Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 9 грудня 2021, 11:33
Врятувати рядового «слугу». Партія влади шукає рецепти перемоги на наступних виборах
До чергових парламентських і президентських виборів залишилося ще понад два роки. Проте панівна партія вже розмірковує про можливі сценарії утримання влади. І мова не лише про зміну черговості виборів, про що LB.ua писав раніше.
У «Слузі» зважують усі плюси та мінуси повернення до змішаної системи виборів, яка передбачає як вибори за партійними списками, так і за мажоритаркою. Думають також про запуск електронного голосування. Докладно про можливі варіанти виборів «по-новому» – в матеріалі LB.ua.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Укрінформ
Переписати Виборчий кодекс і повернути мажоритарку
Чинний Виборчий кодекс ухвалили в останній день роботи (11 липня 2019) Верховної Ради минулого, VIII скликання після декількох тижнів розгляду правок й аж із 17-ї спроби більшістю БПП і «Народного фронту».
Закон скасовував мажоритарну складову змішаної системи виборів і передбачав перехід до суто пропорційної системи з відкритими партійними списками. Однак уже у вересні того самого року президент України Володимир Зеленський ветував документ, запропонувавши свої правки.
У грудні 2019 року Верховна Рада лише з другої спроби конституційною більшістю ухвалила ВК з правками Зеленського. Тоді парламентарі підтвердили відмову від мажоритарки й перехід до відкритих партійних списків.
Кодекс набув чинності з 1 січня 2020 року, а не з 1 грудня 2023 року, як планувалося раніше. У кінці жовтня 2020 року місцеві вибори відбулися вже за новими правилами.
До чергових парламентських і президентських виборів ще понад два роки. Але в «Слузі народу» та у Верховній Раді почали розмірковувати, щоб знову переписати правила їх проведення.
У першу чергу йдеться про можливе відтермінування парламентських виборів.
Насправді дискусія розпочалася ще у травні 2019, відразу після розпуску парламенту VIII скликання. Оскільки у 2019 році вперше в історії незалежної України позачергові вибори ВРУ відбулися влітку – 21 липня, а ВР набула повноважень 29 серпня того самого року. Тобто фактичний строк цього скликання має скласти чотири роки та чотири місяці, а не п’ять років, як передбачено Конституцією.
Фото: LB.ua Відкриття четвертої сесії Верховної Ради IX скликання, 1 вересня 2021.
Згідно з вимогою Основного закону, чергові парламентські вибори мають відбутися 29 жовтня 2023 року, а президентські – 31 березня 2024. Бо є ст. 77, за якою «чергові вибори ВРУ відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Ради». Але в разі подання народних депутатів до КСУ (чого не виключив сам президент Володимир Зеленський на останній пресконференції) чинний парламент може «досидіти» ще додаткові 8 місяців до виборів. Логіка зрозуміла: Володимир Зеленський усе ще має високий президентський рейтинг і зберігає шанси на перемогу у 2024 році. У разі чого зростуть і рейтинги «Слуги народу».
Ще один можливий варіант – проведення першими президентських, а не парламентських у зв’язку з достроковими виборами глави держави. Але для цього знову доведеться вносити зміни у ВК, щоб дозволити гаранту в них брати участь (ст. 75, частина 6 ВК наразі забороняє участь у виборах президентові, який достроково подав у відставку).
Також у контексті можливих змін до ВК заговорили про можливе повернення до старої системи виборів – 50% за партійними списками і 50% за мажоритарними округами.
«На довиборах по мажоритарних округах ми побачили, що наші кандидати впевнено перемагають (на початку листопада цього року ЦВК визнала перемогу у 184 окрузі в Херсонській області представника «Слуги народу» Сергія Козиря. У 19 окрузі на Черкащині народним депутатом обрано також представника «Слуги народу» Віталія Войцехівського. – LB.ua). Тому на тлі падіння рейтингу партії ставка на округи та мажоритарників – це можливий варіант порятунку. Тим більше, що вже є подання до КСУ щодо визнання Виборчого кодексу неконституційним», – підтвердив LB.ua представник президентської фракції.
Фото: facebook/Cлуга Народу Віталій Войцехівський
Дійсно, ще 12 лютого 2021 року до Конституційного Суду надійшло подання 45 народних депутатів щодо відповідності окремих положень ВК Конституції України. Цікаво, що, крім мажоритарників від групи «За майбутнє», подання підписали й деякі «слуги»: Ольга Василевська-Смаглюк, Олександр Куницький, Георгій Мазурашу та Максим Бужанський (усі – мажоритарники).
На думку авторів клопотання, єдині та регіональні виборчі списки формуються політичними партіями, що «містить ознаки узурпації влади та її монополізації політичними партіями». Обранці просили КСУ визнати провадження з приводу цього питання невідкладним і розглянути його впродовж місяця.
Поки що розгляд питання завис через кризу в самому КСУ.
«Це ідея на жовтень-листопад наступного року»
Один з керівників «Слуги» в розмові з LB.ua підтвердив обговорення таких планів.
«Щодо повернення до мажоритарки, насправді така дискусія у нас існує. Але вона точиться не на четвертому поверсі (в Офісі президента. – LB.ua ), а тут, у Раді, – зазначив він. – Тему з мажоритаркою проштовхують наші депутати, обрані в округах, і групи («За майбутнє» та «Довіра», сформовані з мажоритарників. – LB.ua ). Це їхня історія. Наші депутати до такого питання ставлять обережно. Бо насправді в нас немає сильних мажоритарників, які могли б повністю самі витягнути вибори, взяти все на себе, фінансово все закривати. Те, що наші пройшли на довиборах – це не лише їхня особиста заслуга, будьмо чесними. Плюс ми знаємо, що є в країні такі мажоритарники, які роками, якщо не десятиліттями, засівали округи, поливали їх так, що їх просто нереально збити».
За словами співрозмовника LB.ua, юридично повернути змішану систему нескладно.
Фото: EPA/UPG
«Але не через Конституційний Суд – там зараз заблокована історія. Насправді дуже легко це буде зробити тут, у залі. Виносимо – і 226 голосів на табло будуть дуже легко, спокійно та без проблем. Бо саме групи будуть голосувати, аж гай гудітиме. Вони будуть перші збирати голоси, щоб винести це питання на голосування. Будуть стартувати, а ми, якщо нам це буде потрібно, підтримаємо їх, – розповів він. – Поки що не визначено, наскільки це вигідно саме нам. Ця тема не про завтра чи післязавтра. Теоретично це ідея на жовтень-листопад наступного року».
За словами впливового «слуги», сценарій з можливим відтермінуванням парламентських виборів також знайде необхідну підтримку нардепів.
«Де ви бачили депутата, який не захоче побути ним ще деякий час? Усі тільки за. У Раді не знайдеться нардепа, який ще вісім місяців не захоче побути з мандатом. І так серед усіх фракцій і груп – без винятку. Звісно, якщо ми це зробимо, то всі будуть кричати – але лише на камери. Проте стартувати з цим питанням також можуть мажоритарники. Для них додаткові вісім місяців у парламенті – це додаткова можливість зібрати гроші на вибори, – додав він. – З одного боку, перенесення виборів – погана історія для рейтингу президента і партії також. Але з іншого боку, нам вигідно першими провести саме президентські вибори. Бо коли він удруге стає президентом, то за ним «паровозом» доїдуть в нову Раду ще плюс 40 депутатів як мінімум».
Фото: instagram/Слуга Народу
Ще одна впливова представниця «Слуги народу» підтвердила LB.ua, що повернення до мажоритарки справді обговорюють.
«Але є проблема. Як ми це пояснимо європейцям? Що ми тоді робили на початку нашої роботи, коли голосували зміни президента до Виборчого кодексу? Це ж була дуже довга та непроста історія. Хоча дійсно ми не прийняли його нормально, тому КСУ в разі політичної розрядки спокійно і без голосувань у Раді зможе визнати ВК неконституційним. Але наразі я особисто не вірю в усі ці зміни», – додала нардепка.
Перший віцеспікер і колишній очільник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко в коментарі LB.ua визнав, що мажоритарники справді виступають за повернення змішаної системи виборів.
«Списковики – за списки. Я – за систему, яка є. Бо кожна зміна системи – це зайва турбулентність. Що краще для країни – це питання. Треба дискутувати», – зазначив він.
Медіа називають четвертою гілкою влади, яка формує думку, виносить на розсуд нас усіх найгостріші питання, ставить незручні питання і заставляє думати і аналізувати події.
Підтримувати незалежність і професійність медіа важливо для кожного з нас, тому не полініться і вкладіть свій вклад в їх справжню незалежність, якість і професійність
Юлія>, ексзаступниця голови Офісу президента, член Наглядової ради НАК «Нафтогаз»
За словами першого віцеспікера, чинна система не гарантує достатнього представництва людей з регіонів.
Фото: facebook/Олександр Корнієнко
«У фракціях партій, які наберуть менше ніж 10%, буде представлено дуже мало людей з регіонів. Якщо ми це візьмемо в сумі, то в нас десь третина, приблизно 40% складу Ради – це люди з регіонів, а 60% – це «чистий список». Чи ми не обманюємо самі себе тим, що відкриті списки гарантують представництво регіонів? Така задача до відкритого списку класично не ставиться. Але люди, наші українці, після десяти років мажоритарки будуть чекати, що хтось їх буде представляти в Раді з регіонів. І як примусити людину, що зайшла з «хвостика» списку, їздити до людей? Це важке завдання. Тому що робити з виборчим законодавством? Треба дискутувати», – двозначно відповів він.
Квитки в кіно за участь у виборах
Ще одна можлива виборча новація – це запуск системи електронного голосування через додаток «Дія». На думку «слуг», це дозволить партії президента мобілізувати своїх молодих прихильників, які не ходять голосувати.
«40% електорату Зеленського та «Слуги» – це виборці віком 18-30 років, які не ходять голосувати. Через смартфон і «Дію» таким чином хочуть залучити саме їх у надії отримати вищі показники в результаті, – розповів LB.ua депутат президентської фракції. – Як «замануху» для участі в електронному голосуванні таким виборцям можна пообіцяти безкоштовні квитки в кіно чи на концерт».
Фото: facebook/ЗеМолодіжка
В інтерв’ю LB.ua у жовтні цього року Олександр Корнієнко розповідав, що партія шукає ключі до своїх молодих виборців, у тому числі в Instagram.
«У нас є головний виборець. Це люди з 16 років (називаю цю цифру, бо вибори за два роки, і ми вже працюємо з цими людьми) до 35 років, які мешкають у містах та обласних центрах. Відповідно, ми як партія представляємо інтереси цієї частини суспільства», – говорив він тоді.
Ексспікер Дмитро Разумков уже назвав це спробою реанімувати «транзитний сервер» часів Януковича. Та принагідно нагадав: це погано закінчилося.
Співрозмовники LB.ua у «Слузі» впевнені, запуск «електронки» – цілком реальна ідея.
«Уже навесні, як і обіцяв президент під час послання в Раді, за допомогою Apple проведуть перепис. І далі вся наша диджиталізація, як-то кажуть, у дії! У прямому сенсі», – з посмішкою заявив нардеп президентської фракції.
Він також нагадав, що 18 червня 2020-го парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт Зеленського про всеукраїнський референдум. Окрім процедури проведення референдумів і питань, які зможуть виноситися, там уже запропоновано передбачити електронне голосування. У пояснювальній записці його називають «ключовою новацією». У перспективі електронне голосування можуть поширити і на вибори.
«Влада як хороший приклад буде наводити Естонію (система виборів онлайн діє з 2005 року. – LB.ua) та Литву (у 2019 році країна відмовилася від електронної системи через загрозу втручання РФ у вибори. – LB.ua). Але це маленькі країни з невеликою кількістю населення. А провести такі вибори чесно з нашим населенням – це нереально. Може, в цьому і задум», – припустив один з «внутрішніх опозиціонерів» у «Слузі».
Колишній перший заступник голови ЦВК Андрій Магера в розмові з LB.ua також назвав вкрай небезпечною ідею електронного голосування.
Фото: facebook/IFES Ukraine
«Чинна влада не розуміє, в які проблеми занурить усю країну. Тут багато ризиків полягає в порушенні принципу таємності голосування (через верифікацію особи в «Дії»). Доступ до відповідної онлайнової сторінки для голосування також зможуть продавати, і це буде безконтрольно, – переконаний він. – А головне, що РФ зможе зламати цю систему. Сьогодні Росія гіпотетично теж може втрутитися в нашу чинну систему. Але в цьому є велика відмінність. Тому що зараз система виборів – це лише інструмент. Це не офіційний результат виборів. Вони встановлюються на основі паперових протоколів кожної комісії з мокрими печатками. Електронним голосуванням просто полегшать Росії можливість втручання у вибори України. Нам намалюють 60% ОПЗЖ – і ніхто нічого не доведе».
«Ідеальної системи виборів не існує»
Один з авторів Виборчого кодексу, нардеп минулого скликання Леонід Ємець у розмові з LB.ua припустив, що «слуги» можуть піти найбрутальнішим шляхом і повністю скасувати Виборчий кодекс.
«Для них це, як ми бачимо, взагалі не проблема. А можуть і модифікувати його, наприклад, розширивши гарантоване представництво регіональних списків. Вони думають, що, повернувши мажоритарку, будуть перемагати на округах. Але це помилкове уявлення», – переконаний він.
Фото: Макс Требухов
Ще один автор ВК, також нардеп минулого скликання Олександр Черненко нагадав, що ще під час підготовки закону наголошував: «Ідеальної системи виборів не існує».
«Багато очікувати від відкритих списків не варто було, але, безперечно, це крок уперед. Це показали останні місцеві вибори. І не така ця страшна система, як її малювали», – сказав він, додавши, що у президентській програмі Володимира Зеленського обіцяно саме відкриті списки. – Те саме було в його інаугураційній промові».
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: вибори президента України, вибори до Верховної Ради, Виборчий кодекс, Володимир Зеленський, Олександр Корнієнко Facebook Twitter LB.ua в Google News
