Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Що сталося
На питання повернення підопічних інституційних закладів з евакуації мала б дати відповідь реформа інтернатів, розпочата у 2017 році. Але вийшло замкнено коло: в умовах повномасштабного вторгнення її реалізація відійшла на другий план. Відтак місць у сім’ях чи дитячих будинках сімейного типу досі на всіх не вистачає, а повертати дітей в інтернати не найкращий сценарій, особливо на територіях, куди часто прилітають російські ракети – як-от у Дніпро.
Без права на втечу. Історія одного випускника інтернатів для дітей з інвалідністю
Пізно ввечері 15 травня з’ясувалося, що цей сценарій уже застосували. Громадська діячка Маріанна Онуфрик написала, що в Україну з Польщі привезли дітей з інвалідністю, яких евакуювали туди в складі інтернату. Про це стало відомо, коли діти вже перетнули кордон. Схоже, якби не розголос у соцмережі, ця інформація могла пройти і повз увагу центральних органів влади, які опікуються цим питанням.
«Це і є наша державницька політика по поверненню дітей? А що далі? Може, ще в Краматорськ? Може, в Лисичанськ? А може, зразу передамо етапом в рашку? Недостатньо дітей загинуло з минулого лютого, коли евакуація забула відбутися?» – написала Маріанна.
Інформацію підтвердили LB.ua і в Міністерстві соціальної політики, і в Національній соціальній сервісній службі України (НСССУ), і Дар’я Касьянова, голова правління Української мережі за права дитини.
Станом на 16 травня 29 дітей з інвалідністю перебували в Дніпрі, в інтернатному закладі без укриття. Активісти і журналісти LB.ua почали шукати причини, чому так сталося – хто і навіщо вирішив повертати дітей.
З’ясувати, хто відповідальний
У перших дописах на фейсбуці блогери звинувачували Дніпропетровську обласну військову адміністрацію: мовляв, вони видали наказ, зібрали дітей і повезли на кордон без пояснень. Чому так вирішили? Чия була ідея? Чому не порадилися ні з ким? Чому повезли дітей саме в Дніпро? Так багато запитань і так мало (точніше декілька днів узагалі не було) відповідей.
Причетність ОВА підтвердив і голова Нацсоцслужби Василь Луцик. Мотивів такого рішення, каже, не знали і вони. З реакції схоже було, що і Мінсоцполітики, і Служба самі дізналися про повернення дітей напередодні з інтернету. При тому що існує постанова Кабміну № 385 від 27 березня 2022 року, де зазначено, що повертати дітей можна лише після припинення воєнного стану, крім певних ситуацій, наприклад, усиновлення чи вступу до українського вишу.
Ми додзвонилися в обласну адміністрацію. Радниця начальника ОВА з комунікацій Оксана Кедя спершу сказала, що їм нічого невідомо про історію з поверненням дітей. На той момент допис у фейсбуці із затеганими всіма можливими причетними установами висів понад добу. А НСССУ, за словами Василя Луцика, вже шукала, куди в безпечніших областях перевести цих дітей.
Далі вона пообіцяла сконтактувати нас із тими, хто може щось знати про цю історію. Минала ще одна доба. Від адміністрації жодної конкретики. Натомість з власних джерел ми отримуємо фото документа – дозволу повернутися на ім’я керівника інтернату, підписаного заступницею голови обласної військової адміністрації Іриною Грицай. Тож є підтвердження того, що ОВА має стосунок до повернення дітей. Причин, чому це зробили, немає.
Дар’я Касьянова зазначає: відповідний наказ Дніпропетровська ОВА не погоджувала з жодним вищезгаданим органом.
«Хоча ми це питання порушували за два тижні до того (у Координаційному штабі з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану. – Авт.) Це рішення вони не погоджували з Мінсоцполітики і Нацсоцсервісною службою», – каже громадська діячка.
Дар’я Касьянова
А в тому, що про це не знали ні міністерство, ні служба – схоже, нічого дивного.
«ОВА не треба якогось додаткового запиту направляти. Це їхній заклад, і, згідно з постановою Кабміну, рішення про повернення закладу в Україну приймається відповідною військовою адміністрацією. Вони так і зробили. Частина працівників закладу були разом дітьми за кордоном, їм прийшов наказ, вони зібрали дітей і повезли в Україну», – пояснює керівник НСССУ.
Боротися за кожну українську дитину. Виклики, які війна ставить перед реформою інтернатів
Вихід Дніпропетровської обласної військової адміністрації
17 травня нам таки вдалося поспілкуватися із заступницею керівника ОВА, чий підпис стоїть у документі.
За словами Ірини Грицай, дозвіл на повернення адміністрація видала після звернення керівництва інтернату. Причина – сторона, що приймала, а саме реабілітаційний центр «Лаліки» в Польщі, не запропонувала за 14 місяців дітям з інвалідністю належних медичних обстежень.
Інша причина, за словами Грицай – неналежні умови для персоналу інтернату, який перебував увесь цей час з дітьми. З 29 підопічними було семеро супровідників.
реабілітаційний центр ‘Лаліки’, Польща
«Під час перебування дітей та роботи супроводжуючого персоналу з’ясовано, що у центрі “Лаліки” відсутній в достатній кількості персонал і до обов’язків супроводжуючих осіб, окрім безпосередніх службових обов’язків, додатково ввійшли обов’язки з прибирання кімнат, прання білизни, миття посуду, купання дітей», – пояснила заступниця голови ОВА.
Через це, за її словами, п’ятеро супровідників звільнилися за власним бажанням, двоє не справлялися з доглядом, а проводити регулярну ротацію не могли буцімто через те, що центр розташований у гірській місцевості, «віддалений від населених пунктів та доступу до транспорту». Яка точно ситуація з транспортним сполученням там, сказати складно, але цікаво, що ще у вересні сама директорка інтернату їздила до центру, щоб відвідати евакуйованих підопічних – допис і фото звідти публікували на фейсбук-сторінці дніпровського закладу.
Грицай каже, що в березні зверталися з цим питанням і до урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю, і в посольство України в Польщі, в Німеччині, і в Нацсоцслужбу. Просили знайти можливість залишити дітей за кордоном. Пропозицій, каже Грицай, не отримали, тому попросили Нацсоцслужбу погодити повернення дітей.
У НСССУ підтвердили, що лист отримували. У відповідь вказали на постанову Кабміну і попросили вжити необхідних заходів, щоб залишити підопічних на місці, а вказані проблеми вирішити.
реабілітаційний центр ‘Лаліки’, Польща
Рішень, схоже, в ОВА не знайшли. Тому 14 квітня дозволили повернути дітей в Україну. В Дніпро.
Водночас Маріанна Онуфрик каже, що керівництво інтернату не виходило на зв’язок і не пояснювало, чому вирішило повертати дітей саме в Дніпро.
Грицай серед пояснень також сказала, буцімто центр, де перебували діти, коли ті виїжджали, озвучив їм суму заборгованості – 40 тис. злотих (близько 350 тис. грн). І сказав, що якщо українська сторона може підтримати його фінансово – буде добре. Згодом заступниця голови ОВА додала, що діти там перебували абсолютно безкоштовно.
Також польська сторона нібито зазначила, що може залишити в себе тільки десятьох дітей. Проте забирати вирішили всіх, бо їх не можна роз’єднувати, каже Грицай.
LB.ua звернувся з листом до керівництва центру «Лаліки» в Польщі, щоб почути ще його версію. Як тільки ми отримаємо відповідь – одразу її додамо.
Як пробують вирішити це питання
Спершу дітей усе ж доправили до закладу без укриття. Схоже, після розголосу їх перемістили в обласний медичний центр, безпечніший заклад. Це в Мінсоцполітики вирішували ще 16 травня.
Керівник Нацсоцслужби Василь Луцик каже, що вони в екстреному порядку шукають по Україні місце для цих дітей. Але враховуючи, що це діти з інвалідністю, пошук може зайняти певний час.
Керівник Нацсоцслужби Василь Луцик
Гальмує ще один фактор – бюрократичні процеси ОВА.
«Щоб перевести цих дітей в інші заклади, теж треба буде вимагати від ОВА рішення про їхнє переведення. Ми намагатимемось впливати на цей процес, щоб він пройшов максимально швидко», – пояснює Луцик.
В ОВА кажуть, що 11 дітей зараз проходять обстеження, а 17 травня вони звернулися в Міністерство закордонних справ з проханням повторно евакуювати дітей за кордон. Тим, хто вже повнолітній, готують документи.
Подібних випадків самовільного повернення дітей з-за кордону в інших областях Нацсоцслужба поки що не виявила. Принаймні таких кричущих. Утім громадська діячка Маріанна Онуфрик, яка писала про повернення цих дітей, каже, що згодом їй повідомили і про випадки в інтернатах в інших областях – Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївській. Якщо перші дві області ще відносно безпечні, то чим керувалися керівники останніх двох – питання.
Цей випадок також розглянули 19 травня на засіданні Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану під головуванням віцепрем’єрки Ірини Верещук. За словами Дар’ї Касьянової, ухвалили рішення не повертати дітей без погодження Нацсоцслужби до закінчення війни. Лише якщо є безпечні місця і можливість влаштувати дитину в сімʼю.
«Це питання безпеки цих дітей. Їх з такими зусиллями евакуювали [за кордон] і за рік не знайшли рішення, щоб не повертати дітей в небезпеку і в інтернат», – додає Касьянова.
Тим часом Василь Луцик повідомив, що запропоновано внести зміни до постанови Кабміну: повертати дітей з евакуації тільки за дозволом Нацсоцслужби.
Мотивація керівників інтернатів повернути дітей у заклад зрозуміла, вважає Маріанна Онуфрик, адже поки діти не в інтернаті, відповідно не йде фінансування з бюджету на заклад. А це подекуди до декількох мільйонів гривень на рік. Тож дітей, каже, використовують як ресурс, бо немає дітей – немає грошей.
Сирітське коло
Водночас випадок з дітьми з Дніпра показує іншу проблему – подекуди вирішення питань безпеки підопічних інтернатів схоже на перекладання відповідальності. Між ними навіть немає злагодженої комунікації. І так триватиме, допоки не проведуть реформу і не встановлять відповідальне відомство.
А якщо і справді за кордоном виникають проблеми з утриманням українських дітей, фінансуванням чи поверненням, то як їх вирішуватимуть оперативно – теж велике питання.
Продовження історії: Повернення дітей з інвалідністю в Дніпро. LB.ua не пустили в інтернат. Ми також дізналися версію польської сторони
