Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Легендарна 72-а бригада зіграла, без перебільшення, одну із вирішальних ролей в обороні Києва в березні цього року. Хлопці прикривали один з найбільш складних напрямів наступу ворога – зі сторони Мощуна.
«Утримати цей форпост було надважливим завданням. Адже Мощун міг стати для ворога воротами на шляху до столиці, – говорив тоді головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний. – Проте наші воїни проявили дива військової майстерності. Під ногами загарбників горіла не тільки земля, а й вода. Українські захисники підривали мости, понтонні переправи, не даючи ворогу просунутися далі. Вони втримали Мощун. І цим захистили Київ».
Про те, як бійці 72-ї бригади разом з побратимами із ССО, Національної гвардії, ТРО та інших підрозділів зуміли зупинити ворожу навалу, розповідає командир 72-ї Олександр Вдовиченко, «Словʼян».
Олександр Вдовиченко, «Слов’ян»: «Я був впевнений в своїх людях. І ми вистояли»
А також – бійці і медики легендарної 72-ї –
Юрій Гудименко, сапер, молодший сержант 130 батальйону сил Територіальної оборони Збройних Сил України, у мирному житті – лідер «Демократичної сокири», переконаний: «Усім колись доведеться відповісти на запитання: «А що ти робив на великій війні?».
«Наше головне завдання – убивати росіян більше, ніж вони убивають нас», – розповів він LB.ua свій рецепт перемоги.
Юрій Гудименко: Усім колись доведеться відповісти на запитання: «А що ти робив на великій війні?»
«У нас є досвід, є дуже велика мотивація і ми вміємо ризикувати й ризикувати правильно», – переконував в інтерв’ю LB live командир спецпідрозділу KRAKEN.
«KRAKEN» — спецпідрозділ Головного управління розвідки Міноборони, який був сформований харківськими ветеранами полку «Азов» і боронив Харків із першого дня війни.
Перші тижні бойових дій були для розвідника Олексія Бурховецького, «Бурого» справжнім випробуванням: його рідні у той час знаходилися в оточеному росіянами Маріуполі, під обстрілами, без зв’язку.
«Вони наважилися вийти пішки з Маріуполя до місця евакуації, – розповідав LB.ua Олексій. – Чоловік моєї матері, можна сказати, що мій другий батько, – інвалід другої групи, пересувається на милицях і на інвалідному візку. На візку його і витягували. На половині дороги, якою вони виходили, відпало колесо в інвалідному візку, і мама з моєю сестрою ледь не несли цей візок на руках, викочували».
Олексій Бурховецький, «Бурий»: «Бій почався з того, що я крикнув «Здохніть, тварі! Слава Україні!» і вистрелив з гранатомета»
Підписуйтесь на наш Tелеграм канал
«З українців надто часто робили тєрпіл, а я дуже хочу, щоб кожен українець відчував себе воїном. Навіть, коли він сидить вдома на дивані», – заявив LB live волонтер Сергій Притула.
Будемо чесно, своєї мети він досяг. Не існує, мабуть, жодної іншої нації в світі, яка скидається своїй армії на байрактари. І навіть на «супутник».
Правду кажуть, після такого жарти про ядерну зброю вже не видаються такими жартами.
Сергій Притула: «Від півтора до двох мільйонів людей долучилися до збору коштів на «байрактари»
«Тєрпільство закінчилось», – оголосив LB live Євген Карась, військовослужбовець Збройних Сил України, а в мирному житті – громадський активіст і лідер правої організації «С14». Він же – «Лисий із ЗСУ», незмінний генератор військового оптимізму.
«Україні пощастило», – переконував Євген, кажучи про українсько-російську війну, пояснює: «Воєн та регіональних конфліктів ще буде багато, а наша – перша, тому всі нами цікавляться і нам допомагають».
«Ми маємо більш серйозно ставитися до війни», – переконаний натомість Тарас Чмут, очільник фонду компетентної підтримки армії «Повернись живим». В розмові з LB.ua Тарас вперше розповів про купівлю фондом «байрактарів» для Збройних Сил України, про ситуацію на фронті та перспективи української оборонки.
Тарас Чмут: «Ми маємо більш серйозно ставитися до війни»
«Великою мірою буде залежати від нас, чи наше покоління буде «втраченим», чи воно буде навпаки віднайденим, першим нормальним віднайденим українським поколінням», – сказав Сергій Жадан, розмірковуючи про долю 30-40 річних, чиї життя велика російська навала уже точно поділила на «до» і «після». Ми поговорили з ним про прифронтовий Харків, мистецтво під час війни та осмислення «культури» ворога.
Сергій Жадан: «Цей дощ надовго. Говорю не про термін війни, а про термін потрясіння, його масштаб»
Вісім років досліджує ворога та його армію міжнародна спільнота InformNapalm: ідентифікує російські підрозділи та окремих військових, їхню участь у бойових діях, воєнні злочини тощо. На рахунку спільноти – десятки резонансних розслідувань, зокрема: про збитий росіянами «боїнг» «Малайзійських авіаліній»; ідентифікація російських льотчиків, які вбивали мирне населення в Сирії, та окупантів, які чинили злочини на Київщині.
В інтерв’ю LB.ua речник спільноти, а нині ще й розвідник Михайло Макарук розповів, як працює OSINT – розвідка на основі відкритих джерел, скільки даних потрібно для визначення місцеперебування ворога і навіщо потрібні карти із зображеннями російських злочинців.
Михайло Макарук: «Російська Федерація повинна перестати існувати в нинішньому вигляді»
