Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Завершальна сесія Форуму з екології та сталого розвитку була присвячена інфраструктурній складовій та відповідальному бізнесу, її модератором став Максим Капеліст, партнер ЮФ «Юрлайн».
Тонкощі пакування
Про власний проект, покликаний мінімізувати вплив на довкілля учасникам форуму розповів Сергій Рудковський, генеральний директор ТОВ «Сем Екопак». Його ідея полягає у виключенні синтетичних полімерів з пакувальних матеріалів. Описуючи реалії сьогодення він зазначив, що полиці супермаркетів традиційно заповнюють продукти харчування запаковані у синтезовані полімери. До цього через пандемію коронавірусу додалася ще й індивідуальна упаковка кожної одиниці продукції у пластик.
Головною місією проекту, який презентував Сергій Рудковський, є створення альтернативних матеріалів та можливостей для пакування. Зокрема, компанія:
провела дослідження матеріалів, які раніше не використовувалися як циркулярні та не перероблялися, змогла “повернути до життя” низку біорозкладних волокнистих матеріалів, а саме: паперові втулки, одноразові стаканчики та упаковку типу тетра-пак.
Крім того широко використовуються:
відходи хлібопекарської промисловості (дерть), відходи деревообробки (тирсу) та кавова гуща.
«Там де інші бачили лише відходи, за утилізацію яких потрібно було платити, ми побачили матеріал для переробки», – підкреслив Сергій Рудковський.
Таким чином було створено цілу лінійку пакувальних матеріалів для продовольства та промисловості. Наразі лише 5% від виробленого споживається всередині країни, решта йде не експорт до Євросоюзу:
там споживачі та регулятори лояльніші до біорозкладного пакування; полімери навпаки – забороняють та обкладають додатковими митами.
Наостанок спікер розповів про долю законопроєкту «Про упаковку та відходи упаковки», який стимулює виробника використовувати біорозкладне та перероблюване пакування, формуючи еко-дружню економіку.
Нове життя старих об’єктів
Про досвід ревіталізації промислових об’єктів розповів Микола Капацина, засновник та девелопер громадського простору «*8 ПРИЧАЛ», депутат Миколаївської міської ради. Він зазначив, що до середини 90х років у місті зберігалася інфраструктура річкових пасажирських перевезень. Але пізніше ці об’єкти залишилися без уваги власника і стали занепадати. Маючи досвід розбудови берегової інфраструктури, компанія вирішила викупити і ревілітазувати один річковий вокзал, оточений занедбаним парком:
близько року пішло на розробку проектної документації, у ході робіт було повністю реконструйовано набережну, сертифіковано причали, продовжується ремонт приміщення річкового вокзалу.
З того часу без жодних атракціонів набережна стала улюбленим місцем відпочинку миколаївців, адже це перший реконструйований соціальний об’єкт у місті.
Потенціал промзон
Ще одним успішним проектом ревіталізації великого промислового об’єкту поділилася Ольга Джелебова, директор із маркетингу та комунікацій інвесткомпанії Q Partners. Вона розповіла про реалізацію амбітного соціального проекту: перетворення території колишнього заводу «Арсенал» у культурно-мистецький простір.
Ольга Джелебова зробила екскурс в історію створення арсеналу, побудованого на базі київської фортеці.
На жаль, об’єкт історичної та культурної спадщини до середини двохтисячних перетворився на руїни і саме таким його побачили на початку ревіталізації у 2017 році.
Завданням було таке: за прикладом великих європейських міст перетворити колишнє промислове підприємство у соціальний простір, котрий чудово вписується у міський ареал та є своєрідним магнітом не лише для жителів міст, але й для туристів.
Уже сьогодні на території «Арсеналу»:
працюють коворкінг та фудмаркет, реконструйовано прилеглі Арсенальну площу та будівлю київської комендатури.
На черзі – реконструкція стадіону, котрий відповідатиме вимогам УЄФА та зможе приймати матчі світового рівня.
У реконструкцію вже інвестовано 50 млн доларів США. На фінальному етапі, за словами Ольги Джелебової, сума зросте принаймні вчетверо. Плани у компанії грандіозні – нещодавно вона виграла тендер на приватизацію колишнього заводу «Більшовик».
Електротранспорт як тренд
Про законодавче регулювання електротранспорту в Україні та європейський досвід такого регулювання в онлайн-включенні розповіла Марта Галабала, старший юрист Asters. Вона окреслила нормативно-правову базу, яка регулює цю сферу, та нагадала про зміни до Податкового та Митного кодексів, котрі дозволили суттєво наростити парк приватного електротранспорту.
2018 року Кабінет Міністрів України схвалив Транспортну стратегію держави на період до 2030 року. Проте це сталося до того, як Євросоюз ухвалив свою «Зелену угоду», котра поставила жорсткі вимоги декарбонізації.
Серед завдань Стратегії:
забезпечення комплексного інноваційного розвитку транспорту; оновлення міського транспорту з переважним переходом на електротранспорт; підвищення рівня екологічної безпеки на транспорті; зменшення обсягу викидів парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел до 60 % рівня 1990 року, зокрема завдяки збільшенню частки громадського транспорту та електротранспорту, електробусів, велосипедів тощо.
Марта Галабала проаналізувала Європейський зелений курс та Директиву про чисті транспортні засоби та навела приклади реалізації ідеї екологічного транспорту в Німеччині та Данії.
Екологічна складова репутації
Про приклади та виклики відповідального бізнесу говорила у своїй доповіді Наталія Лиса, директор із юридичних питань і комплаєнсу «Nestle Україна і Молдова». Вона розповіла про соціально-орієнтовані проекти своєї компанії та наголосила, що вони орієнтовані на три групи:
родину (здорове харчування та здоровий спосіб життя), громаду (розвиток успішних громад) та планету (турбота про навколишнє середовище).
Прикладами реалізації таких проектів є:
«Господар – стале сільське господарство» (фокус на відновлювальне сільське господарство); «Net Zero Roadmap – зменшення CO2» (сонячні панелі та бойлер на біомасі, завдяки якому було на 43% зменшено викиди на Харківській фабриці).
Окремо спікер презентувала придатну до переробки упаковку та зазначила, що до 2025 року заплановано перейти на 100% упаковки, придатної до переробки або вторинного використання.
Проте за словами Наталії Лисої придатність до переробки не спрацює за відсутності інфраструктури для переробки. Саме тому наступний їх проект – «Маяк», – присвячений:
для створення інфраструктури для збору і переробки сміття, а також для просвітницької кампанії серед населення.
