Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Велика Палата Верховного Суду постановила: відсутність бюджетного фінансування не надає суб’єкту владних повноважень права оскаржувати судове рішення в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження.
Суть справи
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20 лютого 2019 року № 0007431409. Суд першої інстанції задовольнив скаргу.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДФС у м. Києві, оскільки фіскальна служба не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не сплатила судовий збір у розмірі 6259,11 грн та не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві (як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) вказало, що суд порушив норми процесуального права, оскільки скаржник мав обмежене фінансування судового збору та не міг виконати вимоги ухвали суду.
Висновок Великої Палати ВС (постанова від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19)
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС).
За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції приймає ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (стаття 300 КАС).
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду в разі виявлення недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачає різні правові наслідки, а саме:
повернення судом апеляційної інстанції скарги – у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог; відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження – у разі неусунення недоліків, пов’язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини 1 статті 299 КАС).
Велика Палата погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, адже особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб’єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини:
є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб’єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
