Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, з якою обставиною пов’язується чинність застави при переході права власності на предмет застави.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Суть справи
Позивач просив визнати нечинним обтяження автомобіля, оскільки після його купівлі під час реєстрації автомобіль було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на нього. Через деякий час позивач дізнався, що автомобіль перебуває в заставі за зобов’язаннями його продавця перед банком.
Після отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачеві стало відомо, що запис про заставу зареєстрований після придбання та реєстрації ним спірного автомобіля. Позивач зазначав, що він є його добросовісним набувачем, а обтяження щодо спірного автомобіля є нечинним.
З цих підстав районний суд, із рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов.
Висновок КЦС ВС (постанова від 9 червня 2021 року у справі № 643/1735/19)
Скасовуючи попередні судові рішення та відмовляючи в задоволенні позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду навів такі правові висновки.
Відповідно до частини четвертої ст. 577 ЦК України моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (частина друга ст. 586 ЦК України). Іншого в договорі не зазначено.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Законодавець пов’язує чинність застави з наявністю запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.
Зважаючи на те, що на час укладення договору купівлі-продажу застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Верховний Суд визнав неправильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що на час відчуження спірного автомобіля боржником у зазначеному реєстрі були відсутні відомості про обтяження, а наявність такого обтяження перешкоджає позивачеві реалізувати свої права як власника майна.