Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Економіка — Держава — 7 липня 2021, 14:50
РЕБ: Чому це важливо для України?
У сучасних війнах і військових конфліктах усе важливіше місце посідає нелетальна зброя. По-перше, вона може застосовуватися приховано. По-друге, вона спрямована не на знищення особового складу, а на виведення з ладу сучасної техніки противника або введення її в оману. Тобто мета досягається технологічним і дещо більш гуманним шляхом. Нарешті, у багатьох сучасних концепціях саме потужна нелетальна зброя належить до асиметричної протидії противнику, особливо коли той набагато краще озброєний і має потужніше за чисельністю і рівнем вишколу військо.
Якщо казати безпосередньо про тему цієї статті – про засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), то РЕБ останніми роками набули майже стратегічного значення. Передусім тому, що дії засобів РЕБ можуть бути спрямовані на ключову інфраструктуру противника. Наприклад, на дезорганізацію системи управління військами і зброєю, ураження пунктів управління та зв’язку, нейтралізацію засобів розвідки. Тобто метою може бути повне блокування командування ворога.
До збройної агресії Росії в Україні засоби РЕБ майже не розробляли. Однак російська війна на Донбасі стимулювала хвилю таких проєктів. І не в останню чергу внаслідок успіхів РФ у цій галузі.
Ще одне важливе зауваження: на відміну від РФ, ті самі Сполучені Штати ґрунтовно проблемами РЕБ майже не займалися – там інша концепція війни. А саме тотальне, переважно високоточне придушення з повітря, після чого вже інші види придушення не потрібні. Тож передусім варто звернути увагу на те, що є у ворога – в Росії.
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Facebook Twitter
Фото: armyinform.com.ua
Російська мета – радіоелектронне домінування
Одразу визнаємо: упродовж останніх десяти-дванадцяти років у РФ активно триває розробка, виробництво та оснащення військ сучасними засобами РЕБ.
Наразі однією з найбільш оснащених частин Збройних сил РФ вважається 15-та окрема бригада РЕБ Верховного головного командування. Вона дислокується в Тулі, а була створена у 2009 році, коли після виявлення чисельних провалів у підготовці армії під час російсько-грузинської війни 2008 року почалася масштабна реформа. Це з’єднання достатньо наближене до кордонів України та повністю оснащене сучасними засобами РЕБ. Якщо розглядати загрози Україні зі сходу та півдня, то варто згадати також окремі бригади радіоелектронної боротьби в Курську та Ростові-на-Дону (відповідно 16-та окрема бригада РЕБ та 19-та окрема бригада РЕБ), а також центр РЕБ у Криму.
У означених бригадах і центрах є окремі батальйони, які оснащені новітніми комплексами РЕБ – «Мурманськ-БН» (стратегічного рівня), а також комплексами РЕБ «Інфауна» на базі БТР, станціями перешкод Р-330Ж «Житель» і Р-934 (тактичного рівня). А також окремі роти, що оснащені надсучасними комплексами РЕБ «Красуха-2О» і «Красуха-С4» та комплексами РЕБ «Леєр-3». Десь із 2017 року в РФ почали формувати роти боротьби з безпілотною авіацією. Показово, що до складу підрозділу включають засоби ППО, авіації і снайперські підрозділи.
Фото: Віталій Кузьмін Комплекс ‘Красуха’
Саме активність держави та формування відповідних програм на 2015 і 2020 роки стали передумовою того, що в РФ завершили державні випробування цілої низки комплексів РЕБ. Зокрема, вже згаданих «Мурманськ-БН», «Інфауна», «Красуха-2О», «Красуха-С4» та «Леєр-3», а також і новітніх – «Борисоглебськ-2», «Алургіт», «Москва-1», «Пародист», «Лорандіт-М», «Лісочок», «Поле-21», «Шиповник Аеро».
У самій РФ вважають, що країна є лідером у світі, а нові системи радіоелектронної боротьби мають істотний вплив на перебіг бою і можуть діяти навіть у космосі. Згідно з заявами розробників РЕБ, скажімо, «Красуха-С4» здатна ставити перешкоди також головкам самонаведення ракет «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM і РЛС управління зброєю зенітно-ракетних систем Patriot. Фахівці вважають перевагами російських засобів РЕБ дуже велику дальність дії та широку номенклатуру об’єктів, на які здійснюється вплив. А «Красуха-2О», як наполягають у РФ, здатна впевнено «працювати» проти літаків AWACS, які забезпечують цілевказування для бойових літаків, у тому числі і для винищувачів п’ятого покоління F-22 і F-35. У РФ заявляють, що комплекс РЕБ «Мурманськ-БН» здатен придушувати зв’язок у короткохвильовому діапазоні на дальності аж до 5000 км. А дальність дії різних версій «Красухи» складає від 300 до 400 км. Ще одним комплексом, який замінить комплекс «Красуха-4», є багатофункціональна станція-трансформер РЕБ «Дивномор’є».
Фото: armyrecognition.com Комплекс «Інфауна»
У середині 2020 року в Росії з’явилися згадки про ще новіші розробки систем РЕБ, які випускають одразу кілька виробників, зокрема, концерн «Радиоэлектронные технологии», холдинг «Росэлектроника», концерн ВКО «Алмаз-Антей» і група компаній «Оборонные системы», а також низка приватних компаній.
Як бачимо, в Росії приділяють розвитку засобів РЕБ величезну увагу та витрачають на це шалені гроші. Попри санкції та технологічний занепад…
Український шлях РЕБ
Українські засоби РЕБ починають відлік від пострадянської розробки – станції радіоперешкод «Мандат». Її виробляли на донецькому підприємстві «Топаз». У 2014 році Р-330УМ «Мандат-Б1» прийняли на озброєння української армії. Але після захоплення Донецька Росією виробництво «Мандата» перенесли – його успішно освоїло казенне підприємство НВК «Іскра». Крім того, за виробництво взялося ЦКБ «Протон», яке, як і «Іскра», має увійти в холдинг «Радарні системи». Відомо, що вже 2017 року перші серійні «Мандати» від «Іскри» почали надходити у Збройні сили України. А в червні 2019 року свою серійну станцію Р-330КВ1М успішно випробувало ЦКБ «Протон». Український «Мандат» може ставити перешкоди на глибину до 60 км.
Наразі станції радіоперешкод зі складу комплексу Р-330УМ «Мандат-Б1Е» можуть пройти глибоку модернізацію.
Фото: defence-ua.com Р-330КВ1М — одна з машин комплексу ‘Мандат-Б1’
«На сьогодні станції радіоперешкод зі складу комплексу Р-330УМ «Мандат-Б1Е» серійно виготовляються в інтересах ЗС України. Одночасно з цим ми надали МО України пропозиції щодо проведення глибокої модернізації цього комплексу РЕБ, щоб зробити його ще більш сучасним, зокрема, скомплектувати окремі елементи в одній машині та розширити частотний діапазон роботи. У результаті отримати апарат, який буде цілком конкурентним зі світовими аналогами, в тому числі з французьким TRC. На цей момент оборонне відомство оцінює запропоновані зміни. Якщо буде позитивне рішення, то вже цього року ми спроможні запустити у виробництво машини Р-330УВ1 і Р-330УВ2 у новій версії», – розповідав у 2020 році агентству Defense Express директор КП «НВК «Іскра» Юрій Пащенко.
ВАТ ХК «Укрспецтехніка», яка працює в Україні з 1989 року, також тривалий час займається засобами РЕБ. Зокрема, компанія розробила комплекс радіоперешкод «Анклав», який вже має бойове хрещення. Підрозділи морської піхоти високо оцінюють можливості «Анклаву» в нейтралізації безпілотників. Цей виріб виконує функції постановки перешкод навігаційним приймачам, каналам управління і телеметрії. Технічні можливості комплексу «Анклав» дозволяють ставити загороджувальну перешкоду навігаційним каналам на дальності 20 км з використанням антен спрямованої дії і до 40 км з антенами спрямованої дії. Кругове придушення дає можливість прикривати об’єкт від безпілотних літальних апаратів без засобів розвідки, тому що над об’єктом створюється купол радіусом 20 км, потрапляючи в який безпілотник втрачає орієнтацію в просторі і не може виконати поставлене завдання.
Фото: defence-ua.com Комплекс радіоперешкод «Анклав»
«Через появу нових загроз з боку безпілотників, які проявилися як під час АТО на Донбасі, і в інших сучасних конфліктах, ми в ініціативному порядку взялися за розробку мобільного комплексу боротьби з безпілотниками, – зазначав у 2017 році заступник гендиректора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко. – Оскільки ми займаємося розробкою радіолокаційних засобів і окремо створили постановник перешкод «Анклав», ми вирішили об’єднати ці засоби в єдиний комплекс «Полонез», здатний здійснювати виявлення, ідентифікацію, постановку перешкод окремо навігаційним каналам і каналам управління, телеметрії безпілотників і видавати цілевказівки стрільбовим комплексам».
Отже, новим перспективним засобом РЕБ став мобільний комплекс боротьби з широким спектром безпілотних авіаційних комплексів «Полонез».
Фото: Wiki/VoidWanderer Мобільний комплекс боротьби з широким спектром безпілотних авіаційних комплексів «Полонез».
Показово, що у 2021 році на виставці «Зброя та Безпека» ряд підприємств представили нові розробки засобів РЕБ.
Зокрема, київське приватне підприємство «Проксимус» розробило нову універсальну станцію постановки перешкод «Прометей-МФ5». Ця станція призначена для дезорганізації системи управління військами і зброєю. Дальність розвідки та пеленгування «Прометей-МФ5» складає 30 кілометрів, дальність радіопридушення – до 25 кілометрів.
Фото: defence-ua.com Станція РЕБ «Прометей»
Крім того, «Проксимус» суттєво удосконалив свій комплекс РЕБ «Буковель-AD» для боротьби з безпілотниками, який з 2016 року використовується українськими військовими. «Буковель-AD» досить активно закуповували Збройні сили України – йдеться про кілька десятків таких комплексів. Він призначений для раннього виявлення безпілотників противника та блокування даних і каналів управління GPS/ГЛОНАСС, Galileo та Beidou. Фахівці вказують, цей засіб РЕБ здатен виявити безпілотник на кшталт російського «Орлана-10» на відстані від 70 до 100 км, а великий за розміром, на кшталт Bayraktar TB2, – на відстані 200 км.
Фото: Народна Армія Комплекс радіоелектронної боротьби ‘Буковель’
Досить цікаво, що розробники не переймаються тим, щоб їхні вироби прийняли на озброєння. Це не впливає на зростання попиту на світовому ринку, зокрема, «Буковель-AD» у 2019 році купили Марокко та Єгипет.
«Наш досвід свідчить про потребу постійного вдосконалення комплексів. У комплекси, які ми виробляємо, ми вносимо зміни, причому досить часто. І це суттєві зміни – не рідше ніж раз на пів року. Якщо ми цих змін не будемо вносити – ми виявимося аутсайдерами», – сказав комерційний директор ТОВ «Проксимус» Валерій Кривушкін.
Свій комплекс радіоелектронної боротьби представив і «Радіонікс» – комплекс РЕБ «Омут», що призначений для сучасних літальних апаратів. Він здатен придушувати радіолокаційні системи зенітно-ракетних комплексів і винищувачів, а також активних і напівактивних головок самонаведення ракет. 2013 року підприємство вперше представило бортовий комплекс індивідуального радіоелектронного захисту «Омут» для винищувачів МіГ-29 і Су-27. У листопаді 2014 року підприємство виготовило перший дослідний зразок системи радіоелектронного захисту «Омут-КМ», призначений для захисту літаків Су-24 від зенітних ракет шляхом постановки перешкод. Нині ж це вже суттєво удосконалений засіб РЕБ.
Фото: defence-ua.com
«На нашу думку, він відповідає кращим зразкам техніки, яка на сьогодні існує у світі. Цей комплекс може на рівних конкурувати з російськими комплексами – такими, наприклад, як Л-265 «Хібіни». І нині ми проходимо етап підготовки до льотно-конструкторських випробувань комплексу. Ми сподіваємося, що в кінцевому підсумку отримаємо відповідні висновки комісії, щоб надалі перейти до етапу дослідно-конструкторської роботи і запропонувати нашим Збройним силам практично закінчене бачення комплексу РЕБ. Я на сьогоднішній момент абсолютно впевнений, що єдиною можливістю обладнання наших літаків системами РЕБ є створення власного комплексу», – розповів директор компанії «Радіонікс» Станіслав Зав’ялов.
Фото: defence-ua.com Директор компанії ‘Радіонікс’ Станіслав Зав’ялов
Отже, Україна також значно просунулася у створенні нових засобів радіоелектронної боротьби. При цьому слід зауважити, що засоби РЕБ фахівці небезпідставно зараховують до сучасних технологій асиметричного протиборства. Та вважають, що саме постачання у Збройні сили розумної зброї дозволить армії успішно вести «війни майбутнього». Але звісно, для ефективного протистояння такому потужному ворогу, як Росія, потрібно збільшити увагу військово-політичного керівництва до таких технологій.
Фото: armyinform.com.ua Радіолокаційна станція МР-18 Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: зброя та озброєння, виробництво, «Укроборонпром», Збройні Сили України Facebook Twitter
