Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 23 вересня 2021, 21:29
Закон «про олігархів». Все тільки починається
23 вересня Верховна Рада прийняла в цілому Закон України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Голоси «за», окрім «слуг», віддали 11 депутатів «Голосу» та представники двох «олігархічних» груп – «За майбутнє», близької до Ігоря Коломойського, та «Довіра» агробарона Андрія Веревського.
Опозиція марно блокувала трибуну і скандувала: «Диктатура!», «Лукашенко!».
Як «слуги народу» змінили процедуру розгляду законопроєкту, подолали «поправковий спам» і коли запрацює закон – у репортажі LB.ua.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Facebook Twitter
Фото: facebook/Слуга Народу
Єзуїтський хід спікера та безплідні консультації
Ще на початку пленарного тижня дата розгляду законопроєктів «про олігархів» 5599 та урядового про «податки-ренту» 5600 у другому читанні та в цілому була невідома.
«Слуги народу» робили ставки на головування першого віцеспікера Руслана Стефанчука й ухвалення законопроєктів за новою, прискореною «спецпроцедурою» — без розгляду тисяч правок опозиційних фракцій. Адже спікер ВР Дмитро Разумков, який раніше публічно критикував 5599 і скерував його на експертизу до Венеціанської комісії (за надання неконституційних повноважень РНБО визначати, хто є олігархом), перебував на ізоляції через коронавірус.
Напередодні, 22 вересня, коли ще не з’явився офіційний порядок денний на сайті ВР, джерела LB.ua в «Слузі Народу» розповідали, що обидва законопроєкти Разумков поставив у порядок денний першими питаннями на ранок. «А всі в Раді знають, що на 10:00 не всі депутати встигають потрапити до зали. А на вулиці ОПЗЖ умисно збирає мітинг, буде багато людей, щоб ще більше завадити нардепам потрапити вчасно на роботу. Це може зірвати голосування. Бо для зміни процедури треба 226 «за». Це такий собі крутий єзуїтський хід голови. Ми це оцінили. Знімаємо капелюха», – ділився (не без іронії) з LB.ua співрозмовник з керівництва «Слуги Народу».
Фото: facebook/Слуга Народу
У той самий час Дмитро Разумков дав інтерв’ю телеканалу «Прямий», де вкотре закликав не порушувати Регламент і дати можливість розглянути всі правки.
Уранці 23 вересня під парламентом справді зібрався численний мітинг пенсіонерів і вільної від занять молоді під прапорами ОПЗЖ, яка трохи поштовхалась із правоохоронцями.
У самій же ВР робота розпочалася з численних (одна за одною) нарад голів фракцій і груп з першим віцеспікером Русланом Стефанчуком. Розв’язували ключове питання – чи йти за Регламентом і розглядати всі правки (до другого читання до «олігархічного» проєкту подали 1270 поправок, до 5600 – 11323), що паралізувало б роботу парламенту на багато тижнів. Або ж застосувати «спецпроцедуру».
Її алгоритм ще напередодні озвучив член регламентного комітету, представник «Слуги Народу» Павло Фролов: «Регламент (ст. 45 і ст. 119) передбачає можливість розгляду законопроєкту у другому читанні за структурними частинами: спочатку тих частин, які містять основні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо інших. При цьому під час розгляду поправок, які виключають одна одну, прийняття однієї з попередніх поправок означає відхилення наступних, які на голосування не ставляться. Профільні комітети (з нацбезпеки та податків) надали переліки вирішальних правок, які будуть вважатися відхиленими без голосування в разі схвалення відповідних вирішальних».
Фото: facebook/Pavlo Frolov Павло Фролов
Як потім заявила опозиція, насправді комітети (де більшість мають «слуги») врахували лише свої правки, відхиливши всі інші. І ще цією процедурою позбавили опозицію можливості наполягати на своїх правках у сесійній залі під час розгляду, як передбачає Регламент. І як було завжди.
За результатами одного з «раундів» переговорів голова фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що «слуги» погодилися зняти з розгляду в четвер урядовий 5600. Своєю чергою «Голос» і «Батьківщина» погодилися зняти більшість своїх пропозицій щодо «олігархічного» законопроєкту, щоб прискорити процес. Щоправда, «ЄС» і ОПЗЖ відмовилися знімати свої поправки. У підсумку голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія вийшов до журналістів і повідомив: «Не домовилися».
Зміна процедури та спроба усунути Стефанчука
Саме засідання Ради розпочалося лише близько 13:00. Головуючий перший віцеспікер Руслан Стефанчук запропонував більшості проголосувати за процедуру «ad hoc», щоб від початку прискорити процедуру розгляду законопроєкту у другому читанні. А також застосувати ст. 119, пункт 3 Регламенту щодо розгляду законопроєкту по статтях і лише «зумовлюючих правок».
Фото: facebook/Ruslan Stefanchuk
Зрозуміло, це викликало супротив опозиції. Член фракції «Голос» Сергій Рахманін наголосив: «Я не знаю, яку ви зараз хочете використати процедуру розгляду, але нагадую, що є декілька рішень КСУ – 2002, 2009, 2013, 2018 років, у яких чітко зазначено, що правом депутатів є не лише право законодавчої ініціативи, не лише подання правок, а й їх публічний розгляд. Тому це порушення поставить під сумнів конституційність самого рішення (ухвалення законопроєкту про олігархів у цілому). Хотів би, щоб ви це пам’ятали».
Нардеп фракції «ЄС» Ірина Геращенко констатувала: «Слуги» намагаються просто переламати через коліно весь парламент, пропонуючи розгляд не по кожній правці, а по статтях».
А Сергій Соболєв з «Батьківщини» взагалі звинуватив більшість «слуг» у зриві попередніх домовленостей розгляду закону за Регламентом та правками: «Не може бути, вибачте, «кідалова» в залі, що, на жаль, зараз відбувається… Якщо наразі фракція «Слуга Народу» йде на порушення домовленостей, це буде освячено головуючим (показуючи рукою на Стефанчука), то я вважаю, що парламенту не існує».
Утім «слуги» йшли за своїм сценарієм. Стефанчук двічі надав слово Федору Веніславському, який представив пропозиції скорочення процедури розгляду. У результаті «ad hoc» (процедурне питання про скорочення строків ознайомлення з правками депутатів з 10 до 5 днів) підтримали 253 депутати (лише 215 «слуг», 18 – з групи «За майбутнє», 16 – з «Довіри» та 4 позафракційні). А розгляд по статтях, а не правках – 217 (необхідно не менше ніж 150 голосів). Цікаво, що сам Веніславський за цю свою пропозицію не голосував. Що згодом викликало нецензурні дискусії в партійному чаті. У спілкуванні з LB.ua Веніславський зізнався, що читав усі лайливі епітети на свою адресу в чаті. Що ж до самої ситуації, він переконує: голосував «за», однак його картка «просто не спрацювала».
У підсумку віцеспікер Стефанчук теж не голосував за зміну процедури розгляду законопроєкту про олігархів.
Після зміни процедури в парламентській залі стало по-справжньому гаряче. Депутати фракції «Європейська солідарність» на чолі з Петром Порошенком заблокували трибуну. До них підтягнулися колеги з «Батьківщини» та ОПЗЖ.
Фото: Скриншот відео
Після чого віцеспікер повідомив про подання двох фракцій («Голос» і «ЄС») про висловлення йому недовіри з вимогою відсторонити від головування на пленарному засіданні. Без казусу не обійшлося. 10 членів групи «Справедливість» у складі «Голосу» заявили, що фракція не уповноважувала Ярослава Железняка підписувати таке подання. І що він узагалі не є головою фракції. На допомогу прийшла «Батьківщина», підтримавши подання про недовіру Стефанчуку.
У підсумку за його відсторонення проголосував лише 61 нардеп.
Без принципових змін
Саме ухвалення законопроєкту у другому читанні та в цілому зайняло щонайбільше годину. Федір Веніславський оголосив, що комітети визначили лише «13 зумовлюючих правок». Тому всі інші правки, які виключають одна одну, автоматично вважаються відхиленими. Представник президента в КСУ з трибуни одну за одною зачитував номери правок без уточнення їхнього конкретного змісту. Усе це супроводжувалося скандуванням опозиції: «Геть диктатуру!» Але процесу розгляду не гальмувало.
У підсумку «за» проголосували 279 народних депутатів. «Слуга народу дала 229 голосів, «За майбутнє» – 18, «Довіра» – 15, «Голос» – 11, позафракційні депутати – 6. Фракції ОПЗЖ і «Європейська солідарність» проголосували проти, а «Батьківщина» утрималась.
Федір Веніславський у коментарі LB.ua наголосив, що «основна філософія» закону у фінальній версії не змінилася. Враховані правки лише розширили та конкретизували основні дефініції та поняття. (LB неодноразово писав про зміст самого закону та можливі наслідки).
«До другого читання закон змінився лише у кращу сторону. Здійснено уточнення: що таке «бенефіціар», «контролер ЗМІ», хто така «пов’язана особа». Інші статті також удосконалені… Уточнено, що олігарх не зможе не тільки брати участь у великій приватизації, а й фінансувати політичні партії, вибори й так далі. У реєстрі будуть також вказані всі пов’язані підприємства, а не лише прізвище (олігарха)… Але ключові норми, зокрема про РНБО, прийняті в першому читанні, не змінилися», – розповів Веніславський.
Сам закон запрацює лише через шість місяців після підписання президентом. На думку голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії, у олігархів якраз «буде час подумати».
Оновлено. Днем пізніше стало відомо, що закон про олігархів переголосують, бо документ потребує виправлень. Це підтвердила нардепка фракції «Слуга народу». Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк зазначив, що сталася юридична колізія: одночасно врахували три (396, 398, 406) правки, які суперечать одна одній — переголосуватимуть статтю 5 закону — про те, як олігарх визнається олігархом.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Верховна Рада, законопроєкти, олігархи, Разумков Дмитро, Стефанчук Руслан, Федір Веніславський Facebook Twitter