Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Чому неправильно називати кадировців чеченцями?
У ЗМІ в описах бойових дій зараз часто згадуються чеченці як складова збройних сил окупантів, і в результаті негативна конотація застосовується до цілої нації. Що неправильно, оскільки чеченці в Україні воюють якраз на нашому боці. А на боці Росії участь у війні беруть кадировці.
Якщо говорити в нашій термінології, то Кадиров для чеченців — це Іуда, який зрадив свій народ і фактично продав його в рабство Російській імперії.
Чеченці — це Джохар Дудаєв, це ічкерці, це люди, які виграли дві війни в Росії, це люди, які захищали Грозний і завдали фантастичної сили удару по тодішній російській армії. Це відважні сміливі воїни, які хотіли мати власну республіку. Але через зраду Кадирова, через колаборантство вкрай огидного штибу їм не вдалося цього досягти на тому етапі.
Частина з них виїхала в еміграцію, частина воювала і воює на боці України проти москалів, а частина сидить у себе вдома під владою Кадирова.
Тому кадировців не можна називати чеченцями, вони не мають на це ніякого морального права. Так само, як ми не називали сепаратистів Донбасу українцями, а називали їх сепарами. Російська пропаганда казала, що це українці, які воюють там за щось. А для нас вони перестали бути українцями з того моменту, коли взяли до рук зброю і почали воювати проти власного народу.
Кадировці не мають права носити цю горду назву сміливої нації, яка боролася за свою незалежність, за свою державу під керівництвом Джохара Дудаєва.
Джохар Дудаєв — лідер чеченського визвольного руху в 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. Загинув у 1996 році від вибуху російської ракети
Крім того, Кадиров ганьбить ім’я свого батька, який воював з росіянами. Його батько — відома людина, це був славний воїн, який казав, що першого росіянина він убив ще у 16 років.
Так само кадировці не мають жодного права називатися мусульманами.
Усі фундаментальні світові релігії дуже миролюбні. Коран, як і Біблія, є прокламацією миролюбних тенденцій і духовного розвитку. Усе, що відбувалося далі з мусульманством, як і з християнством, як і з іншими релігіями, — це трактування, видозмінення і доповнення віровчення.
Якщо ми говоримо про джихад — термін, який часто використовують для пояснення, чому мусульмани воюють, — це виключно війна за віру. Це не війна проти когось, а війна на захист своїх цінностей.
Пріоритет у Корані надається джихаду душі. Це слова пророка Магомеда, хай Аллах його благословить і вітає. Він сказав, що ми від великого джихаду переходимо до малого. Тобто від боротьби із собою, зі своїми недоліками (він це назвав великим джихадом) переходимо до збройної боротьби на аравійських теренах з якимись там племенами. Тобто збройна боротьба є другорядним елементом захисту мусульманської віри, і це дуже важливий момент.
Далі — послати мусульман на війну з погляду віровчення може лише імам. Духовна особа, яка, посилаючись на тексти Корану або сур Корану, аргументує, чому потрібно воювати.
Путін у жодному разі не є імамом. Він з погляду мусульманства — кафір. Він невірний. Я навіть сказав би, що він шайтан — злочинець.
У війні в Україні Путін застосовує кадировців виключно для психологічного впливу. Тому що москалі дуже вправно трансформували страх перед чеченцями-воїнами (згадаймо фантастичний рейд Шаміля Басаєва на Москву) в страх перед чеченцями взагалі. Для них чеченець — це така страшна людина, від якої можна чекати чого завгодно, тому бійтеся-бійтеся.
Це психологічна операція, і її ефект потрібно мінімізувати. Так, кадировці — злочинці, але це такі самі злочинці, як і москалі, різниці між ними немає. По-перше, вони так само вмирають. По-друге, в кількісному співвідношенні в таких боях вони не є вагомим елементом. Ще якби це були пілоти або танкісти. Але ж ні. Оце з калашматом бігати і кричати “ахмат сила” — це межа тактичних можливостей кадировців.
Їх засилають сюди як карателів. Їхнє завдання — жахати мирне населення, і це частина психологічного терору. У цьому сенсі всі розуміють, що ніяких полонених кадировців бути не може. І вони є поза законом, як і вагнерівці. Не підпадають під Женевську конвенцію, оскільки не є військовослужбовцями.
Отже, підсумуємо. Є чеченці — ті, хто воював за свободу Ічкерії та переміг у двох війнах проти Росії.
На Майдані розгортають прапор Ічкерії
Є чеченці, які воюють на нашому боці. Воюють сміливо, хоробро, і спасибі їм за це. Їм, звичайно, прикро чути, коли всіх чеченців називають бандитами і зрадниками. Це якби нас, українців, усіх рівняли до сепарів і називали нехорошими словами. Тому рекомендація для українців: поставити себе на місце чеченців, які воюють за нас.
І є кадировці, які не мають права називатися чеченцями, тому що вони зрадники свого народу і повстали проти людей честі і совісті. Вони не мають права називаються мусульманами, тому що спотворюють іслам в найгіршому варіанті і слухають накази Путіна — людини, яка за жодними приписами ісламу не може бути тим, хто посилає їх на війну.
Як говорити про втрати? Питання-відповідь з Олегом Покальчуком
