Депутати прийняли за основу президентський законопроєкт № 5599 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.
Згідно із законопроєктом олігархами вважаються фізичні особи, які одночасно відповідають як мінімум трьом із таких ознак:
беруть участь у політичному житті; мають значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) суб’єкта господарювання, який на день початку дії закону про деолігархізацію є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону “Про захист економічної конкуренції” та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; підтверджена вартість активів особи перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Під участю в політичному житті розуміється як обіймання найвищих посад у державі, так і пов’язаність із такими людьми, а також фінансування політичних партій та мітингів.
Олігархів визначатиме Рада національної безпеки і оборони. РНБО прийматиме рішення про визнання особи олігархом на підставі подання:
Кабінету Міністрів України; члена РНБО; Національного банку України; Служби безпеки України; Антимонопольного комітету України.
Ухвалене РНБО рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про початок його дії.
Реєстр олігархів опублікують на сайті РНБО.
Олігархам забороняється:
здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону “Про політичні партії в Україні”; бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.
Крім того, олігархи зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зі свого боку, публічні службовці найвищого рангу зобов’язані подати декларацію про контакти з олігархами. Ця вимога, зокрема, стосується народних депутатів, Президента, Генпрокурора, суддів КСУ, членів Вищої ради правосуддя, голів держадміністрацій, омбудсмена. У декларації слід викласти зміст розмови. Декларацію можна не подавати, якщо зустріч відбулася на заході, який транслювався в інтернеті або в судовому засіданні.
У разі ухвалення в запропонованій Президентом редакції закон:
набуде чинності з наступного дня після опублікування; починає діяти через шість місяців із дня набрання чинності; втратить чинність через 10 років від початку дії.