Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Обіцянки політиків бувають не тільки популістські, нездійсненні, але й смішні або відверто безглузді: не знижувати рейтинг президента чи «запакувати» кожну людину, яка займається корупцією. «Слово і діло» зробило добірку абсурдних або жартівливих обіцянок, які зронили і не помітили політики у 2020 році.
Навесні віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповідаючи про те, що невдовзі українцям будуть не потрібні паперові довідки про місце реєстрації, тому що в додатку державних послуг «Дія» з’явитися ця опція для власників ID-карток, захопившись заявив: «Я пообіцяв собі, що спалю цей папірець (довідку про місце реєстрації – ред.), оскільки для мене це дуже принципове питання».
Схожу обіцянку дав ексміністр Кабміну Дмитро Дубілет, розповідаючи про скасування паперових трудових книжок і запровадження електронних. «Я думаю, що найближчим часом ми зможемо собі це дозволити. Це буде опція. Є люди, які хочуть мати це в паперовому вигляді — будь ласка. Я, наприклад, залюбки її спалю на другий же день (після ухвалення відповідного законодавства – ред.)», – запевнив Дубілет.
Гідно поводитися, щоб не знизити рейтинг президента обіцяла нардеп Ірина Верещук, коли стала єдиним кандидатом в мери Києва від «Слуги народу»: «Не дай Бог, знаєте, знижувати рейтинг президента своєю негідною поведінкою. Я обіцяю, що цього не буде ніколи. Ми будемо боротись, але боротись чесно». Через місяць пані Верещук не те, щоби зробила щось непристойне, але її «польоти» над Києвом із зеленою парасолькою в руці та в жовтому плащі для передвиборчого відеоролику, викликали у киян неоднозначну реакцію та дали поштовх появі низки мемів.
Відзначився службовою старанністю ексзаступник голови Офісу президента Сергій Трофімов, який після відвідин Національної академії державного управління при президентові України вирішив нарешті подолати горезвісний «кадровий голод». У своєму телеграмі він написав: «Упевнений, що в тісному союзі з Академією ми зможемо прибрати з порядку денного кадровий голод в Україні».
Міністр соціальної політики Марина Лазебна, розповідаючи в одному з інтерв’ю про новий механізм, який дасть змогу бідним людям отримувати від держави не виплати, а безвідсотковий кредит на започаткування власної справи, пояснила: «Будемо давати людям «вудку, а не рибу».
Явно не юридичну термінологію використовував міністр юстиції Денис Малюська, коли розповідаючи про реформу діяльності Антирейдерської комісії, пообіцяв «запакувати» кожного корупціонера. Пан міністр буквально сказав наступне: «В мене прохання до юридичної спільноти, якщо хтось допоможе мені спіймати посередників, які торгують законними рішенням в Мін’юсті, я буду дуже, дуже вдячний. В мене є повна координація з правоохоронними органами, ми тихенько гарненько «запакуємо» кожну людину, яка цим займається, але мені потрібна ваша допомога».
Трохи переплутав повноваження міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, коли на початку пандемії коронавірусу заповзявся боротися з інфекцією та написав у фейсбуці: «Будемо діяти швидко, чітко і рішуче – скоротимо смертність від впливу вірусу в десятки разів!».
Ще більш рішуче діяти збирався міський голова Дніпра Борис Філатов, коли обіцяв розбити обличчя народному депутату Олександру Дубінському.
Мабуть найбільш миролюбну та нешкідливу обіцянку дав голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, коли в очікуванні тепла пообіцяв усиновити харківського бабака Тимка, якщо той правильно передбачить прихід весни.
«Слово і діло» раніше зібрало найбільш безглузді обіцянки політиків попередньої влади.
Також до Гелловіну ми подивились, які страшні чи «криваві» обіцянки давали українські політики.
