Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Про кримінально-правові ризики бізнесу йшлося під час ІІ сесії VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу, модератором якої виступив Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY, котрий зазначив, що подібні ризики займають левову частку роботи адвоката, котрий практикує у сфері кримінального права.
Про ризики та проблемні питання, котрі виникають ході обрання запобіжного заходу підозрюваному розповів у своєму виступі Костянтин Рибачковський, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він нагадав, що 8 серпня 2021 року набули чинності зміни до УПК України, які підвищують ефективність захисту у кримінальних процесах та збільшують права підозрюваних/звинувачених. Костянтин Рибачковський зробив порівняльний аналіз старої та нової редакції КПК України та виділив найбільш важливі моменти, котрі потрібно врахувати адвокатам. За його словами саме адвокатська спільнота впродовж тривалого часу ініціювала ці зміни до законодавства. Не всі їх побажання наразі враховано, зокрема досі не вирішене питання про допуск до ЄРДР хоча б у рамках кримінальної справи, яку вони супроводжують. Хоча зміни набули чинності, промовець наголосив, що співробітники СІЗО про них ще не знають, адже КМУ має в тримісячний термін внести зміни до підзаконних актів, котрі унормовують в тому числі і роботу місць тимчасового утримання.
Питання захисту в ході арешту майна підприємств висвітлила у своєму виступі Ольга Шаповалова, партнер АО Benchers. Вона проаналізувала сутність поняття арешт майна та його завдання у кримінальному провадженні. Було вказано на ознаки майна, котре може бути арештоване в кримінальному провадженні та наведено перелік проблемних питань захисту, які виникають в ході арешту майна. Ольга Шаповалова проілюструвала свої тези прикладами з власної адвокатської практики, навівши слухачам позиції сторони захисту, що позитивно або негативно вплинули на розгляд клопотання слідчим суддею. На цій основі вона зробила висновок, що запорука успіху в захисті бізнесу під час вирішення питань щодо арешту майна полягає: для сторони обвинувачення – діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; для слідчих суддів – використовувати повноваження щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; для адвокатів-представників підприємств – у концентрації професійних зусиль для забезпечення ефективних механізмів правового захисту.
Артем Старосєк, СЕО Molfar присвятив свою доповідь інформаційній безпеці юридичної фірми в українських реаліях. Він показав алгоритм аналізу інформації про компанію, котрий використовується спеціальними агенціями для збору різного роду компромату. Вказуючи на вразливі точки, через які може статися витік конфіденційної інформації він із залученням реальних прикладів підкреслив, що особливу увагу слід приділяти документообігу та з обережністю використовувати онлайн-сервіси. Не менш важливо з обережністю підходити до комунікації та використовувати з цією метою лише закриті мессенджери. Аби не допустити злам локальної комп’ютерної мережі необхідно ретельно перевіряти від кого надходить інформація та з обережністю відкривати надіслані посилання на зовнішні джерела. Щоб не виникло витоку інформації від співробітників, Артем Старосєк радить укладати з ними угоди про нерозголошення та контролювати їх доступ до інформації. Особливу увагу варто приділити також публікаціям у соцмережах та перевіряти наявність персональних даних на фото, що публікуються в мережі. Для запобігання злому персональних сторінок він надить користуватися різними складними паролями для кожного сервісу та зашифрованими менеджерами паролів.
Про практику Верховного Суду стосовно зловживання впливом розповів Денис Нєнов, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери». На підставі аналізу судової статистики за десятьма корупційними статтями він зробив висновок, що найбільш популярною є стаття 369 КК України – на неї припадає 1766 вироків з 2807 винесених за корупційні злочини. А от за статтею 369-2 винесено лише 329 вироків, що спікер пояснює важкістю доведення цього злочину. Денис Нєнов навів два підходи до визначення суб’єкта зловживання впливом та з посиланням на постанову Верховного суду України у справі № 5-14кс12 від 4 жовтня 2012 року наголосив, що законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов’язкових ознак вимагання. І навпаки, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, то вимагання хабара виключається.
Про небезпечну безпека у власному бізнесі учасникам форуму розповів Вадим Касян, власник міжнародної компанії «Бюро перекладів «Тріс». Він нагадав відому тезу про те, що той, хто володіє інформацією, володіє світом і наголосив, що наразі ця теза категорично не працює. На думку Вадима Касяна інформації навіть забагато, тому виживає і розвивається той бізнес, який має свій ефективний алгоритм її обробки. Говорячи про цикл розвитку бізнесу він наголосив на кінечності будь-якого бізнесу, який не здатен адаптуватися до нових умов. При цьому він підкреслив, що для власника є два позитивних сценарії виходу з бізнесу: продаж або залишення в спадок. Відтак захищати бізнес наразі не потрібно, та й неможливо. Системи безпеки, які на сьогодні існують, орієнтовані на захист моделі бізнесу, хоча для того, щоб вижити модель бізнесу має змінюватися. Саме тому він закликав учасників форуму захищати не бізнес, а цінності. Оскільки самостійно побудувати бізнес неможливо, оптимальним виходом Вадим Касян бачить обєднання однодумців на базі спільних цінностей.
Реальною історією бізнесу з неочікуваною (очікуваною) розв’язкою з учасниками форуму поділився Павло Беспалов, юридичний радник Philip Morris. Він розповів про кримінально-правові ризики і ризики криміналу від правоохоронних органів на прикладі постачання товарів в Україну через Закарпаття. Резюмуючи історію Павло Беспалов наголосив, що пасивно чекати завершення строків розслідування, коли вилучено цінний товар, не буде кращою стратегією, якщо вам трапляться перевертні у погонах. Практика свідчить, що треба одразу йти медійно і привертати увагу до ситуації, особливо, якщо правоохоронці ведуть себе підозріло. Інакше існує ризик, що товар пропаде, а ще гірше – попаде в ринок. На його думку реальне якісне і повне розслідування з публічним висвітленням і притягненням до відповідальності причетних осіб буде кращим попереджувальним заходом і сигналом, що позитивні зміни йдуть і вони неминучі.
Аналізуючи актуальну практику Верховного Суду з питань забезпечення прав учасників кримінального провадження Сергій Фомін, суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ВС зазначив, що за останні роки було ухвалено багато важливих рішень в тому числі по обчисленню строків оскарження арешту майна, розширення коло осіб, що можуть оскаржувати вироки неможливість оскарження рішення слідчого судді про передачу майна до Агентства з розшуку та менеджменту активів тощо.
Сергій Фомін сконцентрував увагу учасників форуму на концептуальних засадах побудови системи захисту бізнесу та наголосив, що кримінальний процес відображає існуючий в державі соціально-економічний устрій. На його думку ухвалення КПК України знаменувало завершення перехідного періоду від радянської економіки до ринкових відносин. І якщо раніше двигуном прогресу у кримінальному процесі виступали прокурори, то наразі цим двигуном стали адвокати, які за своїм фаховим рівнем часто перевершують слідчих і прокурорів. На думку промовця на даному етапі для бізнесу потрібна відмова держави від монополії розслідування, як це відбулося з нотаріатом і виконанням судових рішень. При цьому він навів статистичні дані з яких випливає, що громадяни США витрачають на приватних детективів більше, ніж держава на правоохоронну систему.
