Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Для Президента України не настає відповідальність за тривале не призначення суддів. Зволікання з підписанням відповідних указів більше 30 днів, хоч і порушує закон, однак не є причиною для накладення на главу держави додаткових зобов’язань.
Таких висновків дійшла Велика палата Верховного Суду у постанові від 6 жовтня 2021 року у справі №9901/191/19.
Суть спору
До суду з позовом звернувся суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Віктор Шулежко, з вимогами, зокрема:
визнати протиправною бездіяльність Президента України П.Порошенка, яка полягала в невидачі указу про призначення його на посаду судді з 1 лютого по 16 травня 2019 року; стягнути на користь позивача матеріальну шкоду за період зволікання у розмірі 100 851,40 грн.
Суддя пояснював:
У січні 2017 року збіг 5річний строк повноважень позивача на посаді судді. Він подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про проведення кваліфікаційного оцінювання. ВККС рішенням від 22 жовтня 2018 року рекомендувала Віктора Шулежко для призначення на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва. Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 грудня 2018 року № 948/0/12-18 Президентові України внесено подання про призначення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва. Лише 17 травня 2019 року Указом Президента України № 238/2019 позивача призначено на посаду судді.
При цьому за приписами статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Президент України повинен видати указ про призначення судді протягом тридцяти днів з дня отримання подання.
Позиції сторін та рішення суду
Позивач стверджував, що факт порушення Президентом України строків на видання указу про призначення його на посаду судді є встановленим та не спростованим під час розгляду справи судом,
Заявлена ним сума дорівняє сумі коштів, які він міг би отримати до посадового окладу, якщо б був призначений на посаду судді вчасно. Йдеться про доплату за вислугу років та різницю внаслідок незастосування регіонального коефіцієнта в розмірі.
Офіс Президента України стверджував про відсутність підстав вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають правового сенсу лише в сукупності з подіями або діями, для здійснення яких встановлюється.
Зокрема позиція зводилася до того, що
в країні впроваджувалася судова реформа 2016 року, це обумовило надходження впродовж короткого проміжку часу великої кількості подань про призначення на посади суддів, щодо значної частини цих подань Президент України видав відповідні укази, серед них і про призначення судді Віктора Шулежка.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який розглядав справу як суд 1 інстанції, рішенням від 9 червня 2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
За висновком суду:
пропущений Президентом України строк, з огляду на умови й обставини щодо надходження великої кількості подань за короткий час вказують на відсутність протиправної бездіяльності відповідача, стягнення матеріальної шкоди, то суд зазначив, що ця вимога не може бути задоволена, оскільки є похідною від попередньої.
Висновки Великої палати (постанова від 6 жовтня 2021 року у справі №9901/191/19)
За правилами статті 80 Закону «Про судоустрій і статус суддів» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України:
на підставі та в межах подання ВРП, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів, будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню, однак можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів.
Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання ВРП.
Велика Палата нагадала про свої підходи до визначення бездіяльності суб`єкта владних повноважень як протиправної:
йдеться про зовнішню форму поведінки цього органу, яке проявляється у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб; недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій; важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків; значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Суд взяв до уваги, що в період з грудня 2018 року і до 17 травня 2019 року до Адміністрації Президента України надійшли подання щодо призначення на посаду судді 232 осіб. Розглянути їх протягом тридцятиденного строку не вдалося.
Враховуючи:
надходження великої кількості подань за короткий час, суттєве навантаження на Президента України як главу держави та його Адміністрацію, незначний попуск строку,
ВП ВС підтвердила, що діяння глави держави не були протиправною бездіяльністю.
Право Віктора Шулежка щодо зобов’язання відповідача вчинити певні дії було відновлено вже після подання позову шляхом видання Указу Президента України від 17 травня 2019 року.
Щодо матеріальної шкоди за тривале не призначення судді
Стосовно доводів щодо стягнення матеріальної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України, ВП ВС зазначила:
на Президента України не можуть покладатися додаткові обов`язки, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України; зокрема відповідальність за тривале не призначення суддів.
Нагадаємо, минулого тижня Вища рада правосуддя, Рада суддів України, суддівські та адвокатські організації звернулися до Президента України з відкритим листом. Вони вимагають:
не зволікати з призначенням суддів на посади (135 подань); невідкладно привести суддів до присяги (+51 суддя).
