Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Марія Кірпачова,
спеціаліст міжнародного приватного права, керівник юридичного відділу ТОВ “Space Logistics Ukraine”
За час своєї президентської каденції Дональд Трамп вдався до низки вагомих заходів для розбудови космічної політики США загалом, хоча без сумніву, всі ці заходи були підготовчою стадією перед тим, як оголосити усьому світу про амбітний американський план з повернення людини на поверхню Місяця – Програму «Артеміда». Саме Трамп воскресив Національну раду США з питань космосу, яка перебувала в анабіозі з початку 1990-х. Крім того, Трамп підписав 5 директив з космічної політики:
Директива про космічну політику-1 від 11 грудня 2017 року, яка внесла зміни до «Директиви про президентську політику 4» Барака Обами. Саме Програма «Артеміда» й покликана реалізувати ціль зі стабільної присутності людини на поверхні Місяця, що закладена в Директиві-1; Директива про космічну політику-2 від 24 травня 2018 року, покликана впорядкувати положення щодо комерційного використання космічного простору; Директива про космічну політику-3 від 18 червня 2018 року, покликана встановити національну політику управління рухом космічного транспорту; Директива про космічну політику-4 від 23 жовтня 2018 року зосереджена на формуванні космічних сил США; Директива про космічну політику-5 від 4 вересня 2020 року, яка встановлює комплексну політику кібербезпеки для космічних систем.
Крім того, 6 квітня 2020 року Дональд Трамп підписав Наказ про підтримку комерційного видобутку ресурсів на Місяці та інших небесних тілах, де підкреслюється, що США відмовляються вважати ресурси Місяця та інших небесних тіл надбанням людства і прагнуть до поширення такого підходу в інших державах.
Анна Гурова,
к.ю.н, науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України
Трамп під час його повноважень також постійно намагався збільшити та перерозподілити бюджет НАСА. Значна частина фінансування була призначена для розвитку пілотованої космонавтики.
З обранням американським народом нового президента США Джо Байдена, космічна політика однозначно зазнає змін, проте як саме поки що не може точно передбачити жоден експерт, оскільки в передвиборчій програмі серед пріоритетів були відзначені COVID-19, економічне відновлення, расова справедливість, запобігання негативним наслідкам зміни клімату та ніби нічого про космос. Разом з тим, вже за кілька днів після оголошення результатів виборів, почали з’являтися свідчення змін.
Відповідно до положень Закону про перехід президентської влади (Presidential Transition Act) було створено групу з експертів, які зобов’язані дослідити діяльність кожного відомства та забезпечити безперервну передачу влади. До складу цієї команди новообраного Президента у сфері космічної діяльності увійшли як керівник Ellen Stofan, яка розробила стратегію для NASA щодо підтримки комерційної діяльності на низькій орбіті Землі під час переходу від Міжнародної космічної станції (МКС) до відправки людей на Місяць та Марс, так і інші учасники: Bhavya Lal, спеціалістка з космічної політики, що також розробляє проекти з комерціалізації проектів на низькій навколоземній орбіті та в далекому космосі, колишній головний науковий співробітник НАСА Waleed Abdalati, який займався питаннями використання космічних технологій для вивчення Землі та деякі інші. Саме ці люди будуть визначати риси нової космічної політики. Водночас, особа, з якою назавжди асоціюватиметься проект Артеміда Jim Brendstein, теперішній керівник НАСА, оголосив про свою відставку та небажання продовжити співпрацювати з новою адміністрацією Президента, навіть якщо його про це попросять, мотивуючи своє рішення відсутністю налагодження зв’язку. В ЗМІ уже перебирають кандидатури нового голови, серед яких Wanda Austin, колишній президент Aerospace Corporation; Pam Melroy, колишній астронавт, що обіймав посади в FAA та DARPA чи навіть Wanda Sigur, колишній віце-президент компанії Lockheed Martin. І попри те, що США є взірцем держави із сильними інституціями, завдання яких реалізуються незалежно від зміни особистостей, які обіймають в них керівні посади, все ж зміна кадрового складу може свідчити про зміщення акцентів у завданнях, які виконуватимуться НАСА.
На основі аналізу останніх публікацій зі США можемо окреслити щонайменше 2 тенденції, які розвиватимуться паралельно.
1 тенденція: переорієнтація пріоритетів космічної програми ближче до Землі
Програма Джо Байдена щодо пом’якшення кліматичних змін прямо буде реалізовуватись силами НАСА, про що вказує й спеціалізація відповідної команди новообраного Президента у сфері космосу. Для фінансування місії для відстеження глобального потепління за допомогою супутників Барак Обама вимагав понад 2 мільярди доларів на 2017 фінансовий рік, хоча в підсумку відділ наук про Землю отримав 1,92 мільярда доларів. Пізніше Президент Дональд Трамп, навпаки, постійно просив менше фінансувати діяльність цього відділу НАСА, висловлюючи намір скоротити п’ять місій наук про Землю, які головним чином зосереджені на дослідженнях зміни клімату. Конгрес підтримував існуючі наукові програми про Землю під час президентства Трампа, але виділив трохи менше фінансування для підрозділу загалом. Так, бюджет НАСА з питань науки про Землю на 2020 фінансовий рік становив 1,78 мільярда доларів, приблизно на 140 мільйонів доларів менше, ніж у 2017 році. Наразі ситуація ймовірно зміниться в інший бік, надавши можливість ширшого фінансування саме програмам НАСА із дослідження Землі, менше виділивши на “завоювання” далекого космосу.
США, крім того, несуть суттєві витрати на фінансування іншого досить амбітного космічного проекту — Міжнародної космічної станції, яку за президентства Дональда Трампа планувалось передати повністю в приватне використання уже у 2025 році, тобто після того як США укріпили б свої позиції на Місяці. Поряд з цим, як зазначають експерти, знайомі з планами Байдена щодо розвитку космічної програми, швидше за все, фінансування Міжнародної космічної станції буде продовжено, що автоматично позначиться на фінансуванні більш далекоглядних космічних проектів.
2 тенденція: відтермінування пілотованої місії в рамках Програми «Артеміда»
За останні 15 років космічні пріоритети США змінювалися вже тричі. У 2005 році президент Буш оголосив, що НАСА планує місію на Місяць в рамках програми «Сузір’я» (програма з розвитку пілотованої космонавтики, яка розроблялася і реалізовувалася впродовж 2004-2010 років). Однак у 2010 році президент Обама повідомив, що головною метою програми є місія на Марс. У 2017 році президента Трампа переконали, що точкою призначення все ж таки має бути Місяць як сталий трамплін для розгортання економіки далекого космосу на кометах, астероїдах, Марсі та інших небесних тілах. Вказане є економічно виправданим з позиції поступово все глибшого проникнення та закріплення постійної присутності людини в космосі. Не слід відкидати й особисту амбіцію колишнього Президента “вписати своє ім’я золотими літерами в космічну історію” як лідера, що повернув людину на Місяць.
У своїй передвиборчій програмі Джо Байден не деталізував орієнтирів космічної політики. Проте враховуючи, що Байден був віце-президентом при Обамі, цілком логічно можна передбачити, що НАСА буде змушене знову повернутися до фокусу на марсіанську місію. Тим не менш, під час з’їзду в серпні 2020 року Демократична партія заявила, що підтримує роботу НАСА щодо підготовки місії на Місяць і використання його для наступного старту на Марс задля нового кроку в дослідженні Сонячної системи.
Принагідно варто зауважити, що саме за адміністрації Обами відбувся розквіт комерційних космічних перевезень на низькій навколоземній орбіті за допомогою капсули Crew Dragon (2010), розробленої компанією SpaceX, а головними підрядниками НАСА стали компанії SpaceX і Boeing (2014).
Проте необхідно усвідомлювати, що Офіс президента відповідає за формування американської космічної програми та її загальних цілей, і саме тому неузгодженість в точках фокусу різних адміністрацій призводить до хаосу, починаючи з організаційних питань і закінчуючи питанням фінансування, що врешті решт уповільнює всі проекти космічної програми.
Наступні чотири роки є критичними для реалізації Програми «Артеміда», оскільки відправка пілотованої місії на Місяць запланована вже на 2024 рік. Наразі відбувається розробка і впровадження технологій місячних скафандрів, модулів місячного поселення, посадкових модулів, місяцеходів, місячної орбітальної станції «Gateway» та багатьох інших технологій. У випадку нової переорієнтація адміністрації президента на відправку пілотованої місії на Марс, лише деякі з названих технологій могли б бути застосовані для марсіанського середовища, однак для адаптації та тестування усіх інших знадобиться тривалий період часу. Тобто новий зсув пріоритетів у космічній політиці може мати для НАСА катастрофічні наслідки.
Крім того, місячна програма вже отримала значне фінансування. У травні 2019 року Дональд Трамп оголосив про намір направити в бюджет НАСА додатково 1,6 млрд доларів на програми освоєння Місяця і Марса. Цю суму Білий дім запросив у Конгресу на додаток до 21 млрд доларів, які були виділені на фінансування діяльності НАСА в 2020 фінансовому році. 16 жовтня 2019 року голова НАСА Джим Брайденстайн заявив, що НАСА запросить в наступному фінансовому році додатково 1,6 млрд доларів на прискорену програму польотів астронавтів на Місяць – висадка планується в 2024 році замість 2028. 23 вересня 2019 НАСА надало компанії Lockheed Martin право виконати контракт на будівництво мінімум шести і максимум 12 кораблів Orion в період до 30 вересня 2030, призначених для запусків до Місяця в рамках Програми «Артеміда». Контракт визначає вартість трьох Orion (місії з III по V) в $ 2,7 млрд і ще двох — в $ 1,9 млрд (місії з VI по VIII).
Скасувати програму «Артеміда» буде значно важче, ніж попередню програму «Сузір’я», яка була припинена на більш ранніх стадіях підготовки. У свою чергу такі проекти, як капсула для дослідження глибокого космосу Orion та найбільша в історії людства ракета-носій Space Launch System зародилися за часів адміністрації Обами, коли планувалася місія на Марс, і тому зараз вони знаходяться на досить пізній стадії реалізації.
Ясна річ, що політика підтримки комерційного дослідження та використання космосу, в тому числі й далекого, розвиватиметься. На підтвердження цього в американських ЗМІ часто використовують очікування новообраного Президента, які він висловив після успішної доставки астронавтів на МКС в серпні 2020, а саме: «проведення сміливої космічної програми, яка продовжуватиме направляти героїв-космонавтів для розширення наших досліджень та наукових кордонів». Поряд з цим, головні виконавці можуть бути переструктуровані, адже наразі існує полеміка, залишати надто вартісне виготовлення ракето-носія за компанією Boeing, яка забезпечує велику кількість робочих місць, чи передати замовлення Space X, Blue Origin. Питання досі відкрите.
Крім того, цей проект вийшов за межі внутрішньонаціонального з підписанням 13.10.2020 Домовленостей по проекту Артеміда представниками 8 держав, а також Україною як 9 державою рівно через місяць 13.11.2020, що робить його міжнародним проектом. Таким чином США як головний ідейний натхненник та учасник Домовленостей по програмі Артеміда, попри виключно їх політичний, а не юридичний характер, все ж, на нашу думку, має дотримуватись принципу добросовісності, а отже послідовно виконувати досягнутих домовленостей (концепція естопель).
Таким чином, навряд чи новий президент США Джо Байден скасує програму «Артеміда», проте варто враховувати, що Байден приймає керівництво державою у часи масштабних громадських заворушень, пандемії Ковіду-19 та безпрецедентних державних боргів, які констатує Міністерство фінансів США. За таких обставин виконання «Артеміди» в заплановані терміни може бути просто не на часі, що цілком можна обгрунтувати для головного носія національної ідеї США – для народу.
У січні 2020 року Комітет з науки, космосу та технологій Палати представників США представив Законопроект про авторизацію програм Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, яким передбачено відтермінування пілотованої місії на Місяць до 2028 року. Як декларують розробники законопроекту, він насправді може стати своєрідною «панацеєю» для раціонального використання, як потужностей НАСА, так і фінансування, що виділяється на його програми.
Зокрема законопроектом передбачено:
Підтримати пілотовану космонавтику та дослідження, що проводяться НАСА, задля повернення американських астронавтів на Місяць і подальшої підготовки до подорожей на Марс; Дозволити функціонування Міжнародної космічної станції до 2030 року і скерувати НАСА в русло розвитку «космічної економіки»; Зобов’язати Сполучені Штати забезпечити постійне перебування людини на низькій навколоземній орбіті, як шляхом продовження терміну корисного використання МКС, так і поза діяльністю на МКС; Сприяти НАСА у координації розробки скафандрів наступного покоління; Залучити інвестиції приватного сектору для сприяння дослідженню космічного простору за фізичної присутності людини; Уповноважити НАСА на укладення договорів розширеного використання (Enhanced Use Leasing (EUL) – метод фінансування будівництва або реконструкції федеральної власності, яка використовується неповною мірою, що дозволяє здавати її в оренду приватному суб’єкту, при чому орендна плата сплачується в грошовій чи натуральній формі); Сформувати органи оперативного придбання, на кшталт тих, що довели свою функціональність при Міністерстві оборони США та інших відомствах; Скерувати НАСА на підтримку та модернізацію наземної інфраструктури для запуску та випробування ракет-носіїв; Підтримати дослідження космічного простору, направлені на вивчення фізичної здатності людини перебувати у глибокому космосі та забезпечення необхідних для цього передумов; Скерувати НАСА на вдосконалення систем планетарного захисту від астероїдів та інших навколоземних об’єктів; Підтвердити прихильність НАСА до подальших досліджень у сфері аеронавтики, зокрема шляхом підтримання програми X-Plane, програм вдосконалення двигунів і композитних матеріалів; Підтримувати НАСА в галузі STEM-освіти та збільшення кількості робочих місць.
У випадку схвалення законопроекту, НАСА буде зобов’язане розробити власний місячний посадковий модуль замість використання розробленого приватним суб’єктом і провести щонайменше два льотні випробування. Таким чином, межі державно-приватного партнерства в «Артеміді» можуть бути значним чином обмежені. Крім того, акцент буде зміщено з глибоких дослідницьких місій, зокрема й місії з видобутку ресурсів на поверхні Місяця, на приділення посиленої уваги плануванню місії на Марс, яка має бути здійснена не пізніше, ніж у 2033 році. Тобто по факту відтермінування пілотованої місії на Місяць може статися автоматично, просто тому, що на неї не лишиться ані часу, ані персоналу, ані ресурсів.
Попри те, що ідеолог законопроекту конгресвумен Кендра Хорн переконує, що його ухвалення жодним чином не зашкодить реалізації програми «Артеміда», оскільки він покликаний сформувати більш відповідальний підхід до використання фінансів на космічні проекти, проте вона сама ж визнає, що законопроект має на увазі термінологічно та організаційно пов’язати між собою місії на Місяць і Марс, а це так чи інакше означає, що Марс у цьому ланцюгу є основним елементом. Проте сам законопроект сприйнятий Конгресом досить критично, оскільки він не створює передумов для виділення додаткового фінансування на космічні проекти. Зі свого боку очільник НАСА Джим Брайденстайн підтверджує, що скорочення об’ємів державно-приватного партнерства зашкодить пошуку необхідних технологій не лише для повернення на Місяць, але й на Марс.
Одним з каменів спотикання, який перешкоджав ухвалити вказаний законопроект раніше, стало одне з його положень, у відповідності до якого НАСА має ретельно перевіряти наявність у її підрядників відносин з Китаєм. Це питання набуває нової актуальності ще й тому, що за програмою «Артеміда» одним з головних підрядників НАСА є компанія SpaceX (розробник місячного посадкового модуля на рівні з Blue Origin і Dynetics), яка не має безпосередніх зв’язків з Китаєм, проте інша компанія її генерального директора Ілона Маска, Tesla має підрозділ в Китаї.
Однак те, якими очима дивляться на космічні амбіції США експерти-практики, значним чином відрізняється від того, якими їх бачать політики. Як заявляє Джон Логсдон, фахівець з космічної політики Університету Джорджа Вашингтона, ще з часів завершення програми Аполлон США постійно прагнули створити програму, за яку просто не готові були платити.
Найбільше, чого наразі варто побоюватися американському суспільству з точки зору космічної політики – це її прихильність до політичного вектору певної партії, коли основною метою є не втілення стратегічних цілей держави у космічній галузі, а орієнтир діяти прямо-протилежно до методів і цілей попередньої адміністрації. Аби реалізувати хоч одну з програм, не залежно від того, буде це місячна чи марсіанська програма, Конгресу необхідно одностайно визначитися з довгостроковими цілями, які не змінюватимуться щоразу зі зміною складу Адміністрації президента, оскільки 4 роки президентської каденції – це невимовно короткий строк для втілення навіть окремих етапів космічної програми, вже не говорячи про програму цілком. Натомість невизначеність політичного вектору щоразу змушуватиме інженерів починати роботу з нуля, лишаючи за бортом розробки, на які були витрачені довгі роки та значні ресурси. А це, відповідно, щоразу призводитиме до недофінансування космічної програми та до нераціонального використання фінансів.
Український акцент
Говорячи про Україну, можемо констатувати ще більш разючі проблеми з цілепокладанням, адже 4-й рік Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма Законом України не ухвалена. Поряд з цим, в її проекті також відображені 2 тенденції:
на розвиток далекоглядних інновацінийх проектів щодо забезпеченням участі України у міжнародних місіях з освоєння Місяця, Сонячної системи та Далекого Всесвіту; на забезпечення потреб суспільства щодо створення супутникового угруповання дистанційного зондування Землі з роздільною здатністю 1-5 м для сільського господарства, а також системи збору, обробки, аналізу та умов розповсюдження даних дистанційного зондування Землі та розробки на їх основі сервісної геоінформаційної системи (ГІС) в інтересах державних та комерційних споживачів в екологічній, економічній сферах, у сфері оборони та національної безпеки.
Таким чином, зміщення акцентів щодо пріоритетів діяльності НАСА з далекого космосу до дослідження Землі на благо людства, при цьому зберігаючи інтенцію до розвитку пілотованої космонавтики за межі навколоземної орбіти, диверсифікує точки, в межах яких Україна та США можуть розвивати співробітництво в космічній сфері, що особливо актуально в контексті необхідності напрацювання документу на зміну Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях від 17.12.2008.
Марія КІРПАЧОВА, спеціаліст міжнародного приватного права, керівник юридичного відділу ТОВ “Space Logistics Ukraine”
Анна ГУРОВА, к.ю.н, науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України
