за забруднення моря. Зокрема, збитки рахуються з формули збитки = кількість речовини* такси = штраф без урахування додаткових витрат з ліквідації розливу. Це не відповідає Міжнародній конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою. Окрім цього неврегульоване питання в частини застосування гарантій. Іншими недоліками нового Порядку є те, що:
Термін дії заборони на вихід судна формально не обмежений; Не передбачається затримання на 72 години; Не встановлено термінів звернення до суду; Суперечить релевантній судовій практиці.
Ярослав Дабіжа, адвокат ЮК Legrant, оглянув приватизацію майна морських портів, що перебуває в оренді у правовому аспекті. Він вважає, що потрібно забезпечити відсутність протиріч в нормах законодавства у сфері приватизації: приміром, необхідно усунути колізії між Законом «Про приватизацію» та деякими нормами Господарського кодексу. На думку адвоката,варто відходити від будь-якої дискреції державних органів і правової невизначеності, адже портові оператори можуть отримувати негативні наслідки від такого розсуду державних органів.
Світлана Гурєєва, партнер Sayenko Kharenko, окреслила перспективи інвестиційних проектів в Україні. За підсумками 2020 року та І кварталу 2021 року в економіці України ми спостерігаємо загальний спад інвестиційної активності. У деяких галузях він перевищує 40%. Капітальні інвестиції в Україні в 2020 році скоротилися на 38% до 420 млрд грн. У доларовому еквіваленті вони знизилися на 35,5% – до $ 15,6 млрд. Головним джерелом капітальних інвестицій залишаються власні кошти бізнесу – їх частка в 2020 році досягла 66,5%. Частка банківських кредитів – в 10 разів нижче. Пані Гурєєва підкреслила, що капітальні інвестиції за І квартал 2021 року в сфері охорони здоров’я і соц. допомоги зросли в 2,4 рази, а у сфері логістики – «поштової та кур’єрської діяльності» – за 2020 рік капітальні інвестиції виросли в 7 разів, за перший квартал 2021-го – в 2,2 рази. Зелена енергетика в 2020 році привернула 1,24 млрд євро інвестицій в Україну.
Анна Валюшко, керівник групи забезпечення операційної діяльності юридичного департаменту авіакомпанії SkyUp Airlines, представила доповідь щодо правової форми співробітництва з лоукостами для розвитку ринку регіональних перевезень. За її словами ключовими факторами, що стримують розвиток внутрішніх авіаперевезень є
Негативний вплив COVID-19 Низька економічна ефективність Низький платоспроможний попит Нестабільна соціально- політична ситуація Висока конкуренція з іншими видами транспорту Незадовільний технічний стан аеропортів
Автомобільним транспортом наразі користуються у 245 разів більше, ніж авіаційним. Необхідні форми співробітництва держави з лоукостами, зокрема економічна та правова. Майже всі європейські авіакомпанії були профінансовані або з бюджету ЄС, або з бюджетів своїх країн, а інколи – з обох джерел. При чому прямою грошовою допомогою все не закінчується – йдеться також про податкові пільги й спеціальні умови кредитування. В українській авіації, попри всі пропозиції учасників ринку аналогічних дій не відбулося.
Правове партнерство полягає у спільній організації процесу правового регулювання діяльності авіаперевізника з боку держави; прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток галузі пасажирських авіаперевезень.
Андрій Киман, начальник дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», звернувся до аспектів залізничного транспорту як невід’ємного елемента інфраструктури. Спікер підкреслив, що регіональна філія “Одеська залізниця” є важливою складовою єдиного транспортного конвеєра південного заходу України. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більше 16 % пасажирообігу залізниць країни. Головна особливість Одеської залізниці — її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв’язки з більш ніж 70 країнами світу. З метою покращення взаємодії з морськими та річковими портами, у складі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 01.06.2018 р. була створена ВП «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій», який виступає зв’язуючою ланкою між стивідорами, експедиторами та портами. Збільшення обсягів переробки у морських портах є можливим виключно за умови збільшення пропускної та переробної спроможності припортових станцій та підходів до неї. Збільшення переробної спроможності підприємств залізничного транспорту є можливим після виконання технічних умов, що передбачають будівництво та реконструкцію колій за рахунок інвестиційних коштів. Розвиток залізничної інфраструктури та відповідне збільшення обсягів перевезень є можливим тільки після оновлення нормативно бази та затвердження механізмів залучення інвесторів до модернізації інфраструктури. Електрифікація дільниці Долинська-Миколаїв не тільки збільшить пропускну спроможність в адресу Миколаївського морського порту, але й дасть економічний ефект, в частині відсутності потреби у закупівлі палива. А також, позитивно вплине на екологічну ситуацію у цілому.
Максим Максименко, партнер ЮФ AVELLUM зосередився на концесії, інших механізмах будівництва доріг та потенціалі України у цій сфері. За його словами, з загальних тенденцій в концесії – новий закон, прийнятий у 2019 році, який оновив законодавство у сфері ДПП і концесії та привів його у відповідність до кращих світових практик. Концесійні проекти можуть бути ініційовані приватними інвесторами. В свою чергу, інтереси сторін захищені рядом нових інструментів (плата за експлуатаційну готовність, укладення прямих договорів тощо). Пілотні концесійні проекти у морських портах Ольвія та Херсон стали зразками успішних концесійних конкурсів.