Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема за порушення правил карантину, треба зазначати конкретну норму відповідного розпорядження органу місцевого самоврядування чи постанови кабінету міністрів України, порушення якої вчинене. Інакше суди відмовляють у притягненні до адміністративної відповідальності.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій, – йдеться у постанові Оболонського районного суду м. Києва у справі №756/1974/21 від 2 березня 2020 року.
У цій справі ставилося питання про притягнення до адміністративної відповідальності адміністратора торгового залу, яка не забезпечила вимірювання температури працівникам.
Закриваючи провадження за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 44-3 КУпАП, суд вказав, зокрема, що при складанні стосовно протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог закону, а саме: не зазначено, яку конкретну норму Розпорядження Київської міської державної адміністрації №62 порушила особа.
На додачу зазначено, що стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює цю норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Крім того, суд вказав, що цим розпорядженням КМДА, яким викладено у новій редакції «Особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів, у місті Києві на час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії «Медико-біологічні НС» код 20713 «Надзвичайна ситуація, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб» (Порядок), встановлені певні обов’язки суб’єктів господарювання. Зокрема, саме
суб’єкти господарювання повинні дотримуватись вимог Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, актів Міністерства охорони здоров`я України, постанов Головного державного санітарного лікаря України, розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня, пов’язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рішень Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, інших актів законодавства. суб’єкти господарювання керуються у своїй діяльності вміщеними у цьому Особливому порядку загальними вимогами щодо персоналу, дезінфекції, вхідного санітарного контролю та інформування відвідувачів, а також спеціалізованими вимогами щодо конкретних видів діяльності.
Так, пунктом 7 Порядку передбачено обов’язок забезпечити проведення щоденної термометрії всіх працівників (перед початком робочої зміни та після її завершення), результати термометрії вносити до оформлених на кожного працівника листків термометрії.
Однак така вимога Порядку адресована не до будь-яких осіб, а лише суб’єктів господарювання, якими згідно Господарського кодексу України є:
господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Однак матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що особа про відповідальність якої ставиться питання є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб’єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб’єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 44-3 КУпАП.
