Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Новели судової практики в спорах за участю банків та фінансових установ обговорили сьогодні на конференції «Банківський сектор: нові виклики», співорганізаторами якої стали ЮК «АМБЕР» та «Фінансовий клуб».
Про те, як змінюється судова практика щодо стягнення заборгованості в кредитних спорах, реалізації іпотечного майна на торгах, та про основні ризики податкової амністії розповіли:
Юрій Чумак, суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; Наталія Панченко, суддя-спікер Київського окружного адміністративного суду; Ганна Бондаренко-Легких, суддя Господарського суду м. Києва; Віктор Григорчук, начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Національного банку України; Катерина Дробязко, адвокат ЮК «АМБЕР»; Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ», приватний виконавець.
Модерував сесію керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.
Питання про єдність судової практики
Актуальні правові позиції ВС у кредитних правовідносинах навів Юрій Чумак, суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Він підкреслив, що основне завдання ВС – це забезпечення єдності судової практики.
«За чотири роки ВС щодо більшості складних питань у таких спорах єдність досяг. Проте після змінення законодавства виникає необхідність корегувати правові позиції», — зауважив пан Чумак.
Суддя звернув увагу на відмінності підходів судів різних юрисдикцій у питанні щодо стягнення відсотків за неправомірне користування кредитними коштами. Зокрема, судова практика формується різними шляхами, коли йде мова про розрізнення споживчого кредитування та неспоживчого.
«Це важливо, є певні відмінності в розумінні, якщо кредит береться юридичною особою та фізичною особою», — підкреслив Юрій Чумак.
Також спікер проаналізував постанову об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19. Основними питаннями, які порушуються в цій постанові, є:
споживчий чи неспоживчий кредит; свобода договору; застосування концепції «заборона суперечливої поведінки».
Антилегалізаційний напрям
Розповідаючи про спори щодо фінансового моніторингу, суддя-спікер Київського окружного адміністративного суду Наталія Панченко зауважила, що сьогодні судова практика з цього приводу ще не сформована.
Проте пані Панченко підкреслила, що фінансовий моніторинг – це публічний вектор. Його діяльність повинна бути максимально регламентованою, щоб не допускати неоднозначного чи подвійного тлумачення.
Особливістю спорів щодо оскарження рішень Державної служби фінансового моніторингу є те, що вони можуть бути розглянуті:
виключно судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ; у порядку адміністративного судочинства.
«Під час розгляду таких справ суд насамперед оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень», — підкреслила Наталія Панченко.
Суддя зауважила, що законодавець повинен чітко визначити індикатори підозрілості операції та критерії ризику.
«Безпідставне зупинення призводить не лише до блокування фінансових операцій, але й до репутаційних втрат. І не лише суб’єкта, який вкладає кошти, а й особи, яка здійснює зупинення такої фінансової операції», — переконана Наталія Панченко.
Гарантії стягнення
На проблемних питаннях ефективного накладення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог кредитора сфокусувала свою доповідь Ганна Бондаренко-Легких, суддя Господарського суду м. Києва.
Зокрема, вона проаналізувала судову практику та виділила такі проблемні питання у спорах цієї категорії:
правила підвідомчості; процесуальні аспекти – забезпечення позову та зупинення провадження у справі; стягнення заборгованості іпотекодержателем, який перебуває в процедурі ліквідації; визначення ціни реалізації предмета іпотеки; іпотечне майно на тимчасово окупованій території.
Банківські порушення
Начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Національного банку України Віктор Григорчук розповів, як НБУ реагує на типові порушення українських банків.
Зокрема, спікер підкреслив, що починаючи з 2014 року НБУ вів систематичну роботу щодо очищення банківського сектору.
«Зараз банківська система є стабільною. Вона стабільна як ніколи. І це заслуга Верховної Ради України, Національного банку і судової системи», — запевнив пан Григорчук.
Проте попри врегулювання банківської діяльності відповідно до Базельських принципів і європейських підходів, за останні два роки НБУ виявив 130 порушень банківського законодавства.
Найпоширеніші порушення стосуються:
сфери фінансового моніторингу (належним чином не здійснюється верифікація та ідентифікація клієнта); визначення пов’язаних із банком осіб; дотримання нормативів (наприклад, щодо достатності капіталу); порушення щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку.
«Якщо порівнювати 2021 рік із 2014 роком, то ми бачимо трансформацію підходів судів до вирішення спорів. Якщо раніше превалював досить формальний підхід («правовий пуризм»), то станом на сьогодні судді заглиблюються саме в суть правовідносин», — підкреслив Віктор Григорчук.
Податкова амністія: погляд юристів
Добровільне одноразове декларування буде стосуватися кожного громадянина, вважає Катерина Дробязко, адвокат ЮК «АМБЕР». За словами спікера, навіть неучасть у декларуванні – це теж вибір, який матиме наслідки для кожного. Основна мета — наповнення бюджету та репатріація активів, розміщених за кордоном.
«Якщо з юридичної точки зору подивитися на документи, які необхідно заповнити для декларування, то вони більше схожі на з’явлення із зізнанням», — наголосила Катерина Дробязко.
Серед основних ризиків добровільного декларування пані Дробязко назвала:
відсутність чітких критеріїв визначення документів, які стануть підставою для декларування (джерело походження); відсутній вичерпний перелік, що саме може оцінюватися фінмоном як достатній доказ набуття грошових коштів; те, що до осіб, у яких документи не підійшли або які взагалі не здійснили декларування, може бути застосовано непрямі методи податкового контролю.
Труднощі виконання
Про основні питання роботи з проблемною заборгованістю в судових спорах за участю банківських установ розповів Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ», приватний виконавець.
«Повернення проблемної заборгованості в Україні становить близько 46%, це удвічі більше, ніж у деяких європейських країнах», — зауважив пан Телявський.
Проте до затягування процедури виконання рішення в Україні призводять такі фактори, як:
складність накладення арешту, розгляд численних скарг боржника, завантаження виконавця паперовою роботою.
Окрім того, Анатолій Телявський назвав загрози для системи примусового виконання рішення:
поточний стан законодавчого регулювання процедури банкрутства, реєстрація неповнолітніх в іпотечному майні, відчуження майна на користь близьких осіб.
