Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
У Києві продовжує роботу Форум з екології та сталого розвитку. Учасники третьої сесії обговорили питання, пов’язанні із економічною складовою екологічного питання. Модератором дискусії довкола екологічної відповідальності бізнесу виступив Павло Куфтирєв, керуючий партнер GRECO.
“Смарагдова мережа”
Наталія Гутаревич, старший юрист Sayenko Kharenko розповіла «Смарагдову мережу» – території, які становлять природоохоронний інтерес (в ЄС «Nature 2000»).
У 1996 році Україна приєдналася до Бернської конвенції, але після ратифікації Конвенції жодні відповідні зміни до національного законодавства внесені не були. У той час, як Конвенція передбачає, що Держава:
здійснює політику охорони дикої флори і фауни; приводить флору і фауну на своїй території до екологічних вимог; має враховувати особливості флори і фауни при здійсненні, наприклад, будівництва; проводити просвітницьку роботу.
Разом з підписанням Угоди про асоціацію Україна також взяла на себе зобов’язання щодо визначення територій, які будуть відноситися до “смарагдової мережі”.
Нині 12% території України вже віднесено до “смарагдової мережі”, проте, як зазначає доповідачка:
цей процес відбувається не прозоро, критерії віднесення невідомі.
Доповідачка висловила думку, що прийняття законопроєкту № 4461 (“Про збереження природних оселищ та видів природної флори та фауни, що підлягають особливій охороні (про території Смарагдової мережі в Україні)”) може покращити ситуацію.
Нові можливості для інвестування
Євгеній Шакотько, начальник Управління з правових питань та регуляторної політики Ukraineinvest розповів присутнім про можливості, які з’явилися за законом про «інвест-нянь». Він пояснив, що цей закон – це спосіб стимулювання інвестицій в Україні та отримання державної підтримки. Аналог подібного законодавчого регулювання є у Литві й Польщі.
Шляхами такого стимулювання є не лише призначення інвестиційного менеджеру, а й:
звільнення від сплати податків; звільнення від сплати ввізного мита (лише щодо обладнання) преференції при здійсненні будівництва надання в оренду землі на пільгових умовах
Вимоги до інвестпроектів:
будівництво і модернізація на неменше, ніж 20 млн євро і створення робочих місць; строк реалізація проекту – не більше 5 років; проекти мають впливати на ВВП.
Рішення ухвалює Мінекономіки, а договір укладає Кабінет Міністрів України.
Доповідач наголосив на тому, що цей закон – чинний, необхідно ним користуватися.
Вікторія Петренко, начальник юридичного відділу ТОВ ВКФ «Велта» розповіла про особливості функціонування дозвільної системи в діяльності гірничодобувних підприємств. Зокрема, вона відзначила, що часто органи дозвільної системи не надають жодної відповіді (ні позитивної, ні негативної) на подані заявки. Це стало приводом для звернення до суду, і суди визнали дію принципу «мовчазної згоди».
Він означає, що у разі відсутності будь-якої відповіді дозвільного органу, за умови наявності поданої належно оформленої заяви, підприємство може продовжувати господарську діяльність.
Успішні кейси відповідального бізнесу
Наталія Слободян, керівник департаменту з питань змін клімату та екології ДТЕК розповіла про особливості «зеленого» енергетичного переходу і роль електроенергетики.
Доповідачка повідомила, що 14 липня Європейська Комісія затвердила пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55». Мета якого — сприяння досягненню цілей ЄС щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року відносно рівня 1990 року.
Україна, на думку доповідачки, вже зробила прорив у цьому напрямку, адже ці технології в нашій країні впроваджуються з нуля.
Власне ДТЕК планує до 2030 року досягти показника 25% відновлювальної енергетики, а до 2040 року – вуглецевої нейтральності. Однак ці процеси потребують значних інвестицій і прозорих правил гри.
Досягненнями ДТЕК є те, що вже інтегровано 13 з 17 цілей, крім того, вже скорочено викиди парникових газів на понад 2,5 млн тон.
Також впроваджено проект накопичення енергії, реалізований спільно з партнерами з США:
Протягом 2013 – 2020 років створені спеціальні опори для гніздування лелек, а також розробляються будиночки для сов. Роботи з цій сфері продовжуються.
Владислав Варнавський, директор з екології української промислової компанії «Інтерпайп» розповів про «Інтерпайп сталь» – найбільшу екологічну інвестицію в промисловість України. Він повідомив, що на підприємстві використовується електрометалургійний спосіб виробництва сталі, який є найбільш екологічним з можливих:
викиди парникових газів скоротили в 10 разів, фінансування велося за рахунок іноземних інвестицій за європейськими стандартами, технічні умови розроблялися з «нуля».
Зараз підприємство має значний інвестиційний портфель – 100 млн доларів США.
Але доповідач наголосив, що бізнесу не вистачає стимулюючих законодавчих ініціатив для підтримки металургійної галузі. Крім того, брухт – сировина для декарбонізації, зараз активно вивозиться з України.
Експорт брухту зріс в 18 разів, що, на думку доповідача, не відповідає національним інтересам.
Анастасія Соботюк, директорка зі зв’язків із інвесторами МХП розповіла, як раціоналізовано виробництво та споживання в агробізнесі. Вона повідомила, що МХП – це аграрний бізнес, який:
виробляє «зелену продукцію», майже не використовує пестициди, використовує дрони для моніторингу потреби використовувати добрива.
Ще одне нововведення – переробка соняшнику за допомогою чистого пресу. Результат переробки: олія, шрот (комбікорм), лушпиння (гранульоване), яке використовується як біопаливо. Надлишок лушпиння експортується за кордон.
Виробництво курятини також намагаються робити безвідходним. Наприклад:
послід використовується як біогаз, пір’я та супутні продукти переробляються на протеїни.
Серед нових ініціатив доповідач назвала:
зменшення виробництва пластика, виробництво міцної плівки, але з меншим вмістом пластиком.
Відповідальність бізнесу за шкоду екології та здоров’ю
Адвокат Анна Дворнікова розповіла про судовий позов громадської організації, як інструмент захисту екологічних прав.
Одним з таких кейсів був позов громадської організації в інтересах групи осіб з Кривого Рогу. Звернення направляли до суду в порядку цивільного і господарського судочинства. Суди першої інстанції обох юрисдикцій ухвалили відмовити у відкритті провадження з підстав помилкового визначення юрисдикції. 15 червня 2021 року Велика палата Верховного суду вирішила, що громадська організація може звертатися з такими позовами і такі спори розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Доповідач поділилася також кейсом у якому йшлося про скасування висновку щодо оцінки впливу на довкілля, який був виданий газовидобувному підприємству. Підприємство розташовувалося на території “смарагдової мережі”, а громадськість була проти його діяльності.
Хоча розгляд цієї справи ще не завершено, проте проблема вже виявлена:
такий висновок є актом індивідуальної дії,
отже громадськість позбавлена можливості захистити свої права.
Також адвокат прогнозує труднощі, покликані тим, що “смарагдова мережа” в Україні ще не затверджена: реалізація судових рішень може бути ускладнена.
Євген Юрченко, фахівець у галузі фізико-хімічних експертиз виступив із доповіддю про особливості експертиз із установлення джерела забруднення навколишнього середовища та впливу на населення.
Завданням таких експертиз є встановлення чи:
був факт забруднення; завдано шкоду популяції; є причинно-наслідковий зв’язок між ними.
Спеціальні експертизи у цій сфері на теперішній час відсутні. Тому для проведення експертиз у цій сфері необхідно використовувати центильний метод – метод вибірки: найвищі й найнижчі результати не слід враховувати, оскільки вони відображають індивідуальні особливості осіб, тому вони. Під час проведення експертизи встановлюється концентрація шкідливих речовин в організмі людини. Потім порівнюється ця величина з гранично допустимою концентрацією.
Доповідач наголосив на тому, що цілком ймовірна ситуація, коли підприємство не перевищує ГДК, але при цьому шкода популяції виявлена. Це свідчить про необхідність перегляду державою нормативів.
Артемій Воробйов, адвокат ЮК GRECO продовжив тематику колективних позовів у спорах щодо відповідальності бізнесу за екологічні катастрофи.
Ми повинні не тільки зберегти довкілля, але й бажано й покращити його.
Доповідач наголосив, що:
промислові підприємства не бажають вкладати кошти в модернізацію обладнання, держава також жодним чином не стимулює ці процеси, навіть Угода про асоціацією з ЄС реально не імплементована.
В ЄС діє принцип «Забруднювач платить».
Тому, на думку доповідача, в Україні цей принцип може бути реалізовано шляхом подання колективного позову від імені осіб – членів громадської організації, що підтверджено ВП ВС в постанові від 15 червня 2021 року в справі № 904/6125/20.
Проблемою розгляду таких спорів, на думку доповідача, є те, що методики визначення шкоди, завданої людині забрудненням довкілля, не існує.
Підсумовуючи сказане, доповідач зазначив, що колективні позови – це шлях до:
отримання компенсації; модернізації підприємств; внесення змін до законодавства.
