Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Антикризова стратегія ведення бізнесу стала темою EXPERTtalks VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу, модераторами якої стали Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери» та Ігор Цмінський, координатор INTERNATIONAL BUSINESS PROTECTION HOLDING, президент МАРЕКС. Як зазначив Олег Вдовичен, завдання дискусії полягає в ознайомленні широкого загалу не так з методами захисту бізнесу, як зі стратегією таких дій, напрацьованою світовим співтовариством.
Синергія «антикризової трійки» як продукт сучасних реалій українського бізнес-середовища стала темою виступу Дениса Лисова, адвокат, СЕО компанії з захисту бізнесу IBPH, віцепрезидент МАРЕКС. Він наголосив, що в епоху високих технологій навіть малі підприємства мають оборот в десятки мільйонів доларів, при цьому їх штат складається з кількох осіб і виділяти окремий персонал для захисту бізнесу недоцільно. Із залученням реального кейсу Денис Лисов продемонстрував як можна здійснювати захист без наявності затратної структури. На його переконання, достатньо трьох людей: координатора, який володіє технологією, юриста та спеціаліста з ІТ для захисту інформаційних систем.
Яків Радомисленський, експерт-аналітик у сфері безпеки міжнародних бізнес-відносин (Латвія) розповів про соціальну інженерію та нестандартні інструменти захисту бізнесу в умовах європейських реалій. За його словами соціальна інженерія – це психологічне маніпулювання з метою отримання конфіденційної інформації або вчинення певних дій. Він нагадав, що у 2018 вступив в силу регламент GDPR про захист особистих даних на території Євросоюзу, що суттєво ускладнило збір інформації, відтак потрібно було застосовувати інноваційні підходи для збору інформації. Саме з цією метою застосовують соціальну інженерію. Також було відзначено європейський тренд на скорочення класичних служб безпеки і збирання інформації про контрагентів за допомогою спеціалізованих компаній.
Про офшорний синдром: що ховається та що досліджується говорив у своєму виступі Алекс Ауслендер, експерт з особливо складних міжнародних розслідувань, член WAD (Ізраїль). Він нагадав про суть офшорних зон, технології, які застосовуються для виведення капіталів та компанії, котрі користуються послугами офшорних зон. Було відзначено, що боротьба з офшорами розпочалася в 2013 році і сприяло цьому міжнародні боротьба з фінансуванням тероризму. Ще 2016 року до третини світового ВВП виводилося в офшори, проте наразі зміна законодавства та міжнародні угоди роблять офшорні зони малопривабливими. Крім того, Алекс Ауслендер розповів про способи, якими користуються спеціалізовані компанії з пошуку кінцевого бенефіциара того чи іншого активу.
Продовжуючи тему офшорів Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron зазначив, що класичні офшори наразі рідкість, оскільки вони потрапили в так звані «регуляторні лещата», проте офшори змінюються і пристосовуються до нових умов. На місці офшорів виникають оншори, котрі пропонують такий самий рівень захисту анонімності кінцевого бенефіциара. За його словами податкове планування завжди здійснювалося на межі юрисдикцій де є прогалини у законодавстві і ці прогалини нікуди не поділися просто інструменти, котрі використовують для мінімізації оподаткування еволюціонують. На думку Олега Дерлюка запровадження інституту КІК та автоматичного обміну податковою інформацією створює нові ризики для бізнесу, адже тепер приховати якусь бізнес-інформацію стало значно важче, а виключити можливість того, що цією інформацією не скористаються податківці для тиску на бізнес – неможливо.
Європейські стандарти навчання захисту бізнесу стали темою розмови Глена Гранта, експерта із ділової розвідки, викладача стратегії в Ризькій бізнес-школі (Велика Британія). Він зазначив, що коли мова йде про безпеку, перше що приходить на думку – це озброєний та навчений охоронець. Проте наразі технології змінюються і отримують широке розповсюдження системи пасивної безпеки – відеокамери, через що потреба в людях в секторі безпеки знижується. З іншого боку, це дозволяє залучати у сектор безпеки людей з обмеженими можливостями. Глен Грант наголосив на важливості запобігання критичним ситуаціям для чого на перше місце виходить комунікація, особливо важливою є вона на тлі загострення загроз від тероризму. Не менш важливою, за його словами є кібербезпека та проблема збереження паролів. «Той, хто не приділяє належної уваги питанням безпеки має бути готовим розплачуватися за це», – наголосив Глен Грант.
Про бізнес-операції на закордонних територіях, як засіб виводу компаній на нові ринки на прикладі індійського кейсу розповів Володимир Каялов, траблшутер, СЕО агентства з антикризового управління Profit Development Consulting. Він підкреслив, що з точки зору ментальності азійські ринки одночасно і складні, і цікаві. Попри те, що в Індії проживає понад 1 млрд 300 млн осіб, люди з високим доходом складають там лише 8%. Збираючи дані про потенційних партнерів та контрагентів в Індії Володимир Каялов радив не покладатися лише на одне джерело і планувати діяльність щонайменше на два роки, бо в Азії нічого швидко не робиться. Принагідно він наголосив на особливостях ведення бізнесу в Індії та поділився успішними бізнес-стратегіями, які працюють на індійському ринку.
Резюмуючи дискусію Ігор Цмінський наголосив, що в українського бізнесу наразі відкрито широкі можливості роботи на будь-яких ринках та на будь-яких напрямках і географія учасників форуму це лише підтверджує.
