Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду пояснив підстави для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Суть справи
Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу у справі № 910/2971/20 про банкрутство ТОВ «Медінжиніринг», відмовивши в задоволенні клопотання кредитора про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності з мотивів недоведеності обставин загрози неплатоспроможності боржника та порушення ним місячного строку для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Висновок КГС ВС (постанова від 15 червня 2021 року у справі № 910/2971/20)
КГС ВС скасував ухвалені у справі судові рішення в частині притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності разом із ТОВ «Медінжиніринг» і в скасованій частині передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що з початком дії 21 жовтня 2019 року КУзПБ законодавець як новелу в спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього кодексу щодо обов’язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, в разі загрози неплатоспроможності), визначивши суб’єктом цієї відповідальності лише керівника боржника та встановивши строк для виконання боржником зазначеного обов’язку – один місяць.
Для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза його неплатоспроможності, є необхідними умови:
існування в боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов’язань, строк виконання яких настав, який, своєю чергою, визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівля-продаж, постачання, підряд, позика, бюджетні та податкові зобов’язання тощо); розмір усіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов’язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, тобто майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов’язань щодо якої настав, тощо) та за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не дає змоги забезпечити задоволення вимог щодо виконання зобов’язань перед усіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні в добровільному, ні в передбаченому законом примусовому порядку.
Отже, щоб визначити, чи порушив боржник вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ, необхідно:
зіставити моменти виникнення в нього зобов’язань перед кредиторами; з’ясувати, чи відбулося в той самий звітний період перевищення сумарного розміру зобов’язань боржника перед його кредиторами над розміром усіх активів боржника, задля встановлення наявності та тривалості існування в боржника ознак загрози неплатоспроможності; обчислити початок перебігу місячного строку, передбаченого абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ і, відповідно, встановити, чи сталося порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності керівника боржника в разі невиконання ним обов’язку звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
