З моменту ухвалення пакету законів про декомунізацію минуло шість років ‒ 9 квітня 2015 року боротьба з радянським минулим стала частиною офіційної політики України. Які відтоді були найгучніші медійні скандали, пов’язані з декомунізацією, дивіться на інфографіці «Слово і діло».
З 2015 року і до 2020 року поліція зареєструвала 301 правопорушення за ч. 1 ст. 436-1 ККУ «Виготовлення, поширення та публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів». Однак тільки 32 справи з усіх передали до суду.
Наприклад, у 2018 році в Кривому Розі під час параду на честь 74-ї річниці визволення міста від німецьких загарбників військовослужбовці Нацгвардії несли прапори з радянською символікою. Через це Нацгвардія розпочала службове розслідування. Тоді ж телеканал «Інтер» під час телепередач до 9 травня демонстрував радянську символіку.
У тому ж році Український інститут національної пам’яті звернувся до ГПУ та Нацполіції з проханням перевірити законність недемонтованих портретів Леніна та Сталіна на водонапірній башті в Новгороді-Сіверському.
Правоохоронні органи не знайшли порушень закону, тому закрили кримінальну справу.
Крім того, у 2019 році Український інститут національної пам’яті запропонував меру Каховки Андрію Дяченку знести пам’ятник «Легендарна тачанка», але той заявив, що боротиметься проти демонтажу монумента.
У 2020 році нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива опублікував у соцмережі власне фото у шапці з червоною зіркою та серпом і молотом, додавши напис «Нацисте, арештуй мене». Такий вчинок нардепа був своєрідною відповіддю на те, що у Львові затримали 19-річного киянина, на шапці якого були радянська червона зірка.
А от у Луцьку досі більше 20 вулиць мають назви російських військових, науковців та культурних діячів. Тим часом на Полтавщині в смт. Градизьк вирішили на фасаді місцевого будинку культури відреставрувати зображення серпа і молота.
Також 1 травня минулого року вчителька однієї зі шкіл Дніпра привітала у соцмережі першокласників із Першотравнем портретами Сталіна, Леніна та іншою радянською символікою.
Нагадаємо, 11 лютого 2021 року Окружний адмінсуд Києва скасував рішення Київської міськради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери.
А тим часом Харківська міська рада утретє перейменувала проспект Петра Григоренка на Маршала Жукова.